Зробити резюме статті: (ChatGPT)
Поддержите Вильне Радио
В новом мониторинге журналисты Вильного Радио проанализировали почти две тысячи материалов на 12 информационных ресурсах региона. Около половины публикаций содержали утверждения, требующие дополнительной проверки. В более трети материалов был хотя бы один манипулятивный элемент. А фейки, хотя их и выявили значительно меньше, встречались как в медиа, так и в Telegram-каналах.
Для цього етапу моніторингу ми зберегли ту саму вибірку ресурсів, що й у попередніх дослідженнях.
Серед регіональних онлайн-медіа ми аналізували:
Окремо досліджували місцевий сегмент Telegram. До нього увійшли канали, які орієнтуються на аудиторію з підконтрольної території:
Також проаналізували Telegram-канали, що працюють з окупованої частини області та поширюють російську риторику:
Під час моніторингу журналісти Вільного Радіо досліджували всі матеріали, опубліковані в аналізованих ресурсах протягом 14 – 20 вересня 2026 року. У них перевіряли не лише правдивість окремих тверджень, а й походження інформації, чи правильно медіа й Telegram-канали передавали зміст першоджерела, чи не перетворювали коментарі на факти тощо.
Якщо інформація в публікаціях була неправдивою чи містила викривлені дані, зараховували її до фейків. Якщо ж вона мала фактичне підґрунтя, але спосіб подачі перекручував зміст повідомлення або створював у читача хибне враження, визначали як маніпуляції. Окремо також класифікували матеріали, у яких не було фейків чи маніпуляцій, але в них містилися твердження, що потребували додаткової перевірки. Це стосувалося даних без коректно вказаного джерела, відео й фото без геолокації або заяв однієї зі сторін бойових дій, які неможливо підтвердити незалежно.
Детальні критерії, за якими розмежовували ці категорії, ми описували в першому матеріалі цього моніторингу. Зауважимо, що для аналізу такого масиву публікацій користувалися інструментами штучного інтелекту.
Загалом ми проаналізували 1 993 матеріали. Серед них виявили:
Зауважимо, що в одному матеріалі могли траплятися як фейки, так і маніпуляції, тож ці результати не варто враховувати як взаємовиключні.
На основі сумарних даних видно вплив неточної або неправдивої інформації в Telegram на загальний потік того, що пропонують читачам.
Найбільше порушень було в окупаційних Telegram-каналах. Серед 1 029 проаналізованих публікацій 69 містили фейки (6,7%), а 486 — маніпуляції (47,2%). Додатково у 432 дописах (42%) принаймні частина тверджень потребувала перевірки. Взагалі не було порушень лише в 7,3% публікацій.
Менше доведеної неправдивої інформації було в Telegram-каналах, що орієнтуються на підконтрольну українському уряду територію, — її ми виявили в 3 із 516 матеріалів (0,6%). Водночас маніпуляції тут траплялися в пʼятій частині дописів, а 312 матеріалів (60,5%) містили інформацію, що потребувала додаткової перевірки. Найкраще серед цих Telegram-каналів себе проявив “Донбас Оперативний”.
У регіональних медіа ми проаналізували 448 публікацій і помилки та фейки знайшли у 21 матеріалі (близько 4,7%). Також зустрічалися 188 маніпуляції (42%), більшість з яких належать до емоційного забарвлення фактів, а не викривлення ситуації. Найменша частка фейків, маніпуляцій та інформації, що потребує уточнення, в проаналізований період була в “Бахмут IN.UA”, на маріупольському сайті 0629.com.ua та в “Словʼянських відомостях”.
Серед аналізованих порушень найчастіше зустрічаються приклади маніпуляції в твердженнях. Найчастіше вони стосувалися використання емоційної лексики щодо росіян чи наслідків обстрілів. Так, у кількох медіа регулярно вдавалися до слова “ворог”, а в одному щоденний огляд ситуації в регіоні починався фірмовим: “Новий день на Донеччині приніс нові страждання та руйнування”.
“Може здаватись, що слово «ворог» в контексті того, що Росія веде проти України війну, якраз таки чітко окреслює сторону. Але це більше з емоційного боку, адже прямої відповідальності воно насправді в собі не містить. «Російські війська», «російська армія», «окупаційні сили» є більш фактологічним вибором. «Противник», якщо в контексті військової справи”, — зауважує в коментарі Вільному Радіо головна редакторка фактчекінгового проєкту VoxCheck Аліна Тропиніна.
Також траплялися й маніпуляції, засновані на перебільшенні фактажу. Наприклад, у новині про 15-річну киянку, яка встановила рекорд України зі знання французької для такого віку, рівень С2 називали близьким до носія мови, хоча в додатковому томі Загальноєвропейських рекомендацій з мовної освіти (CEFR) Ради Європи таке твердження заперечують.
Непоодинокими були й маніпуляції, де запропоновану законодавчу норму подавали як уже чинну. Такі випадки ми спостерігали переважно в новинах про проєкт держбюджету на 2027 рік і житлові програми для переселенців. Щодо останніх журналісти описували переваги нових норм, коли про те, що вони ще не набули чинності, свідчила лише згадка про перше читання.
Переважно медіа використовували у своїх публікаціях офіційні джерела інформації: Донецьку ОВА, місцеві військові адміністрації, Генштаб ЗСУ, ДСНС, поліцію, прокуратуру та інші офіційні установи. Утім, посилалися вони на них не завжди. Часом у новині могла бути лише словесна згадка джерела, а інколи вказівки як такої не було зовсім, хоча матеріал фактично був дослівним передруком із сайту місцевої військової адміністрації.
Що ж до фейків, то вони переважно виникали не через використання ненадійних джерел, а через неуважну авторську обробку. Так, наприклад, в одному з медіа писали про світовий рекорд мікровітрильника, який перетнув Атлантику, але офіційно йшлося лише про перше завершення маршруту в автономному класі. Або ж в іншому медіа був приклад, коли 10 поранених у Словʼянську перетворилися на “понад 10” у заголовку. Тобто в таких випадках радше можна говорити про точкове викривлення конкретних фактів, а не вигадані історії чи навмисну дезінформацію.
У Telegram-каналах із підконтрольної частини Донеччини ми найчастіше зустрічали інформацію, що потребувала додаткової перевірки. У більшості випадків ішлося про повідомлення з наслідками атак, які містили фото чи відео без геолокації й фактичні дані про постраждалих чи місця ударів без посилання на джерело. Такі новини публікували не тільки про Донеччину й часом вони зʼявлялися навіть раніше за офіційні повідомлення.
Також нерідко ці ресурси публікували відео з виглядом того чи іншого населеного пункту Донеччини. І саме в одному з таких повідомлень нам вдалося виявити фейк. Так, в одному з Telegram-каналів двічі публікували одне й те саме відео, проте 18 вересня написали, що на ньому зафільмували Лиман, а 20 вересня — Дружківку. Це означає, що щонайменше один із цих матеріалів містить неправдиву інформацію. І хоч є вірогідність, що до якогось допису помилково просто прикріпили не те відео, цей випадок добре підсвічує проблему перевірки джерел у Telegram.
У випадках відео без геолокацій головна редакторка VoxCheck Аліна Тропиніна радить аудиторії проводити його візуальну перевірку, щоб розмежувати правдиву інформацію від неправдивої. Так, за можливості місця можна перевіряти за будівлями, перехрестями, вивісками й іншими деталями, порівнюючи їх із картами та іншими зображеннями.
“Окремо потрібно перевіряти час зйомки: справжні кадри міста можуть бути старими”, — звертає увагу фахівчиня.
Ще один фейк журналісти Вільного Радіо знайшли в повідомленні про те, що Олексія Юкова посмертно відзначили медаллю “За жертовність і любов до України”. У заголовку дописувачі каналу вказали, що засновника “Плацдарму” нагородив митрополит Епіфаній, проте далі написали, ніби Юкова нагородила його ж дружина.
Ще один фейк ми виявили щодо теми оренди житла. Він ґрунтувався на викривлених даних: канал сам прикріпив інфографіку, дані з якої не відповідали написаному. Так, приріст цін на оренду у Львові в дописі переоцінили, а в Києві навпаки написали про здешевлення, якого не було.
Частіше за фейки в українських Telegram-каналах зустрічалися маніпуляції. Вони полягали в категоричних заголовках (наприклад, повідомлення про можливі авіаудари по мостах у Краматорську в заголовку перетворилося на “ожидаются авиаудары”), використання емоційної і навіть образливої лексики щодо росіян і їхніх посадовців (“Піськов” замість Пєскова), а також немаркованої реклами. Саме в цій категорії ми знайшли ресурс, у якому рівно половина маніпуляцій — 17 із 34 — стосувалася саме рекламних дописів без жодних приміток, хоча такі приклади були в усіх аналізованих групах.
“Це зміна ступеня впевненості, а отже — зміна змісту. «Можливі» повідомляє про ризик. «Очікуються» звучить так, ніби вже є конкретні підстави прогнозувати удар, хоча першоджерело могло цього не стверджувати. У безпекових повідомленнях така різниця особливо важлива, адже люди можуть ухвалювати рішення під впливом цієї інформації. Постійне перебільшення також може послаблювати довіру до наступних попереджень”, — наголошує фактчекерка.
Було серед дописів і щонайменше одне повідомлення, яке містило маніпулятивну подачу щодо української влади. У ньому посадовців не звинуватили в корупції напряму, але у відповідь на заяву про складну ситуацію з державними фінансами опублікували фото великої кількості готівки без пояснення походження кадру та його зв’язку із заявою. Але проаналізована вибірка не дозволяє стверджувати, що в цих каналах цілеспрямовано просувають системні антивладні наративи.
Зовсім інша ситуація склалася в аналізованих Telegram-каналах, які працюють на окупованій частині Донеччини. Тут було 42% тверджень, що потребували додаткової перевірки, зокрема коли йшлося про локальний контент із відео й фото ДТП. Утім, поряд із такими матеріалами вже чітко простежувалися фейки, які відображали позицію російського політичного керівництва й дискредитували ЗСУ.
Наприклад, нідерландського військового з інтернаціонального легіону називали найманцем, хоча, згідно з Додатковим протоколом І до Женевської конвенції, найманці не можуть бути членами збройних сил однієї зі сторін бойових дій. Також ці Telegram-канали системно повідомляли про “звільнення” окремих населених пунктів, а в одному з них кілька разів повторювалася теза про “Вовчанський котел” на Харківщині. Водночас Інститут вивчення війни спростував ці дані.
Головна редакторка проєкту VoxCheck Аліна Тропиніна наголошує, що оцінюючи дієвість фейків, які легко спростувати за даними незалежних джерел, важливо враховувати аудиторію Telegram-каналу. Так, для людини в окупації перевірити повідомлення все ж може бути складніше через обмежений доступ до інформації та безпекові ризики. До того ж постійне хвилювання за себе та близьких може робити людину вразливішою.
“Це стосується й аудиторії поблизу фронту. Неправдива новина про захоплення сусіднього села може посилити страх і підштовхнути до поспішних рішень, зокрема щодо часу чи маршруту евакуації. Тому навіть повідомлення, яке згодом спростують, може вплинути на дії людини ще до появи цього спростування. Такі канали можуть читати й люди, які перебувають у відносній безпеці, але мають родичів в окупації. Коли бачиш повідомлення про обстріл біля магазину в селі, де живе твоя бабуся, перша думка — чи вона жива, а вже потім — чи справді фото зроблене в цьому селі. Тут пропаганда може використовувати природне занепокоєння за близьких”, — пояснює фактчекерка.
Водночас вона зауважує, що фейк може мати на меті не переконати людину в конкретному твердженні, а створити інформаційний шум, у якому може бути складно розібратися, що ж відбулося насправді.
“Тоді результатом може стати загальна недовіра: «Усі брешуть, правди ми все одно не дізнаємося». Сама наявність спростування ще не означає, що людина його побачить або що фейк до цього не встигне на неї вплинути. Тому навіть легко спростовуваний фейк може бути частиною системного впливу”, — зауважує Аліна Тропиніна.
Також фейки стосувалися заяв іноземних посадовців і президента України Володимира Зеленського. Так, в одному з ресурсів подавали нібито пряму цитату останнього: “Нам нужны ещё 40 дней, чтобы разгромить Россию”. Насправді ж про “розгром Росії” не йшлося взагалі, а фразу про 40 днів узяли з перекручених планів військово-політичного тиску на противника. Проте була у вибірці й неправдива історична інформація. Так, в одному з ресурсів писали, що Олексій Стаханов у 12 років уже працював на одній із луганських шахт. Насправді ж чоловік перебрався в регіон у 21 рік.
Крім фейків, в окупаційних Telegram-каналах найчастіше використовували маніпуляції. Переважно вони полягали у використанні територіальної концепції Росії: захоплену частину Донеччини називали “ДНР” без жодних згадок, що псевдореспубліку так і не визнала міжнародна спільнота, а навіть такі українські міста як Запоріжжя й Херсон називали півднем Росії.
Повторюваною також була тема виборів до Держдуми. Проросійські канали висвітлювали їхній перебіг, ніби вони є легітимними, кілька разів публікували політичну немарковану рекламу, а також постійно показували приклади радісних виборців. Зауважимо, що в цьому блоці частину дописів могли оформлювати цілком коректно — заяви окремих людей не узагальнювали до всіх. Але частота таких суто позитивних повідомлень дає підстави стверджувати, що вони є частиною маніпулятивної добірки.
“Два матеріали з позитивними коментарями окремих людей можуть не привернути особливої уваги. Але якщо таких матеріалів двадцять і в кожному звучить лише схвалення, це може створювати враження масової підтримки. Навіть коли кожну цитату коректно подано як думку однієї людини, їхнє систематичне повторення підштовхує до ширшого висновку: «Так думають усі або принаймні більшість». Насправді ж кадри черг і святкувань не доводять ані загальної явки, ані добровільності участі, ані підтримки окупації”, — наголошує Аліна Тропиніна.
Подібна ситуація також склалася щодо теми відбудови. Далеко не у всіх новинах про будівництво багатоквартирних будинків чи ремонти шкіл в окупації взагалі згадували бойові дії, що дало б підставу назвати окремі повідомлення однобокими щодо висвітлення позицій російської та української сторін. Утім, навіть без відвертої пропаганди їхня кількість може створювати позитивне сприйняття окупаційних адміністрацій.
Цей матеріал створено в межах проєкту Інституту масової інформації за підтримки Міністерства закордонних справ Нідерландів.
Раніше ми писали, які проблеми з якістю інформації про Донеччину були онлайн у серпні 2026 року. Тоді журналісти Вільного Радіо обробили близько 7 тисяч публікацій у місцевих медіа та Telegram-каналах.