Руїни та сміття: як війна загострила проблему відходів на Донеччині та чи можна з цим щось зробити
Через руйнування, які принесла відкрита війна, на Донеччині різко побільшало будівельних відходів. Тонни брухту утворюються майже після кожної ракетної атаки. Окрім будівельного, є ще й побутове сміття — для нього збиралися побудувати сортувальні станції, але відкрита війна поставила ці плани на паузу. Деякі сміттєві полігони або залишились в окупації, або були знищені в результаті боїв. Як із цим справляються комунальні служби на Донеччині та чи є способи розв’язати цю проблему?
Як війна перекреслила спроби покращити екологію на Донеччині
За 2023 рік у містах і селах України утворилося понад 44 мільйони кубічних метрів побутових відходів. Їх вивозять на 5,6 тисяч звалищ і полігонів по всій країні. У прифронтових регіонах, за даними департаменту комунальних послуг Мінінфраструктури, є 162 полігони твердих побутових відходів (далі — ТПВ). На Донеччині, як нам повідомили в обласній ВА, їх нині 10.
Понад півтори тисячі населених пунктів і громад практикують роздільний збір побутового сміття. Перероблення й сортування відходів було однією з вимог до України як потенційного члена Євросоюзу. Але зараз у районах, наближених до бойових дій, робити це майже неможливо через постійний рух лінії фронту та втрату частини територій й обладнання, яке там залишилося.
Наприклад, у Бахмуті мали відкрити першу в області сміттєсортувальну станцію навесні 2022 року, але через відкрите російське вторгнення вона залишилась недобудованою. Пізніше стало відомо, що евакуювати обладнання з міста не змогли.
Станцію у Бахмуті планували побудувати ще у 2017 році. Спочатку вартість об’єкта оцінили у 15 млн грн, але згодом ціна зросла до 97,5 млн грн. Станція мала працювати як обласне комунальне підприємство та дати Бахмутській громаді 35-40 нових робочих місць. Також у громаді мала б покращитись екологічна ситуація.
“Сміттєперевантажувальна станція із сортувальним обладнанням у місті Бахмут дозволить сортувати до 60 тисяч тонн сміття на рік та відбирати з відходів пластик, скло, метал та інші матеріали, які можуть бути перероблені та реалізовані. Сортувальна станція в Бахмуті є пілотним проектом та частиною обласного комплексу поводження з відходами”, — говорив директор Департаменту екології та природних ресурсів Донецької ОДА Сергій Натрус.
Також у межах обласної програми поводження з відходами на Донеччині збиралися побудувати чотири регіональні полігони із захоронення сміття. Вони мали з’явитись у Краматорську, Волновасі, Кураховому та Маріуполі. Але ввести в експлуатацію встигли лише один, у Краматорську. Про сортування чи перероблення сміття під час бойових дій у місті не йдеться — за словами місцевої влади, для цього “не вистачає фінансових можливостей та робочих рук”.
Що зараз зі станціями у Волновасі та Маріуполі — обласній владі невідомо. У Кураховому працює лише міське звалище. За словами влади, його потужностей поки що вистачає для потреб громади.
Якби планам обласної влади не стала на заваді відкрита війна, всі умови для збору, сортування та перероблення 90% побутового сміття, за словами Натруса, в області мали з’явитися до 2030 року.
Екопроблема звалищ українського сходу
Будівництво станцій з перероблювання чи сортування сміття могло б допомогти з проблемою забруднення довкілля відходами на сміттєвих полігонах. Люди, які проживають поблизу звалищ, схильні до ризику розвитку респіраторних та онкологічних захворювань, алергії та хвороб шкіри.
Насамперед це пов’язано зі значною кількістю метану та інших парникових газів, які виділяють звалища. Сірководень та аміак з полігонів також негативно впливають на якість повітря та здоров’я населення. А в умовах Донецької області, де вже існують промислові викиди, це ще більше посилює проблему забруднення повітря. Крім цього, є ризик потрапляння у ґрунтові води фільтрату зі звалища. Це особливо актуально для районів, де населення використовує колодязі та підземні води для питних потреб. Також ґрунти страждають від забруднення важкими металами та органічними забруднювачами. Ці речовини можуть накопичуватися в рослинах і через харчові ланцюги потрапляти в організм людини, викликаючи захворювання.
Якщо на підконтрольній частині Донеччини через війну не всюди вдається регулювати потоки сміття і стежити за станом полігонів, на тимчасово окупованій території проблема не менш серйозна.
Так, у Донецьку, за даними місцевих ЗМІ, станом на початок липня накопичилося півтори сотні стихійних звалищ загальним об’ємом понад 15 тисяч кубометрів. При цьому у т.з. “Міністерстві будівництва і ЖКГ” заявили, що реальний об’єм сміття “в рази перевищує” цю цифру. В окупованому місті запрацював новий оператор ТБО, який пообіцяв розібратися з проблемою до листопада.
Окупаційна влада переконує місцевих, що незабаром збудує сміттєпереробні заводи в районі Маріуполя, Шахтарська та в донецькій агломерації. А тим часом донеччани скаржаться в соцмережах на сміття на вулицях:
Де на Донеччині утилізують будівельне сміття та вибухонебезпечні предмети?
Після початку відкритої війни ще однією проблемою для Донеччини стало будівельне сміття. Спеціалізованих полігонів для таких відходів на Донеччині немає, тому брухт або залишається на місці “прильотів”, або вивозиться на окремі майданчики, які визначають органи місцевої влади. Середній відсоток заповненості таких звалищ становить 47%, а будівельного сміття з початку повномасштабної війни й до 1 липня 2024-го накопичилося 113 654 тонни.
Також після ракетних атак на місцях обстрілів залишаються фрагменти або частини вибухонебезпечних предметів, що не розірвалися. Ними займаються спеціалісти ДСНС.
“Вибухонебезпечні предмети, що загрожують цивільному населенню, підлягають знищенню на спеціально відведених об'єктах (полігонах, кар'єрах) або, за необхідності, на місці їх виявлення. Інформація про точні місця проведення вибухових робіт не розголошується у зв'язку з бойовими діями. Для забезпечення безпеки під час проведення таких робіт територія огороджується. Після проведення контрольованого підриву залишки вибухонебезпечних предметів не зберігаються, а утилізуються відповідно до встановлених норм”, — розповіла Вільному радіо речниця ГУ ДСНС України в Донецькій області Вероніка Бахал.
Чи зможуть посадовці подолати проблему зі сміттям і з чим зараз доводиться стикатися?
Як одному з найбільших промислових регіонів України, Донецькій області у повоєнний період доведеться зіткнутися зі ще серйознішими проблемами у галузі управління відходами, стверджує керівник державного підприємства “Східноукраїнський екологічний інститут” Олексій Кириця. У питаннях екології та перероблення відходів Олексій бере участь з 2004 року.
“Якщо відбудеться деокупація, то постане питання: Як все це відновити? До повномасштабного вторгнення [обласна] стратегія [поводження з відходами] була розроблена правильно. Область поділили на три частини: північну, центральну та південну. Будували сортувальні станції та регіональні полігони. Спочатку сміття повинні були відсортувати, а далі відправити на захоронення. Але коли війна закінчиться і доведеться все це відновлювати, то першим викликом стануть комунікації: світло, вода і т.д. Щодо землі — у визначених місцях доведеться все демонтувати і по-новому монтувати. За часом це займає щонайменше два роки”, — говорить Олексій Кириця.
Не меншою проблемою фахівець називає ситуацію з відходами руйнації, адже після бойових дій, особливо в міській забудові, залишків залізобетонних конструкцій та цегли буде багато. Такі відходи можна вивозити тільки на спеціалізовані станції та полігони, а їх на Донеччині немає.
“Тобто необхідно впроваджувати якісь технології для подрібнення, переробки цього всього, вилучення металу, вилучення вторинного ресурсу: бетон подрібнювати й кудись його знову використовувати, у ті ж конструкції, які будуть відновлюватися. Тобто технології, в принципі, для цього є. Але наскільки цей механізм буде відрегульований, сказати дуже складно. Тому що, за аналогією з Київською областю, я бачу, що ніхто цим питанням поки що не займається. Демонтують, кудись везуть, а що далі — незрозуміло. Тобто ця проблема стане глобальною на державному рівні”, – стверджує співрозмовник.
Спиратися на досвід країн ЄС у цьому випадку не вийде, додає він, оскільки загальний обсяг відходів руйнацій дуже великий. Тож Україна, напевно, стане першою європейською країною, яка зіткнеться з проблемою таких масштабів.
Що ж до побутових відходів, керівник Східноукраїнського екологічного інституту каже, що ефективним рішенням для Донеччини стало б використання біогазових установок. Це дозволить отримувати метан, який потім використовуватимуть для вироблення електроенергії або тепла.
“За законодавством ми повинні передбачити збір і утилізацію біогазу, що виділяється під час бродіння біологічних відходів. Це робиться через когенераційні установки. Така практика в області існувала, але вона була приватною. У людей стояв метантенк, і вони змішували побутові відходи з відходами тваринництва. Відбувався процес бродіння, а потім за допомогою когенераційної установки виробляли електроенергію. Це ефективний варіант”, — зазначає Олексій Кириця.
У деяких країнах ЄС, додає він, на полігонах навіть встановлюють теплиці для вирощування овочів. Врожай продають місцеві комунальні підприємства.
Окрім цього, за допомогою сміттєспалювальних заводів можна виробляти тепло. Це менш екологічний спосіб утилізації відходів, хоча такі підприємства займають менше землі.
Комунальникам Донеччини бракує спецтехніки для вивозу сміття
Поки триває війна, нових сміттєсортувальних та переробних станцій на Донеччині будувати не планують. Тож, ймовірно, сміття — і побутове, й будівельне, — накопичуватиметься на полігонах і далі. А поки що в обласних та міських адміністраціях комунальники потребують матеріальної допомоги, аби мати змогу підтримувати чистоту в містах і селах.
Наприклад, додаткову потребу в машинах, механізмах та технологіях обробки відходів має Добропільська міська військова адміністрація. Тут комунальникам не вистачає самоскида, автокрана, сміттєвозу та восьми портальних бункерів-накопичувачів. А у прифронтовій Великоновосілківській громаді потребують універсального двовального промислового подрібнювача.
“Для вирішення проблеми дефіциту спеціалізованої техніки в територіальних громадах області облдержадміністрацією за кошти обласного бюджету здійснено закупівлю 20 одиниць екскаваторів-навантажувачів, 25 одиниць самоскидів, а також найближчим часом буде придбано 5 автомобілів з маніпуляторами. Зазначена техніка призначена для здійснення операцій як з побутовими відходами, так і з відходами від руйнувань. Перелічена техніка в кількості 32 одиниць вже знаходиться на території Донецької області, поставка ще 18 одиниць очікується”, — повідомили у відповідь на запит Вільного радіо у Донецькій ВА.
Раніше ми розповідали, що влада Бахмута вирішила розробити проєкт з очищення громади від сміття після війни. Попередньо посадовці порахували, що через руйнування будинків у Бахмутській громаді утворилось 11 мільйонів тонн будівельного брухту.
98Цей матеріал опубліковано за підтримки Європейського фонду за демократію (EED). Його зміст не обов’язково відображає офіційну позицію EED. Інформація чи погляди, висловлені у цьому матеріалі, є виключною відповідальністю його авторів.
