Щодня міста і селища навколо Селидівської ТГ потерпають від вогню окупантів. У самій громаді поки що спокійно, але загроза обстрілів все ще висока. Та попри це багато мешканців повертаються з евакуації. Розповідаємо, що зараз відбувається в громаді та чи всього вистачає для життя.
Про ситуацію в громаді журналістам Вільного радіо розповів в.о. очільника Селидового Руслан Суков.
За його словами, атмосфера у місті та навколишніх селах і селищах спокійна. Востаннє “прильоти” у громаді фіксували 2-3 тижні тому.
Руслан Суков розповідає: життя у громаді продовжується. Сюди починають повертатися ті, хто виїхав ще на початку повномасштабного вторгнення Росії.
“В людей закінчуються гроші. Їх потрохи починають виганяти з тих місць, де вони були раніше усі ці 3 місяці.
В нас є електрона база, згідно з якою ми надаємо гуманітарну допомогу. Так ось, відповідно до аналізу цієї бази, близько 80% мешканців повернулися та вже отримали гуманітарну допомогу”, — розповідає в коментарі Вільному радіо т.в.о. очільника Селидівської міської ради Руслан Суков.
Він підкреслює: повертатися в громаду ще зарано, адже обстріли тут можуть поновитися щомиті.
Попри це, охочих виїхати в безпечніше місце в громаді зараз немає.
“Телефони контактного центру евакуації працюють цілодобово. Але на них ніхто не дзвонить. Раніше ми вивозили дуже багато людей, а зараз вже ніхто не хоче виїжджати”, — розповідає Руслан Суков.
В перші дні загальної евакуації вивозили по 300-500 людей щодня, каже Суков.
Людей у громаді стає навіть більше — сюди з’їжджаються переселенці з сусідніх міст і селищ, де не вщухають обстріли.
“Ми до себе приймаємо людей з Авдіївки, Очеретиного, Мар’їнки, Великої Новосілки, Вугледара. В нас зараз переповнені всі гуртожитки”, — каже Руслан Суков.
Прихисток змогли надати близько 200 людей. Ще близько 3 тисяч знайшли дах над головою самі: орендують, купують житло тощо.
“ПриватБанк та Ощадбанк працюють у повному обсязі. Комунальні установи працюють у штатному режимі”, — розповідає очільник громади.За його словами, в магазинах вистачає продуктів, а в аптеках є більшість необхідних ліків.
Допомагають громаді й міжнародні організації. Нещодавно для переселенців привезли партію матрасів, постільної білизни та побутової хімії.
Станом на момент виходу публікації, за даними керівника громади, у домівках мешканців Селидового та навколишніх селищ є світло і вода.
“В нашій громаді, коли якісь перебої з водою чи електрикою є, то дуже швидко виїжджають ремонтні бригади. Тримаємо зв’язок 24/7 з усіма нашими підприємствами та “Водою Донбасу” чи ДТЕКом”, — пояснює Руслан Суков.
Але, як і в інших районах Донецької області, в Селидівській міській територіальній громаді немає централізованого газопостачання.
Нагадаємо, в Селидовому про повітряну тривогу сповіщають за нестандартною схемою. Сигнал про загрозу обстрілу спочатку отримує сам очільник громади, і потім він сам вмикає сирену.
Читайте також: