Підтримати
Зображення до посту Що якщо знову? Чим загрожує катастрофа на українських АЕС через війну
Фото: depositphotos

26 квітня — роковини катастрофи на Чорнобильській АЕС, яка забрала життя тисяч людей та зробила сотні квадратних кілометрів непридатними для життя. Через відкрите вторгнення Росії історія може повторитися. Розповідаємо, що про можливу загрозу ядерної катастрофи говорять експерти та чому про це варто знати у всьому світі.

 

Аварія на Чорнобильській АЕС

Один з найяскравіших прикладів небезпеки атомної енергетики — аварія на Чорнобильській АЕС в ніч на 26 квітня 1986 року. Катастрофа сталася під час проведення випробувань однієї з систем. Від вибуху на станції зруйнувався реактор, що спричинило викид радіоактивних речовин.

Що якщо знову? Чим загрожує катастрофа на українських АЕС через війну 1

Фото: depositphotos

Небезпечна хмара пролетіла через Україну, Білорусь і Росію та пішла на захід. Через аварію навколо АЕС створили 30-кілометрову зону відчуження, адже все навколо було забруднене. Грінпіс заявляв, що внаслідок ядерної катастрофи у Чорнобилі загинули десятки тисяч людей. Все через смертельну дозу опромінення. А у вцілілих фіксували онкологічні захворювання.

Аварія на Чорнобильській АЕС вважається наймасштабнішою радіоактивною аварією у світі. 

 

Атомна енергетика України до відкритої війни

В Україні працюють 4 атомні електростанції: Запорізька, Рівненська, Хмельницька та Південноукраїнська. Вони виробляють найбільше електроенергії для країни. Як пише Економічна правда, посилаючись на дані Міненергетики, лише ці 4 АЕС протягом 2021 року виробили 55% електроенергії в Україні. Це близько 87 мільярдів кВт-год.

Що якщо знову? Чим загрожує катастрофа на українських АЕС через війну 2

Фото: Енергоатом

Електроенергія в АЕС генерується за рахунок ядерної енергії, яку реактори перетворюють на електричну. Та відходи й відпрацьоване ядерне паливо, яке утворюється під час роботи АЕС, дуже небезпечне для людини й довкілля. Для цих радіоактивних відходів потрібна переробка та тривале зберігання. Через це атомна енергетика вважається більш небезпечною, ніж інші види видобутку електроенергії. Аварія на АЕС може мати катастрофічні наслідки.

 

Як Росія наражає на ядерну небезпеку весь світ

Бої за Чорнобильську АЕС. 24 лютого, коли Росія розпочала повномасштабну війну проти України, частина російських сил увійшла в Зону Чорнобильської АЕС через кордон з Білоруссю. Військові та нацгвардійці захищали зону від росіян, але влаштовувати там масовані бої було неможливо через ризик влучання у станцію. Ввечері 24 лютого голова Кабінету міністрів України Денис Шмигаль заявив, що росіяни взяли під контроль “зону відчуження” разом з Чорнобильською атомною електростанцією. А персонал взяли у заручники.

Та бої на станції все одно тривали. Через обстріли російських військових ЧАЕС залишилася без зовнішнього джерела електроенергії. Світло на станції потрібно, щоб живити системи контролю відпрацьованого ядерного пального, води та хімічної очистки води.

Що якщо знову? Чим загрожує катастрофа на українських АЕС через війну 3

Фото: Sky News

В Міжнародному агентстві з атомної енергії (МАГАТЕ) повідомляли, що оператор не може без електрики контролювати радіаційний фон, системи вентиляції та освітлювальні прилади.

“Росія знала, що Україна не буде певною мірою реагувати на ті події (окупацію ЧАЕС, — ред.), тому що ми знаємо, що з точки зору безпеки було дуже важко атакувати ті чи інші місця розташування терористів РФ. Тому що була певна загроза, що снаряд може потрапити до енергоблоку”, — розповідає Вільному радіо експерт, який звітував про ситуацію з АЕС перед ООН та засновник першого міжнародного фонду розвитку України Микола Волківський.

3 квітня Командування Десантно-штурмових військ ЗСУ звітувало: підрозділи ЗСУ повернули під український контроль район міста Прип’ять, ЧАЕС та ділянку державного кордону України з Білоруссю біля “зони відчуження”.

Захоплення Запорізької АЕС. Після ЧАЄС російські військові вдерлися у місто Енергодар, де розташована найбільша атомна електростанція в Європі — Запорізька АЕС. Вранці 4 березня Державна інспекція ядерного регулювання України повідомила, що Росія обстріляла майданчик Запорізької АЕС, внаслідок чого сталася пожежа. Вогнеборці загасили її, енергоблоки вціліли. Та майданчик ЗАЕС росіяни все ж захопили.

“Можна сказати, що врятувало диво, що ті снаряди не влучили в енергоблоки цієї атомної електростанції. А якщо влучили б, то це могло призвести до нищівних результатів”, — каже експерт Микола Волківський. 

На найбільшому в Європі ядерному об’єкті росіяни також підірвали частину боєприпасів. А на територію прибули представники “Росатома”.

Що якщо знову? Чим загрожує катастрофа на українських АЕС через війну 4

Фото: Енергоатом

Станом на момент виходу публікації Запорізька АЕС досі перебуває в окупації. А в українському “Енергоатомі” повідомляють, що наразі там працюють ті люди, які працювали й до захоплення станції окупантами. Вони мають бути там, щоб контролювати ситуацію на АЕС. За це “Енергоатом” встановив їм надбавку до зарплати 20%, яку виплатять після звільнення станції.

Це найменше, що наразі може зробити “Енергоатом” для працівників ЗАЕС та їхніх близьких, які вже понад місяць, попри систематичні знущання рашистів та шалений тиск, героїчно виконують свою роботу і забезпечують безпеку найбільшого в Європі ядерного об’єкта.

Тільки завдяки їхньому героїзму та самовідданості на Запорізькій АЕС вдалось уникнути катастрофи, що могла б стати фатальною для половини світу”, — йдеться у повідомленні пресслужби “Енергоатому”.

“Російські “фахівці”, т.з. “професіонали” не зможуть певною мірою зрозуміти так швидко, як працює цей об’єкт”, — зазначає Микола Волківський.

Наразі Запорізька АЕС продовжує працювати в енергосистемі України. А “Енергоатом” регулярно пише, що радіаційний фон в регіоні відповідає нормі. Ядерний об’єкт працює за міжнародними стандартами. Але камери відеоспостереження на установі фіксують, як ракети, які можуть розпочати ядерну катастрофу по всьому світу, пролітають у безпосередній близькості до АЕС.

https://www.facebook.com/watch/?v=358001429677330

Хмельницька АЕС. Уповноважена Верховної Ради України з прав людини Людмила Денісова написала, що 25 квітня могла статися ядерна катастрофа на Хмельницькій АЕС. Над водоймою-охолоджувачем електростанції зафіксували 2 російські крилаті ракети.

 

Загроза повторення Чорнобильської історії

Експерт Микола Волківський пояснює: бойові дії біля атомних електростанцій несуть небезпеку для усього світу. 

“Жодна з атомних електростанцій чи жодна з тих станцій, яка виробляє атомну енергетику, не може бути фізично підготовлена до влучання будь-яких снарядів”, — каже Микола Волківський.

За його словами, зараз найнебезпечніший ядерний об’єкт в Україні — це Запорізька АЕС. Адже там активно працюють 6 енергоблоків, і в разі пошкодження одного з них невідомо, чи встоять інші. 

“Якщо говорити про Енергодар, то вся Європа постраждає, Україна, частина Російської Федерації, країни, які межують територіально з Україною. Це буде дуже велика територія. Навіть радіус розповсюдження цього забруднення важко назвати точно. Але постраждають дуже багато країн”, — пояснює Микола Волківський.

А міста, села й селища навколо атомної електростанції можуть бути взагалі непридатними для життя, як місто Прип’ять у Чорнобилі.

Що якщо знову? Чим загрожує катастрофа на українських АЕС через війну 5

Фото: Depositphotos

Що загрожує людині

Лікар-хірург з Кропивницького Євген Кислиця пояснює журналістам, що основним вражаючим організм фактором внаслідок катастрофи на АЕС є радіаційне випромінювання. Наслідки вже залежать від того, яку дозу опромінення та за який проміжок часу отримає організм, а також масштаб ураження.

“При радіаційному опроміненні внаслідок аварії у людини розвинеться або гостра, або хронічна променева хвороба. При аварії на АЕС найімовірніше розвинеться гостра променева хвороба. Гостра променева хвороба розвивається внаслідок відносно рівномірного радіаційного опромінення дозою понад 1 Грей (Гр), або в 100 рад, протягом відносно короткого проміжку часу. Чим більша доза отримана, тим важче протікає хвороба і тим більше імовірність того, що людина загине. Доза понад 10 Гр — абсолютно смертельна”, — каже лікар Євген Кислиця.

Якщо ж людина регулярно отримує опромінення менш ніж 10 Гр, то може розвинутися хронічна променева хвороба. Особливо це стосується тих, хто живе у зоні ураження тривалий час.

Що якщо знову? Чим загрожує катастрофа на українських АЕС через війну 6

Фото: greenbelarus.info

Від хронічної променевої хвороби можна одужати, якщо людина отримала невелику дозу. Якщо ж доза значна, людина може померти.

“Окрім променевої хвороби у людей, котрі отримали аномальні дози опромінювання, будуть віддалені наслідки опромінення. Вони можуть розвиватися і як внаслідок променевої хвороби, і як самостійні наслідки радіаційного опромінення без променевої хвороби”, — розповідає лікар.

Опромінення може призвести до таких наслідків:

  • безпліддя та виношування плоду з мутаціями, смерть плоду чи народження дитини з мутаціями;
  • заміщення тканини органів іншими тканинами, нехарактерними для нормального органу. Через це орган не зможе виконувати свої функції, що летально для людини;
  • зниження імунітету до критично низького рівня: людина стає схильною до захворювань, перебіг яких може бути вкрай тяжким;
  • збільшення ризику розвитку злоякісних пухлин;
  • променева катаракта, через що стається помутніння кришталика ока, погіршення зору або повна його втрата тощо.
“На променеву хворобу, як гостру, так і хронічну, будуть страждати й інші живі організми, особливо ссавці. Так само в живих організмах будуть розвиватися віддаленні наслідки опромінення”, — каже  Кислиця.

Також радіоактивні речовини отруюють грунт, рослини, води рік, озер та інших водойм та усі живі організми, які живуть у цих середовищах.

“Подібна ситуація буде і з повітрям. Радіонукліди можуть бути в пилу, тобто утворюється радіоактивний пил, що сам собою вже є джерелом радіаційного опромінення. Разом із повітряними масами такий пил може переміщуватися на великі відстані й потрапляти при вдиханні в організми живих істот. В такому випадку наслідки для організму істоти будуть залежати лише від отриманої дози радіоактивного повітря”, — підсумовує Кислиця.

 

Що робити, щоб не допустити катастрофи

Експерт Микола Волківський зазначає: зараз Україна має докласти усіх зусиль, аби не допустити загрози на інших атомних об’єктах в країні.

“Зараз потрібно захищати ті електростанції, які знаходяться в Україні: це Хмельницька і Рівненська АЕС, які мають енергоблоки. Ми маємо недобудовані АЕС, які можуть бути цікаві для РФ”, — розповідає Микола Волківський.

В “Енергоатомі” регулярно звертаються до Міжнародного агентства з атомної енергії з приводу загроз ударів по АЕС. Міжнародних партнерів закликають вплинути на Росію, яка щодня випускає ракети. Країна-агресорка має вивести війська з ядерних об’єктів. А головне, чого просять у міжнародників — посприяти, щоб навколо українських АЕС зробили демілітаризовану зону.


Завантажити ще...