Як змінюється клімат в Україні через глобальне потепління? Як на температуру впливає війна? Та чи можуть українці зарадити парниковому ефекту? До Міжнародного дня захисту клімату розпитуємо екологів детальніше.
Глобальне потепління на землі відчули у 20 столітті разом з індустріалізацією, розповідає голова секції біології, медицини, аграрних наук Наукової ради Національного фонду досліджень Вікторія Роднікова. Основна причина, чому земля все більше нагрівається — діяльність людини.
“Коли я навчалась, у 1991-96 роках, в Україні вже стали говорити про глобальне потепління, у нас були лекції на цю тему, і мій вже покійний викладач, тоді казав, що глобального потепління не буде, тому що за астрономією Земля рухається, і вона відхиляється час від часу ближче або далі від Сонця. І тоді ми входили у період, коли Земля відхилялася від Сонця, і за всіма оцими кліматичними показниками у нас навпаки має бути глобальне похолодання, а не потепління. Але людина таким чином змінює природу своєю діяльністю, що попри це Земля нагрівається”, — розповідає Вікторія Роднікова.
До підвищення температури зокрема призводять викиди з промислових виробництв, автомобільні вихлопи, тваринництво.
“Стиль життя людини теж змінився. Людина хоче більше мати комфорту. Бізнес as usual. Особливо, заснований на нафті бізнес. Люди хочуть робити бізнес і заробляти.
Плюс ми використовуємо набагато більше енергії, тому що ми гріємо Землю, коли в нас зима. Оці централізовані теплоенергоцентралі. І в місті завжди земля тепліша. Якщо ви виїдете десь за місто взимку, ви побачите, що там сніг лежить, а в місті його немає. Тому що він розтанув”, — пояснює Вікторія Роднікова.
Всі ці гази сприяють нагріванню атмосфери. Через парниковий ефект вони залишаються поблизу Землі та підвищують температуру планети.
Парниковий ефект Спочатку нагрівається земна поверхня, потім від неї атмосфера. Коли сонячні промені проникають до Землі, вони мають відбиватися від земної поверхні та в більшості повертатися в атмосферу. Чим більше сонячних променів поглинається, а не віддзеркалюється назад, тим краще нагрівається планета. А через сильну забрудненість атмосфери сонячні промені доходять до Землі, відбиваються, але далі вони не можуть повернутися ефективно в космос. В атмосфері багато тих газів, молекули яких затримують це випромінювання. І таким чином планета нагрівається. Тобто через велику кількість газів атмосфера не прозора і вона не дає сонячному теплу повертатися назад у космос. Вона затримує це сонячне тепло при Землі. Це і є парниковий ефект.
Як додає кандидат економічних наук, керівник відділу ТОВ “Науково дослідний центр екологічної безпеки та природокористування” Роман Третяк, додатковий великий вплив на стан української екології зараз, звісно, має війна.
“Людина завжди пристосовувалася до зміни клімату. В Україні більша і пріоритетніша проблема — це зміна ландшафтів і деградація угідь внаслідок воєнних дій”, — констатує еколог.
Обстріли можуть посилювати парниковий ефект, бо внаслідок вибухів утворюються додаткові гази, а також утворюється і розноситься багато пилу.
“Пил забруднює атмосферу і знову ж таки не дає сонячним променям повноцінно відбиватись від Землі. А він підіймається від вибухів дуже сильно. Звичайно, якийсь пил осідає, але все одно його багато у повітрі. Наприклад, минулоріч, у Вінниці була імла, пов’язана з бойовими діями на сході. Якщо з Донеччини, Луганщини, Харківщини воно долетіло за тисячу кілометрів до Вінниці, то й до Європи може долітати, в Болгарію, в Румунію.
При вибухах не тільки пил, а ще й гази утворюються, це також додає до парникового ефекту, однозначно”, — зазначає Вікторія Роднікова.
Через глобальне підвищення температури в Україні потроху змінюється клімат з помірно-континентального на континентальний. А ще погоді стає притаманна різка зміна температур.
“А ще в погоді можливі гойдалки. Наприклад, кілька років дуже тепла зима, а потім якийсь рік сильно холодна. Хоча в цілому, зими будуть тепліші і, відповідно, снігового покриву буде менше”, — уточнює Вікторія Роднікова.
Але тепліша зима може буде місцями плюсом економічним, адже так доведеться менше коштів витрачати на опалення.
“Ось то, що Путін (“президент” країни-агресорки Росії, — ред.) в глобальному плані продає менше газу, звичайно, це впливає на переорганізацію навіть економічної спрямованості у світі”, — вважає екологиня.
Через зміни клімату в Україну приходять тропічні види тварин і рослин. Наприклад, в парку Чернівців успішно зимувала зграя папуг. Втім, деякі з них можуть бути інвазивними (займати площі і витісняти види, які росли чи жили тут раніше).
“Плюс люди самі пришвидшують ці зміни. Наприклад, у нас є мода висаджувати масово кипарисові рослини. Тобто ми самі їх саджаємо, а згодом вони прийдуть ще й природним чином. Наприклад, щодо алергій у нас вже більше людей, які чутливі до кипарисових, ніж до звичної для нашого клімату берези”, — пояснює наша співрозмовниця.
На думку Романа Третяка, потепління дозволить вирощувати в Україні нові рослини.
“Багато країн від зміни клімату будуть зазнавати більших втрат. Україна потерпає від війни більше ніж від зміни клімату, ба навіть отримала переваги у садівництві. Ми можемо вирощувати такі дерева та кущі, про які раніше не замислювалися. Межі зон природно-сільськогосподарського районування вже змістились і це показують площі посівних культур. Наприклад, раніше соняшник і кукурудзу не садили в Поліській зоні, або виноград сорту “Слава Запоріжжю” не могли вирощувати в Київській області. А тепер в Україні вже можна вирощувати оливки на півдні Одещини”, — розповідає Роман Третяк.
Переформатування торкнеться не лише рослинництва, а й тваринництва. Так, через довшу спеку, трави, якими годують корів, швидше висихатимуть, і звузиться площа пасовиськ. Відповідно ті даватимуть менше молока і молочні продукти дорожчатимуть.
Зміна клімату впливає і на здоров’я. Найбільшу небезпеку підвищення температури має для серцево-судинної системи і органів дихання, адже з гарячішим повітрям дихати важче.
На думку Романа Третяка, екологічне законодавство в Україні не адаптоване під виклики війни. Тому глобально на державному рівні покращити екологічну ситуацію складно.
“Наприклад, набрав чинності закон про управління відходами, який передбачає заходи з сортування та утилізації побутових відходів та відходів утворених внаслідок війни, (відходи впливають на клімат та на викиди СО2), однак фінансування цих заходів не передбачено”, — каже еколог.
На думку, Вікторії Роднікової, людство вже втратило той момент, коли глобальному потеплінню й зміні клімату можна було б запобігти. Але зараз люди можуть принаймні сповільнити підвищення температури. В першу чергу йдеться про менше забруднення навколишнього середовища.
“Важливо досаджувати зелень у містах. Чим більше буде зелених зон у містах, тим комфортніше буде переживати людям цю зміну клімату, краще буде очищатись повітря. Використовувати менше пластику, загалом зменшувати забруднення усюди, де можна. Забруднення і атмосфери, і грунту, води”, — розповідає Вікторія Роднікова.
Ще один з важливих факторів — ощадливе використання електроенергії та перехід на альтернативні зелені джерела.
“Крім того, що це корисніше для природи, наші ТЕС постійно під російськими обстрілами, і тому терміново треба збільшувати кількість цих автономних невеликих зелених станцій”, — вважає екологиня.
Нагадаємо, у Міндовкілля розповіли, що екологія Донеччини від повномасштабного вторгнення постраждала найбільше серед всіх регіонів України.