Підтримайте Вільне Радіо
Олена Кошкош працює суддею в Донецькому окружному адміністративному суді з 2007 року, а нині очолює його. Даних про цю суддю небагато: вона не веде публічних сторінок у соцмережах, а на сайті суду не публікують її біографії, посилаючись на можливі ризики для працівників під час воєнного стану. Вільне Радіо зібрало досьє на Олену Кошкош. Про те, які рішення вона ухвалювала, де жила, скільки заробляла та на які посади претендувала раніше — розповідаємо далі.
Для підготовки цього досьє наші журналісти проаналізували відкриті дані. Якщо ви вважаєте, що в матеріалі бракує інформації, якою ви готові поділитися із Вільним Радіо, напишіть нам у Telegram, Instagram чи Facebook.Цей текст створений для рубрики “Досьє” на Вільному Радіо. Ми поступово публікуватимемо біографії посадовців та інших людей, які працюють для Донеччини й отримують зарплати з бюджетів різних рівнів (наприклад, судді, прокурори, народні депутати).
Олена Олександрівна Кошкош працює суддею в Донецькому окружному адміністративному суді від 2007 року. У червні 2012 року її обрали на цю ж посаду безстроково.
В Україні суддів спочатку призначають на 5 років, а потім — безстроково. Перше призначення — це своєрідний “випробувальний термін”. Якщо суддя успішно працює, не має дисциплінарних стягнень і пройшов відповідні оцінювання, його можуть призначити безстроково на ту ж посаду або перевести до іншого суду.
У 2021-му Кошкош стала заступницею голови суду, а у жовтні 2024-го її обрали головою суду.
2010-го, за словами Олени Кошкош, вона вступила до аспірантури у сфері юриспруденції.
“Хотілося спробувати себе у такій сфері. Вступила до аспірантури у 2010 році, по 2013-й вчилася. Я була у декретній відпустці, тому був час для написання роботи і підготовки”, — розповідала суддя Кошкош під час однієї зі співбесід.
Наприкінці 2018-го Олена Кошкош стала кандидаткою юридичних наук. Дисертацію на тему “Адміністративне судочинство у справах, пов’язаних з виконанням судових рішень і рішень інших органів” захистила у Донецькому юридичному інституті МВС України. Втім, вже за кілька місяців, під час співбесіди на початку 2019-го, Олена Кошкош не змогла пригадати, яких висновків дійшла у своїй науковій роботі.
Представник Вищої кваліфікаційної комісії суддів: Ті пропозиції, які ви пропонували [у науковій роботі], щось здійснилося чи ні?
Олена Кошкош: Майже на шляху здійснення. Зараз покращується відсоток виконання судових рішень, трохи повільно, але покращується. Тому все ж таки держава йде шляхом, що ці питання вирішуються.
Представник Вищої кваліфікаційної комісії суддів: Ну ви там пропонували, пам’ятаєте закінчення? Що необхідно зробити? Закінчення кандидатської, де які зміни внести в законодавство. Чи вже не пам’ятаєте?
Олена Кошкош: Ні, так не можу сказати.
Цю співбесіду Олена Кошкош проходила у лютому 2019-го. Тоді вона була кандидаткою на посаду судді Касаційного адміністративного суду у складі Верховного суду України. Своє прагнення змінити роботу Олена пояснила комісії так:
“Дуже люблю свою роботу, хочу працювати, є певні знання, вміння, досвід. Хочу спробувати”.
Керівниця просвітницького напряму роботи Офісу доброчесності НАЗК Людмила Слива так оцінювала результати роботи Олени Кошкош під час аналізу кандидатів у своєму блозі:
“Суддя Олена Кошкош входила до колегії суддів, яка своєю постановою відмовила у задоволенні позову Донецької міськради про заборону проведення мітингів представниками партій “Руський Блок”, “Комуністична партія України”, організацією “Зелений рух” для проведення мітингу “Захистимо Донбас” 15-16 березня 2014 року <…> 5 березня за участі активістів “руського блоку” була захоплена будівля Донецької ОДА та вивішений над нею прапор РФ. Не зважаючи на це, суд не побачив достатніх підстав для заборони даним організаціям проводити мітинги в м. Донецьк”, — писала Людмила Слива.
Втім, питань щодо рішень, які ухвалювала суддя, члени комісії не ставили (додатково зазначивши, що деякі документи втрачені через окупацію Донецька та захоплення будівлі суду). Здебільшого під час співбесіди Олену Кошкош питали про родину, доходи та підхід до роботи. Зрештою, за висновком Вищої кваліфікаційної комісії суддів, Кошкош підтвердила здатність здійснювати правосуддя в Касаційному адміністративному суді у складі Верховного Суду. Втім, роботу суддя Донецького окружного адміністративного суду так і не змінила, залишившись при своїй посаді.
2023-го Олена Кошкош підтвердила володіння державною мовою. Згідно з сертифікатом, українською суддя володіє вільно на рівні першого ступеня (це п’ятий з шести рівнів, затверджених Національною комісією зі стандартів державної мови).
Біографічних даних про Олену Кошкош на сайті Донецького окружного адміністративного суду не публікують. Втім, багато звітують про її діяльність. Звідти можна дізнатися, що суддя Кошкош бере участь у нарадах і урочистостях для працівників суду та регулярно підвищує кваліфікацію: відвідує форуми, тренінги тощо.
До 2014 року Олена Кошкош жила у Пісках під Донецьком, де має власний будинок. Після окупації Донецька суддя переїхала до Слов’янська, куди релокувався окружний адміністративний суд. Спочатку Олена разом із чоловіком та дітьми орендували у цьому місті житло, а 2019-го родина отримала службову трикімнатну квартиру, якою суддя разом із сином досі користуються.
2023 року Олена Кошкош переїхала на Львівщину до селища Брюховичі. Там, згідно з декларацією, мешкає й дотепер.
Олена Кошкош нині не заміжня, 2019-го вона розлучилася із адвокатом Сергієм Кошкошем (були у шлюбі з 2002 року). У експодружжя народилося двоє синів: Лев та Олександр. Лев Кошкош, згідно з останньою декларацією судді, від вересня 2022-го живе у Польщі. А от дані щодо сина Олександра Кошкоша суддя востаннє вносила у декларацію за 2021 рік. Тоді місцем його реєстрації посадовиця вказувала Слов’янськ — там він мешкав разом із нею у квартирі
В Олени Кошкош є два двоюрідні брати: Олександр та Леонід Скокіни. Леонід Скокін працює адвокатом. Олександр Скокін нині помічник судді у Господарському суді Києва. Там він працює з 2014-го, а роком раніше Олександр також працював у Донецькому окружному адміністративному суді. Дружина Олександра Скокіна — Тетяна Скокіна — обіймає посаду головного спеціаліста у Вищій раді правосуддя.
Батьки Олени Кошкош раніше були підприємцями та планували займатися сільським господарством — принаймні так суддя пояснювала представникам Вищої кваліфікаційної комісії суддів, звідки вони взяли гроші на купівлю нерухомості у 2007 році. Тоді її батько придбав будинок і дві земельні ділянки у селищі Первомайському (торік його перейменували на Авдіївське), а мати — будинок та дві ділянки у селищі Водяному. Сама Олена має будинок і земельну ділянку у селищі Піски, придбані 2009 року.
Попри те, що Піски, Водяне та Первомайське були підконтрольні українській владі до початку повномасштабної війни, родина судді не користувалася цією нерухомістю через близькість до лінії розмежування.
“У 2014 році всі виїхали, і ми більше туди не поверталися. Батьки у Запоріжжі”, — казала суддя у 2019 році.
Нині Олена Кошкош користується службовою квартирою, яку надали у суді, та квартирою у Брюховичах Львівської області площею 56,6 кв. м (житло у власності Ольги Лобас).
Їздить суддя на авто Toyota Camry 2012 року випуску, це машина її колишнього чоловіка.
Нині, згідно з останньою декларацією, в Олени Кошкош є 55 тисяч доларів та 41 тисяча євро збережень готівкою. Ці заощадження зростали останніми роками: наприклад, за 2023-й суддя звітувала про 51 тисячу доларів та 37 тисяч євро, а за 2022-й — про 51 тисячу доларів та 28 тисяч євро. Суттєво збільшити розмір накопичень судді вдалося у 2021 році: у звітності за цей рік вона вказала 51 тисячу доларів та 15 тисяч євро, натомість роком раніше, у 2020-му, заощаджень у євро у судді не було (вона задекларувала лише 51 тисячу доларів).
За 2024 рік голова Донецького окружного адміністративного суду заробила 1 млн 434 тис. 599 грн. Декларанти вказують нарахування разом із податками (19,5 % у 2024 році), отже “на руки” Олені Кошкош торік виплатили 1 154 852 грн — це у середньому 96 тисяч щомісяця. Ще 23 тис. 400 грн упродовж року суддя отримала як допомогу на проживання.
Нагадаємо, Донецький окружний адміністративний суд працює у Слов’янську. Додатково ми розповідали, де у 2025 році працюють суди Донеччини.