Понад тисяча військових 36 окремої бригади морської піхоти понад тисячу днів перебувають у російському полоні. Більшість з них — захисники Маріуполя, які потрапили у неволю під час оборони міста у 2022 році. З тимчасово окупованої території Донеччини загарбники переводять їх до колоній вглиб Росії та незаконно засуджують, подекуди на довічне. Родичі полонених сподіваються, що покращити умови утримання та пришвидшити обміни зможе держава-покровителька для України. Розповідаємо детальніше, що це означає.
Про отримання доступу до місць утримання та шляхи звільнення морських піхотинців розповіли на прес-конференції представники Медійної ініціативи за права людини та Асоціації “Сила морської піхоти”.
В російському полоні перебуває близько 1300 військових 36 окремої бригади морської піхоти, які боронили Маріуполь. Ще понад 1000 вважаються зниклими безвісти. Щонайменше 12 морських піхотинців померли в російських тюрмах, їхні тіла передали в Україну під час репатріації.
Більшість з них потрапили в полон у квітні 2022 року у Маріуполі, під час прориву з території меткомбінату ім. Ілліча на “Азовсталь”. А невеликій групі на чолі з майором Сергієм Волинським тоді вдалося дістатися Азовсталі і об’єднатися з бійцями “Азову”. За місяць вони теж вийдуть в російський полон з “Азовсталі”.
За словами голови Асоціації “Сила морської піхоти» Анастасії Савової, а січень 2025 року відомо про щонайменше 1300 морських піхотинців, які перебувають у російському полоні. Їх утримують у щонайменше 200 колоніях. Втім, точну кількість ув’язнених визначити неможливо, адже про багатьох дізнаються лише від звільнених побратимів.
“За цей час, за тисячу днів, ми провели безліч акцій, міжнародних місій, і в Україні роботу велику провели. Але, на жаль, через те, що наш ворог дуже підступний, нам досі невідома точна кількість тих, хто потрапив в полон. Ми не знаємо і точну кількість зниклих безвісти, адже Росія приховує українських полонених”, — розповідає Анастасія Савова.
Зараз в організації є інформація про понад сотню незаконно засуджених росіянами військових 36 бригади. Їхні “терміни” — від 20 років за ґратами до довічного ув’язнення. Втім, під час минулих обмінів до України повернулись військові, яким Росія виносила вироки.
“Після “вироків” їх (полонених українців — ред.) етапують до найжахливіших місць утримання, де відбувають покарання злочинці Російської Федерації. І з ними разом перебувають наші військовополонені. Але той процес і той обмін, де були ті хлопці, які з “вироками”, говорить про те, що все-таки є шляхи, які дають можливість повернути навіть тих, кого Російська Федерація засудила”, — вважає координаторка груп родин полонених та зниклих безвісти Медійної ініціативи за права людини Олена Бєлячкова.
Одним з дієвих механізмів швидшого повернення тяжкохворих полонених українська сторона вважає змішані медичні комісії. Вони передбачені Женевськими конвенціями. Україна створила комісію у 2023 році, Росія — не створила досі.
“З них (полонених бійців 36 бригади — ред.) чи не кожен другий має тяжкі хвороби, і він отримав їх саме через російський полон. Наприклад, мій батько перебуває в полоні разом з іншими вже понад тисячу днів, і наразі мені відомо, що він хворий на туберкульоз, що в нього гниють ноги, але, на жаль, мені невідомо, куди його перемістили, і я не знаю, чи живий він зараз, і що з ним взагалі”, — каже Анастасія Савова.
Змішана медична комісія (ЗМК) — це орган, до складу якого входять двоє лікарів з нейтральної країни та представник країни, яка утримує військовополонених. Змішані медичні комісії мають перевіряти стан здоров’я полонених та відправляти тяжкохворих та тяжкопоранених під опіку третьої країни або репатріювати до країни походження.
“Ми, свого боку, відпрацювали абсолютно усі кроки, передали Міжнародному комітету Червоного Хреста необхідні документи, визначилися з лікарями незалежними. Чекаємо погодження вже більше півтора року.
І на питання, чи погоджує російська сторона змішані медичні комісії, ми від Червоного Хреста чуємо відповідь – ні. Що ви зробили для того, щоб примусити, оскільки по третій Женевській конвенції створення ЗМК є обов’язковим для країн-учасниць збройного конфлікту? Відповіді, на жаль, ми не отримали. Чуємо, що вони намагаються, пропонують нам інші альтернативні способи, але, знову ж таки, ми наполягаємо на виконанні безпосередньо тих вимог, які передбачені для обох учасників конфлікту.
Українська сторона у грудні 2024 року повторно звернулася до МКЧК з питанням. Вчора я отримав повідомлення, що не змогли отримати позитивну відповідь від росіян”, — говорить керівник секретаріату Координаційного штабу з питань поводження з військовополоненими Богдан Охріменко.
Ще один механізм покращення умов утримання полонених у російських колоніях та пришвидшення їхнього повернення — держава-покровителька для України. Це країна, яка могла б контролювати ці процеси й представляти Україну. Ця функція теж прописана у Женевських конвенціях, і Україна розглядає кілька країн, які могли б стати покровительками (з дипломатичних міркувань їх назви в МЗС не називають). Втім, для того, аби покровителька могла виконувати свої функції, її має погодити й друга сторона — Росія. Тоді у неї з’являться зобов’язання вже не перед Україною, а перед державою-покровителькою.
Держава-покровителька — нейтральна країна, яка не є стороною конфлікту. Серед інших функцій, дипломати цієї країни можуть отримати доступ до полонених: отримувати інформацію про них, забезпечувати адвокатів, передавати ліки тощо.
“Коли в України буде держава-покровителька, це дозволить нам отримати той функціонал, який передбачений Женевськими конвенціями: можливість відвідування представниками держави-покровительки місць утримання, отримання інформації про умови перебування, про стан здоров’я військовополонених, відвідування судових засідань. І загалом це створить ще одну можливість для здійснення ефективного обміну та звільнення військовополонених”, — розповідає радник департаменту міжнародного права МЗС Богдан Чумак.
“Міжнародна практика і норми говорять про те, що це не обов’язково може бути одна держава-покровителька. Якщо Росія погоджується з країною, пропонує Україну, то може запропонувати й свого кандидата”, — каже Олена Бєлячкова.
У 2024 році Україна повернула з російського полону 1358 людей: це на 356 більше, ніж у 2023-му. А уповноважений ВРУ з прав людини Дмитро Лубінець розповів, що Україна та Росія почали домовлятися про систематичність обмінів полоненими. Також бранці Кремля, якщо Росія виконає домовленості, у 2025 році зможуть отримати пакунки з речами від України.
Нагадаємо, про проблеми зі здоров’ям і медичною допомогою у російському полоні Вільному радіо розповідав ексбранець Олексій Новіков.