Майже 4 тисячі російських штурмів нарахували на Донеччині протягом січня 2025 року. Кількість їхніх атак майже не зменшується, водночас ЗСУ вдалося сповільнити рух росіян. Ми підготували аналітику по всіх напрямках Донецької області: де та скільки атак відбулося за минулий місяць, яких втрат зазнали росіяни та як це коментують речники ЗСУ.
Усі наведені нижче дані журналісти Вільного радіо публікують, спираючись на інформацію Генерального штабу ЗСУ та ОСУВ “Хортиця”. Дані підкріплені коментарями речників ЗСУ.
З 11 січня 2025 року Времівський напрямок у зведеннях Генерального штабу ЗСУ стали називати Новопавлівським. Це пов’язано з окупацією однойменного села Времівки у Волноваському районі. Новопавлівське — це село в Дніпропетровській області, але лінія фронту, яка наближається до нього з двох боків, ще не перетнула меж Донеччини.
Це єдиний напрямок у Донецькій області, де спостерігається зменшення активності росіян у штурмах. Хоча на початку місяця боїв було багато, загалом окупаційна армія атакувала тут 330 разів.
Більшість атак тут піхотні, але трапляються й випадки наступу росіян з використанням техніки.
“Останні їхні атаки тут зазнавали доволі прикрих невдач. Вони дуже раділи, коли встановлювали прапор над котельнею у Великій Новосілці, а потім радіти перестали. Бо як раз таки на цьому напрямку їхали дві колони, які очолювали танки. Їх розбили, щойно вони встигли виїхати. Тому для них тут виникли складнощі, на які вони не розраховували. На мапі там здебільшого відкрита місцевість, але для них вона наразі доволі проблемна”, — уточнює речник оперативно-стратегічного угруповання військ “Хортиця” Віктор Трегубов.
Покровський напрямок нині залишається найбільш активною ділянкою фронту не лише Донеччини, а й усієї країни. За місяць тут відбулося більше атак, ніж на всіх інших активних напрямках Донецької області разом узятих — 1965.
Щоденно росіяни проводять тут не менш ніж 40 штурмів, а в окремі дні наступали майже сотню разів.
Раніше ми розповідали, що, порівнюючи січень 2025 року та останні місяці 2024-го, можна помітити тенденцію на зниження темпів наступу росіян. Однак, за словами Віктора Трегубова, це враження оманливе.
“Загальна кількість атак не змінюється — вона скоріше перемістилася на інші напрямки. Зокрема на Покровський і частково на північ. Але в середині місяця був пік атак на Покровськ. Річ у тім, що на Покровському напрямку усі ці атаки мають локальний характер, і, хоч їх велика кількість, але зараз це малі групи [піхоти]. Покровськ залишається головною ціллю для їхніх (росіян, — ред.) зусиль. Але згадати нещодавню атаку танкових груп на сусідньому [Новопавлівському] напрямку та штурмові групи піхоти — статистично це виглядає однаково, але по факту це дуже різні атаки”, — говорить речник ОСУВ “Хортиця”.
Варто зазначити, що стрімке зростання кількості атак на Покровському напрямку з 10 січня 2025 року пов’язане з тим, що перші 10 днів нового року продовжував існувати окремий Курахівський напрямок. Як і Времівський напрямок, він припинив існування 11 січня. Саме з цього дня військові почали рахувати кількість атак з цих двох напрямків разом — як з одного Покровського.
Якщо до графіка вище додати кількість наступальних дій російської армії на Курахівському напрямку за перші 10 днів січня, тенденція стане стабільнішою. Тоді їх тут було 237.
На Торецькому напрямку щільність російських атак майже не змінювалася протягом усього місяця. Тут військові нарахували 369 штурмових дій, які розподілилися відносно рівномірно. Не було днів без атак, водночас не було й періодів, коли росіяни суттєво нарощували темпи наступу. Військові відзначають стабільно важку ситуацію в цьому районі.
“Я б сказав, що темпи наступу росіян не дуже змінюються — тиск більш-менш той самий. Але вони трохи переформатували напрямки атак та їхню кількість”, — зазначає речник ОСУВ “Хортиця” Віктор Трегубов.
Водночас помітна тенденція: у другій половині січня росіяни почали частіше йти в атаку.
Краматорський напрямок — третій за кількістю атак на Донеччині у січні 2025 року. Тут загарбники атакували позиції бійців ЗСУ 384 рази. Кількість атак зазвичай не перевищувала 10 на добу. Однак протягом місяця росіяни здійснили три масштабні атаки, які виділяються на графіку.
Речник оперативно-стратегічного угруповання військ “Хортиця” Віктор Трегубов уточнив Вільному радіо, що більшість атак на Краматорському напрямку припадає на Часів Яр. Це єдиний напрямок, де наступ окупантів пришвидшився.
“Тут ситуація насправді розвивається у міських боях. Особисто за останні дні [росіяни] пожвавилися тут”, — стверджує речник ОСУВ “Хортиця”.
Детальніше про ситуацію у місті журналістам Вільного радіо розповів речник 24-ї ОМБр Андрій Полухін.
“Останнім часом стає важче. Техніку окупанти майже не використовують, але кількість піхоти, яка йде на штурм, не зменшується з жовтня 2024 року. Атаки часто мають таку тактику — йде декілька штурмових груп, і одна з них основна, а інші відволікаючі. Ми стараємось їх знищувати, і часто буває так, що ніхто з їхніх груп не повертається. Буває, декілька людей повернеться. Іноді вони заходять у якусь будівлю, і тоді ми їх вибиваємо звідти. Ще вони самі знищують оборонні позиції та будинки, за які важко чіплятися”, — розповідає Андрій Полухін.
Водночас військовий зазначає, що ситуацію на цій ділянці поки не можна вважати критичною. За його словами, мапа від активістів DeepState не завжди правдива.
“Бої у міській забудові дуже важкі, й мені незрозуміло, за якими критеріями вони (активісти DeepState, — ред.) перефарбовують райони. Насправді ситуація там не така. Головною складністю для ворога залишається канал (штучний водогін Сіверський Донець — Донбас, — ред.). Там відкрита територія, якою супротивнику дуже важко пересуватися. Ми знищуємо їх під час спроб переправитися. Саме тому їхні зусилля здебільшого спрямовані на знищення каналу. Його підривають, а потім засипають землею, щоб мати можливість швидше переправитися на відкритій місцевості”, — зазначає речник 24-ї бригади.
Головна сила, яка штурмує позиції українських захисників у Часовому Ярі, — це 98-ма десантна дивізія РФ.
“Варто розуміти, що їх дійсно більше. Дивізія — це десь як три бригади. Ще вони регулярно отримують підкріплення. Тому піхота в них ніяк не закінчується. Зокрема, цієї зими до них відправили підрозділ “Ахмат”, у якому є чимало колишніх “вагнерівців”. Їх використовують як “гарматне м’ясо” в атаках. І це не єдине підкріплення, яке має 98-ма дивізія”, — зауважує Андрій Полухін.
Сіверський напрямок майже весь час залишається найстабільнішим. У січні 2025-го тут військові нарахували найменше російських атак серед усіх напрямків області — 89.
У середньому за день росіяни рідко проводили тут більше, ніж п’ять штурмів. Але тричі за місяць вони здійснили масовані атаки, які виділяються на графіку.
Водночас варто зазначити, що 8 днів у січні минули без жодної спроби наступу.
“Особливість Сіверського напрямку в тому, що вони (російські військові, — ред.) почали використовувати тут техніку, але не важку, а легку, аж до імпровізованої — мотоцикли, багі й таке інше. Тому тут дійсно стало активніше, бо раніше вони сиділи тихо, а зараз за допомогою цієї техніки намагаються обійти українські дрони та здійснювати “кавалерійські атаки”. Але, якщо чесно, не дуже в них це вдається”, — додає Віктор Трегубов.
На найпівнічнішому напрямку Донеччини російська армія протягом січня 2025 року штурмувала позиції українських захисників 480 разів. Це другий за кількістю атак напрямок після Покровського.
Кількість атак тут здебільшого трималася на одному рівні, але за місяць росіяни здійснили три масовані спроби прорвати оборону ЗСУ — 10, 25 та 29 січня.
“Ситуація на Лиманському напрямку співставна з тим, що відбувається на Сіверському напрямку — відносно стабільна,” — стверджує речник ОСУВ “Хортиця”.
Речник ОСУВ “Хортиця” наголошує, що суха статистика кількості атак не дає розуміння реальної ситуації на напрямках. Наприклад, на Новопавлівському напрямку за місяць відбулося значно більше піхотних штурмів, ніж танкових атак. Але останні відбивати суттєво важче, тому порівнювати ці цифри не зовсім доречно.
Статистика втрат у піхоті росіян у зоні відповідальності ОСУВ “Хортиця” відносно стабільна, але у періоди масованих атак загарбники закономірно втрачають більше своїх бійців.
Зазначимо, дані нижче є об’єднаною статистикою втрат російської армії в Донецькій та Харківській областях. Це пов’язано з тим, що за обидва напрямки відповідає оперативно-стратегічне угруповання військ “Хортиця”, яке й оприлюднює цифри.
Втрати ж загарбників у техніці назвати стабільно високими не можна: у певні дні ЗСУ знищували десятки одиниць їхньої техніки, а в інші — значно менше1. Найбільше на фронтах Донецької та Харківської областей знищують бойових машин піхоти та гармат. Найменше — танків.
Загальні втрати російської армії протягом січня 2025 року на лінії фронту від Куп’янського до Новопавлівського напрямку такі:
Нагадаємо, за останніми підрахунками журналістів Вільного радіо, під контролем ЗСУ залишаються 42% території Донецької області. За січень цього року окупанти захопили близько 220 квадратних кілометрів регіону. Але порівняно з попередніми місяцями темпи їхнього просування знизилися.