Підтримайте Вільне Радіо
Щодня о 9-й ранку ми вшановуємо хвилиною мовчання тих, чиє життя забрала російсько-українська війна. Згадаймо Михайла Фішмана зі Слов’янська. Його шлях починався з військової служби в Ізраїлі, а з початком повномасштабного вторгнення він доєднався до українського війська. Брав участь у бойових діях як піхотинець, оператор, штурмовик і кулеметник, виконував завдання на Сумщині, Харківщині та в Запорізькій області. Загинув 8 травня 2025 року на одному з напрямків.
Про Михайла Фішмана розповів голова Слов’янської ВА Вадим Лях.
Михайло Фішман народився 8 квітня 1992 року в Слов’янську. Навчався у приватній школі “Надія”. Після 11 класу вирішив поїхати до Ізраїлю. Там спершу вчився, згодом — служив в армії.
Через півтора року Михайло повернувся до України. Оселився в Харкові й вступив до місцевого університету радіоелектроніки на кібербезпеку. Та вже після другого курсу покинув навчання, повернувся у рідний Слов’янськ і почав працювати.
З початком повномасштабного вторгнення чоловік виїхав до Тернополя. Там добровільно вступив до територіальної оборони. Служив піхотинцем, штурмовиком і кулеметником, брав участь у бойових завданнях на Сумщині, Харківщині та в Запорізькій області. Згодом став оператором відділення радіоелектронної боротьби.
Під час одного з боїв Михайло зазнав поранення. За проявлену рішучість і мужність його нагородили медаллю. Чоловік повернувся в лави ЗСУ та продовжив служити.
8 травня 2025 року його життя обірвалося на Запорізькому напрямі, де чоловік оборонявся разом з побратимами.
Михайла поховали на кладовищі в мікрорайоні Словкурорт. У нього залишилися брат і сестра.
Вічна пам’ять.