Підтримайте Вільне Радіо
Зі студентських років маріуполець Олексій обожнював ходити до млинарні біля площі Свободи. Тепер же зображення будинку, де вона була розташована, прикрашає його власний заклад Azov mlyn в Івано-Франківську. Чоловік відкрив млинарню в травні 2025 року й постарався, аби про рідне місто там нагадували не тільки назва й малюнки на стінах, а і смак млинців за родинним рецептом.
Про спогади, які надихнули його на відкриття закладу, і любов до рідного міста, якому присвятив ідею млинарні, Олексій розповів журналістам Вільного Радіо.
Після початку повномасштабного вторгнення й вимушеного виїзду з рідного Маріуполя Олексій чітко не уявляв, як будуватиме своє життя. Після роздумів і кількох переїздів зрештою осів в Івано-Франківську, де оселився його брат.
На новому місці Олексій вирішив відкрити власну справу. Невеликий досвід підприємництва чоловік уже мав: з 2020 року він, колишній спортсмен, разом із другом розвивав у Маріуполі власний спортзал у мікрорайоні Східний. Каже, що тоді запустити бізнес було легко: приміщення вони вже мали, а інвентар безкоштовно надали знайомі.
Розмірковуючи над новою справою, чоловік перебрав кілька варіантів: знову думав про спортзал, який би став місцем його душі, або ж про прибутковий салон краси. Та ці ідеї потребували великих вкладень, тож їх довелося відкинути. Інша ж, пов’язана з рідним містом, навідала його лютневого вечора.
“Під Новий рік у 2021-му я останній раз їв млинці в Маріуполі. Це була млинарня, яка працювала з іншої сторони будинку, де був магазин «1000 дрібниць». Колись я несподівано натрапив на неї дорогою з університету і потім завжди їв там після занять. Може, це якось дивно, але ці спогади врізалися в мою пам’ять. І ось я лежав і думав, що знову хочу спробувати ті млинці. Тоді й виникла ідея млинарні”, — розповідає Олексій.
Концепцію майбутньої млинарні чоловік прописав того ж вечора — одразу знав, що присвятить її Маріуполю. Тоді ж Олексій вигадав кілька варіантів назви, серед яких, зокрема, був код міста — 0629. Кілька днів чоловік думав над ними, радився з новими знайомими серед місцевих, та в результаті спонтанно визначився з нею приблизно через тиждень під час оформлення документів. Так майбутній заклад отримав назву Azov mlyn.
“Я з тих людей, які спочатку казали, що не хочуть жити в Маріуполі, а років із 15 почали говорити, що ніколи в житті з нього не поїдуть. Я дуже люблю моє місто. Навіть назва [закладу] — це зв’язок із ним і азовським узбережжям, на якому воно стоїть. Напевно, для мене немає жодного місця в цьому світі, важливішого за Маріуполь”, — ділиться підприємець.
Олексій переконаний, що все найкраще в житті людини відбувається випадково. Саме так він колись натрапив на улюблену млинарню в Маріуполі, і саме так у квітні 2025 року знайшов місце для власної в Івано-Франківську. Після трьох місяців пошуків приміщення чоловік майже зневірився: оренда в центрі міста була дуже дорогою, а власники часом намагалися втручатися в концепцію і плани роботи закладу.
Та одного дня під час прогулянки Олексій просто зупинився навпроти оголошення. Зателефонував — і вже наступного дня віддав завдаток за приміщення біля центру Івано-Франківська. Там не було ні витяжок, ні електрики з водою — самі білі стіни й один лічильник. Та власники віддали приміщення в повне розпорядження Олексія, а той зміг швидко обладнати його всім необхідним за допомогою інших маріупольців.
“Я викликав електриків, домовлявся підвищити потужність у кіловатах, потім провести воду на кухню, зробити заземлення. Загалом це вийшло зробити в досить короткий термін, бо були знайомі з Маріуполя, які якраз цим професійно займаються. Я сам привозив їх у заклад, а вони вже робили все необхідне. Потім швидко обрав колір для стін і пофарбував їх за два дні. Майже все тут відбувалося спонтанно”, — каже Олексій.
Ми віримо, що разом зможемо більше, тож кличемо вас долучитися до команди однодумців.
Підтримка нашої спільноти — це не просто фінансова допомога для медіа. Це інвестиція в майбутнє Донеччини та інструмент досягнення спільної мети.
Якщо ви поділяєте наші цінності та прагнете змін на краще — приєднуйтесь до нас!
У млинарні Олексія про Маріуполь нагадує не лише назва — на стінах закладу можна побачити зображення сучасної площі Свободи з її білими голубами, сталевара, який зустрічав людей на в’їзді до міста, і частину мапи Центрального району в обрамленні серця. Від початку символічні малюнки мали вкривати весь заклад. Для цього Олексій найняв художника, проте йому не прийшовся до душі карикатурний стиль митця, тож уже створені зображення він перемалював разом із дружиною та братом.
Крім упізнаваних місць, із Маріуполя до Івано-Франківська перекочувала рецептура млинців. Олексій мріяв відтворити смак своїх улюблених, але все не міг знайти саме той рецепт. У результаті став готувати за материним — лише помножив кількість усіх інгредієнтів на два. Та пошуки чоловік не облишив, і згодом через знайомих все ж вийшов на працівницю маріупольської млинарні. Млинці за її рецептом вийшли глевкими, тож Олексій залишив той, за яким готувала мати.
Начинки ж підприємець вигадував сам. Разом із дружиною та братом він закупився продуктами й вирушив до ще закритого закладу. Зробив млинець із шинкою, який сподобався рідним, аж тут до них зайшла жінка і спитала, чи вони вже працюють. У закладі тоді ще навіть не було каси, але Олексій відповів ствердно та прийняв замовлення відвідувачки на той самий млинець із шинкою. Цей день чоловік і вважає відкриттям своєї млинарні.
“Я думав, що страшно програвати, коли приходиш у спорт. Проте тоді я зрозумів, що це взагалі ніщо. Страшно готувати невідомій людині, бо ти боїшся не лише за себе. Ти маєш віддати їй смачну страву, яка гарно виглядає. Навіть коли та жінка сказала, що їй все сподобалося, я стояв розгублений, уповні не розумів її слів і боявся, що насправді нічого не вийде”, — згадує підприємець емоції від першого замовлення.
Після офіційного відкриття закладу Олексій деякий час готував млинці самостійно. Чоловік розповідає, що серед відвідувачів часто траплялися маріупольці, які або знали його ще з рідного міста, або хотіли познайомитися, дізнавшись про заклад. Нині у млинарні працюють три робітниці, одна з яких теж із Маріуполя. Сам же Олексій тепер здебільшого займається закупівлями й будує плани щодо вдосконалення закладу.
“Є таке поняття — постійно незавершений бізнес. Ти довго не відкриваєш його, бо постійно вдосконалюєш. У якийсь момент я вирішив, що краще відкритися й покращувати щось уже в процесі”, — розповідає засновник.
Нещодавно від інших переселенців із Маріуполя підприємець отримав кілька пропозицій щодо відкриття ще двох закладів: одного в Дніпрі й другого — в іншому місці Івано-Франківська. Поки що Олексій обдумує цю ідею. Каже, що розширювати бізнес планує в будь-якому разі, проте ще не вирішив, буде робити це самостійно чи з партнерами.
Нині ж чоловік хоче зосередитися на оздобленні вже відкритої млинарні. Зокрема, думає найняти професійного художника, щоб доробити малюнки на стінах. Їх планує розмістити навколо тих, що створював з дружиною і братом, — вони вже стали серцем закладу. Які саме зображення буде додавати, підприємець ще не знає, проте впевнений, що серед них обов’язково буде Азовське море. “Не можу без моря”, — каже Олексій.
Відвідати млинарню Azov mlyn можна за адресою: вул. Василіянок, 35. Заклад працює щодня з 09:00 до 20:00.
Раніше ми розповідали, як переселенці з Маріуполя створили настільну гру “Siyana’s Dream: Загублені в океані” й тепер допомагають ЗСУ.