Столична музикантка Марина Крамаренко написала композицію, яку присвятила Бахмуту. Жінка ніколи не бувала на сході, але славетна історія міста-фортеці та його знищення росіянами надихнули її на створення класичної музики. Цю композицію “Сни Бахмута” вона зіграла на благодійному українському концерті у Фінляндії, де тимчасово живе в евакуації. Як звучить твір та які почуття в нього вкладені, Вільному радіо розповіла сама авторка.
Ідея висловити свій біль за український схід у музиці прийшла у травні, каже авторка мелодії Марина Крамаренко.
“Я її записала, виклала її у соцмережі, а потім вирішила її оформити та довести думку до кінця. Спочатку зіграла вибухи на нижніх регістрах фортепіано. Мені уявилося: місто живе, але воно просто спить. Ми його відбудуємо, все буде добре, але йому сняться сни. І от які це сни? І наскільки українська душа в цьому місті. Наскільки багато всього ця земля знає, наскільки багато вона всього бачила і скільки вона зараз всього побачила у сьогоденні. Так усе й “вилилося”, — згадує музикантка Марина Крамаренко.
На момент вторгнення Марина Крамаренко навчала дітей гри на фортепіано у київській вечірній музичній школі №1 імені К. Стеценка. У Марини — вища музична освіта, вона композиторка та концертмейстерка.
“Бахмут спить і бачить сни… Про козацьке минуле, про страшне сучасне, про світле і вільне майбутнє”, — такий коментар авторка дає до своєї композиції.
Нині Марина живе у фінському містечку Еспоо неподалік від Гельсінкі та звідти продовжує викладати онлайн. Вона ніколи не бувала в Бахмуті, але має друзів звідти. Каже, що не могла залишитись осторонь без реакції на знищення міста.
“Мені складно висловлюватись словами про все це. І закривати очі на це не можеш, болить все це. Музика — теж ридаю над нею. Це така рефлексія, я не можу бути осторонь від подій. Це страшні часи, я ніколи не могла уявити, що так буде колись”, — ділиться музикантка.
У мелодії можна почути і вибухи, і карпатські інтонації, і просто образ української народної пісні, каже авторка.
“Є головна тема на початку — вона звучить як просто мелодія, і є вибухи. Наступна частина — та ж сама мелодія, але є розвиток: вона звучить з гармонією. Потім імпровізаційна частина (бо зараз я б її зіграла ще по-іншому, в класиці це зветься “варіацією на тему”), яка обривається на певному акорді, знову звучать вибухи. І вже в кінці звучить та ж сама тема, тільки більш насичена, життєствердна”, — розповідає авторка твору.
Та все ж мелодія закінчується на позитивній ноті.
“Навіть те, що вона звучить в мінорі — ні про що не говорить. Вона звучить надихаюче, бравурно: мовляв, “у нас будуть сили, ми все переможемо, ми українці” — це головна тема. Це все ж таки сни”, — пояснює композиторка.
А ще мелодія надихає боротися далі.
“Якби в мене було закінчення “Все окей!”, це було б неправдою. Тому що у нас зараз не все окей, але ми боремось. І ми будемо боротись. І все буде окей”, — каже співрозмовниця.
Авторка композиції “Сни Бахмута” каже, що записала мелодію і нотами. Вона називає це важливою “фіксацією моменту”.
“У мене люди ноти попросили грати. Мені дуже приємно, я ніколи не думала… Я джазовий музикант: зіграла і забула, тому що це відчуття, ми знаходимось “у моменті”. Я можу зіграти й по-іншому. Але є ноти, і цей “момент” зафіксований. Це правильно, тому що відчуття всередині будуть змінюватись, і картина. Фіксування це теж важливо”, — пояснює композиторка.
Вона додає, що готова ділитися нотами, якщо хтось попросить.
До композиції “Сни Бахмута” є й відеоряд. Його створила колишня учениця Марини Крамаренко з фортепіано Олександра Горай.
“Їй 16 років, вона знайшла матеріал. Це повинні були бути сни, нагадування про те, що там відбувалося. Та нагадування про те, яке місто було гарне. І що все буде добре”, — зазначає авторка твору.
Марина Крамаренко вже зіграла композицію про Бахмут слухачам у містечку Сіпоо, це теж передмістя фінської столиці.
“Це був концерт української музики “Diaries of hope” нашої української асоціації у Фінляндії, виступали й діти, і дорослі. Ми з вокалісткою грали багато народних пісень з моєю обробкою, і сучасні відомі. Були благодійні збори. Намагаємось транслювати, наскільки гарною є наша культура, не “шароварщина”, а глибше”, — каже авторка.
І це у Фінляндії нелегко, зазначає авторка, адже Фінляндія межує з Росією, і в цій країні ЄС багато росіян.
Музикантка зізнається, що вагалася, чи варто викладати мелодію та відеоряд на широкий загал.
“Є перенасичення війною, багато митців “паразитує” на цьому. Але мені здалося, що це більше про позитив, ніж про негатив. Це не про військові дії, а зовсім про інше. Про те, яким Бахмут був, яким він може бути”, — наостанок каже композиторка.
***
Нині у Бахмуті суцільні руїни — так можна описати те, яким російський пропагандист показав центр міста. На світлинах від червня 2023 року можна побачити, на що росіяни перетворили його центральну частину. В матеріалі “Як змінився центр Бахмута, який 3 місяці тому захопили росіяни” ми проаналізували, що задокументували росіяни.