Підтримайте Вільне Радіо
Щодня о 9-й ранку ми вшановуємо хвилиною мовчання всіх, чиє життя забрала російсько-українська війна. Згадаймо Андрія Савона з Києва, який у лавах Нацгвардії захищав від окупантів Київщину й Донеччину. Загинув військовий у серпні 2025 року, потрапивши під удар російського дрона.
Про захисника Вільному Радіо розповіла його дівчина Катерина.
Вільне Радіо публікує історії загиблих під час російсько-української війни, аби вшанувати їхню пам’ять. Якщо хтось із ваших близьких загинув через війну, і ви хотіли б поділитися історією його (її) життя, заповніть анкету для рідних та знайомих загиблих або напишіть нам у Telegram, Instagram чи Facebook. Наші журналісти зв’яжуться з вами, щоб розповісти про дорогу вам людину. Це безкоштовно.
Андрій Савон народився 13 березня 1997 року в Києві, але все дитинство провів у селі Вишеньки на Київщині. Хлопець був молодшим із двох братів і змалечку полюбляв ходити з батьком на роботу й допомагати удома.
Після школи юнак вступив до навчального центру професійно-технічної освіти Академії педагогічних наук України, де здобув професію молодшого спеціаліста з ремонту та обслуговування автомобільних двигунів. У 2022 році вирішив продовжити навчання й вступив до Університету імені Григорія Сковороди в Переяславі, обравши спеціальність “Політологія”.
“Він любив керувати автомобілем і ремонтувати мопеди, мотоблоки, будь-яку техніку. У вільний час займався саме цим. Йому подобалося працювати на подвір’ї, щось лагодити вдома — у нього були на це здібності”, — розповідає дівчина захисника Катерина.
У стосунках пари панувала гармонія. Кохана згадує Андрія як чуйного й надійного партнера.
“Я пам’ятаю його як людину, яка завжди вміла вислухати й підтримати. Він був спокійним і уважним, його присутність давала відчуття впевненості”, — каже Катерина.
У 2017 році Андрій, якому тоді було 20 років, вирішив піти на строкову службу. Після її завершення він підписав контракт і продовжив військову кар’єру.
Андрій служив у зоні проведення ООС та брав участь у боях у Попасній. На початку повномасштабного вторгнення він перебував удома на ротації, але одразу ж повернувся до служби та долучився до бойових дій на Київщині.
Пізніше чоловік став сержантом і служив у підрозділі Національної гвардії “Лазер”, який займається розвідкою та роботою з безпілотниками.
“Він часто розповідав мені про службу, але завжди намагався говорити спокійно, щоб я не хвилювалася. Казав: “Кохана, не хвилюйся”, і після цього я хвилювалася ще більше. Його фраза завжди була: “Хто, як не я?”. Він вважав своїм обов’язком захищати”, — пригадує Катерина.
11 серпня 2025 року близько 3:30 ночі під час виконання бойового завдання на Донеччині Андрій Савон загинув внаслідок атаки російського FPV-дрона.
Захисника не дочекалися батьки, брат і дівчина Катерина.
“Ми були разом багато років. Тепер нас продовжує чекати наш песик Лео — він досі прислухається до звуків, ніби шукає знайомі кроки. Попри втрату, я зберігаю пам’ять про його силу, віру, терпіння й любов. Це живе в мені, і пам’ятати — наш обов’язок тут”, — говорить дівчина загиблого військово.
Рідні Андрія Савона просять посмертно надати йому звання Героя України. Ви можете підтримати їх, підписавши петицію за посиланням.
Вічна пам’ять.