Підтримайте Вільне Радіо
Дрібні диверсійно-розвідувальні групи, “м’ясні штурми”, постійні атаки безпілотниками, спроби росіян перерізати логістичні маршрути та загроза оточення — все це про ситуацію на Покровському напрямку. Журналісти Вільного Радіо поспілкувалися з офіцером секції S3 батальйону “Свобода” бригади НГУ “Рубіж” Андрієм Кривущенком, позивний “Бородюля”. Він безпосередньо працює з оперативною інформацією та бачить ситуацію зсередини.
На офіційному рівні можна почути класичне “ситуація складна, але контрольована”. Водночас, окремі військові говорять про значно критичнішу бойову обстановку. Як Ви наразі оцінюєте ситуацію на Покровському напрямку? І з чим стикається безпосередньо Ваша бригада?
Коли я чую такі слова, то це ніби, коли наступає противник і в цей момент в нас немає чим його крити, тоді йде команда зверху “спостерігати і доповідати”. Формулювання “контрольовано і складно” про Покровський напрям не говорить нічого. На сьогодні ситуація кричуща, я б сказав. Противника занадто багато між бойових порядків Сил оборони, тому тут говорити про контроль не доводиться.
Противник має можливість просочуватися до нас в тили і заходити вглиб на кілька кілометрів. Диверсійні групи ми помічали в десятках кілометрів від лінії бойового зіткнення. Якщо це назвати “контрольованою ситуацію”, то мені цікаво дізнатися, що таке “неконтрольована”.
Ви говорите про велику кількість росіян на цій ділянці фронту. Зокрема, Генштаб повідомляв, що росіяни зосередили на Покровському напрямку понад 110 тисяч військових. Чи відомо, які саме підрозділи це? Повідомляли про новостворену бригаду “Барс” та про підрозділ “Рубікон”, в якому противник збирає найбільш професійних операторів БПЛА.
Я б не сказав, що “Барс” — це новосформований підрозділ. Ми проти них воювали на Сіверському напрямку. Не можу сказати, що це якісь прям “дракони”. Загалом такі “дракони” в них хоч і закінчуються, але, на жаль, вони ще є. Як правило, саме з цих спеців, з підготовлених бійців, вони формують диверсійні групи.
Те, що рухається по передньому краю і ті, кого вони спрямовують у “мясні штурми” — це зеки, здебільшого. Також це регулярна російська армія, свіжомобілізовані, свіжопідписані контрактники.
Підрозділ “Рубікон” на нашому напрямку є, це підтверджено. Також підтверджено, що тут діє підрозділ БПЛА “Судний день” — це досить потужний їхній ударний підрозділ FPV.
І зараз до нас в полон потрапляє велика кількість, на жаль, українців, які проживали і проживають на тимчасово окупованих територіях. Ці українці потрапляють в ТРО “ЛНР” і “ДНР”. Їх багато, але вони демотивовані.
У росіян є відпрацьована схема на тимчасово окупованих територіях. Вони приходять адресно до українців, одразу з умовним мішком наркоти і пропонують два варіанта — або контракт в армію окупантів, або тюрьма. Здебільшого, українці обирають контракт, бо так залишається шанс хоча б здатися в полон до нас.
Про точну кількість зосереджених на цьому напрямку росіян я не можу сказати, окрім того, що їх дофіга. Скажу чесно, за 4-ий рік повномасштабного вторгнення, я востаннє дійсно бачив таку навалу при першій зухвалій спробі наступу в другому кварталі 2022 року. Як таракани пруть.
Яка зараз основна тактика росіян?
Вони зараз намагаються зайти максимально вглиб наших позицій. Звісно, їм це частково вдається, але несуть вони величезні втрати. Я не знаю, яка ще країна в світі може собі дозволити собі красти такою ціною. Адже вони крадуть наші землі, попередньо знищуючи все на них, і при цьому кладуть на це неймовірну кількість свого особового складу.
Кожен день на нашому напрямку 10+ людей противника “відправляються до Кобзона на концерт”. І за цими втратами часто немає жодного успіху, вони категорично невиправдані. Важко зрозуміти і усвідомити дії людей, які відправляють бійців на вірну смерть. Вони це роблять в надії, що поки ми будемо вбивати десятки їхніх людей, десь у сусідній посадці, якоюсь стежкою по камишам зможе хтось пролізти непоміченим.
Я не можу підібрати слова, щоб описати цю тактику росіян, бо “варвавська” звучить якось м’яко. Але, на жаль, я підкреслюю, що тактика дієва. Бо ми не можемо одночасно продивлятися 15-20 стежок, це нереально. І де-не-де росіяни пролазять, осідають і цим самим прокладають для диверсійно розвідувальних груп маршрут.
Наскільки критичною є втрата або блокування доріг у районі Родинського та Білицького?
Втрачаючи важливі логістичні шляхи, ми дуже сильно втрачаємо можливості забезпечення наших бійців на передньому краї, набагато важчою стає евакуація поранених, сильно обмежує можливості внутрішньої ротації, адже їм теж необхідно відпочивати.
Якщо ми зараз говоримо про глобальні шляхи і основні артерії логістичні — то з цим величезні проблеми. І на сьогодні для противника це основна ціль — взяти під контроль логістичні шляхи. Росіяни розуміють, що в лобову, в містах вони упруться і їхні успіхи будуть мінімальні. Тому вони намагаються обрізати нам можливість постачати провізію, бойові комплекти, забезпечувати вивіз поранених.
Тут ми переходимо вже не до основних артерій, а до маленьких логістичних шляхів, які дозволяють бодай пішки проводити поставки на передній край і забирати поранених. Навіть, коли росіяни беруть під контроль польову дорогу або чергову посадку — це сильно ускладнює наші дії.
Як на цьому напрямку захищають дороги? Чи встановлені антидронові сітки? Або зараз це, враховуючи ситуацію, не дуже допомагає?
В нас є одна така проблема — вище керівництво дуже повільно реагує на зміни. А війна занадто динамічна, тому повільні реакції впливають на її перебіг. Від цього, в першу чергу, на жаль, страждають люди.
Зараз я бачу, що почали масово ставити антидронові сітки на логістичних шляхах. Але це пізно, вони мали стояти ще рік тому на тих дорогах, де зараз вже небезпечно щось встановлювати. Навіть ще півроку тому ми могли встановити сітки, бо про це говорили. Сьогодні такі сітки ставлять в тилових районах хоча б.
Так само і обшивка машин антидроновими сітками, або застосування новітніх технологій на лінії бойового зіткнення. Хлопці вигадуть і тестують багато технологій, є багато ідей. Все це подається нагору, але реакція дуже повільна. Ми втрачаємо дорогоцінний час, поки хтось ухвалить рішення, що для нас важливо і треба масштабувати успішний досвід. Треба реагувати миттєво, а в нас це розтягується на півроку-рік.
А тим часом росіяни атакують прифронтові міста усім, чим можна — шахеди, КАБи, С-300. Мішенями стають ринки, супермаркети, житлові будинки. Та тепер вони дронами спалюють автівки цивільних чи можуть просто вбити людину, яка їхала на велосипеді дорогою, до якої вже дістає противник. Дружківка, Добропілля, Білозерське, Слов’янськ, Краматорськ — всі ці міста живуть в одному ритмі — 20-30 хвилин і лунає сирена.
Покровськ фактично перебуває у напів оточені, але якими будуть подальші дії росіян? Це спроби зайти в місто чи все таки оточити?
В саме місто зайти досить важко. Крім того, бої в містах — це непроста історія. Я починав свій шлях з боїв у містах і просуватися в таких умовах надскладно. Якщо правильно вибудувана лінія оборони, то шанси маленьки, навіть із застосуванням важкої техніки чи авіації, це все одно довго і противник при спробі таких дій понесе величезні втрати.
Тому набагато легше обійти з флангів, оточити місто, обрізати логістику, взяти в облогу. Хоч це теж не просто, бо територія велика. Покровськ під прицільним наступом противника не перший рік. Ніхто не може сказати, що в росіян є величезні успіхи на цьому напрямку. Але і сказати, що противник вперся і не має жодних просувань, теж не можна. Ситуація надважка, сили сюди кинули великі, кожного тижня вони мають поповнення в особовому складі і військовій техніці. Важко тут.
У Генштабі повідомляють, що зараз теж виділяють додаткові сили та засоби на Покровський напрям. Перекидають окремі підрозділи і бригади, зокрема “Азов”. На яких точках і пунктах мають зосередитися українські захисники саме зараз?
Всі пункти важливі, будь-яке просочування росіян навіть у найменшій посадці — це ризик для просування вглиб нашого тилу піхотних підрозділів, ДРГ. Тим паче зараз в росіян завдання — максимально швидко просунути вперед групи FPV-розрахунків для того, щоб спробувати закрити дорогу. Втрачаючи свій особовий склад у нас в тилах, вони все одно встигають іноді розгорнути ці розрахунки, виставити запускні точки і починати сильно нам шкодити.
Для цих груп завдання номер один — зламати українську логістику. Тому, досить часто вони діють обережно і вичікують важливу ціль. Але, як тільки таких груп буде ставати більше, то це загроза і для поодиноких пересувань українських військових.
Виділити якийсь один напрямок для захисту, я не можу. Кожне місто, кожне село, кожен метр і кожен кущ на нашій землі нам важливий і дорогий. Ми намагаємося зробити все для того, щоб противник не просувався. На превеликий жаль, ми не можемо забезпечити на цьому напрямку настільки щильну лінію оборони. Сподіваюсь, що ця ситуація в найкоротші терміни буде вирішена. Для того, щоб жоден з наступних населених пунктів, який стоїть на лінії просування противника, не відійшов під контроль окупантам.
Як вважаєте, з прориву російських військ поблизу Добропілля на Покровському напрямку хочуть сформувати інформаційний фон перед зустріччю Трампа і Путіна? Чи є тут зв’язок?
В плані наступальних дій все досить стандартно, ніякі перемовини або майбутні зустрічі на це не впливають. Росіяни просто лізуть, лізуть і лізуть. Тому для нас на полі бою мало що змінилося, противник як був активний, таким і залишається. Здебільшого активність фіксуємо вдень, вночі не так, донецькі ночі дуже темні.
На дії окупантів впливає наявність особового складу, а не міжнародні перемовини. Привезли “свіжих”, то значить в атаку пішло більше, цих накромсали, то тепер росіяни чекають нову поставку — от і вся різниця.
Так само в нас немає ілюзій щодо можливих домовленостей. За ці 11 років війни вже всі мали зрозуміти, що будь-які угоди закінчуються тим, що їх порушують росіяни.
Додамо, що попри надскладну ситуацію у фронтовому Покровському досі залишаються 1 327 жителів. До минулого тижня в одному з районів працювала єдина крамниця, однак нині її зачинили. Востаннє гуманітарну допомогу місцевим завозили місяць тому — запасів не вистачить на довго.
Тим часом, на тлі російських просувань на Покровському напрямку Покровська міська рада оголосила про нову закупівлю перешкод для облаштування фортифікацій. Без аукціону придбали малопомітні перешкоди з дроту, а також колючий дріт типу “Єгоза” на понад 13 млн грн.