Цьогоріч українські школярі розпочинають навчальний рік в умовах повномасштабної війни. Більшість навчальних закладів працюватимуть за змішаною системою. В міністерстві освіти проаналізували, як це працює і які результати дає дистанційне навчання. Ми ж розпитали також директорку однієї зі шкіл області про те, як стартуватиме їхній черговий навчальний рік онлайн.
Цьогоріч, за даними МОН, укриття мають лише 59% українських шкіл, і тільки там дозволили розпочинати очне навчання. Усі школи Донеччини і Луганщини цього навчального року працюватимуть онлайн.
Збільшувати кількість очного навчання
За даними Державної служби якості освіти, під час пандемії лише 31% сільських дітей мали повноцінний доступ до дистанційного навчання. А 61% вчителів сільських шкіл зазначили, що в школярів знизився рівень знань.
“У дослідженні ми чітко побачили тенденції, що доступ до дистанційної освіти дуже сильно відрізняється між містом і селом. Діти у сільській місцевості мають менше можливостей до доступної і якісної освіти, ніж діти у містах”, — розповідає голова Державної служби якості освіти Руслан Гурак.
За словами Олени Лесько, директорки опорної школи селища Мангуш, що на Донеччині, в умовах воєнного стану непросто буде займатись й на смартфонах.
“Зараз буде трохи важче, бо всі підручники будуть в електронному вигляді. Минулоріч учні принаймні мали паперові підручники, куди можна було дивитись паралельно зі смартфоном. Зараз доведеться відкривати і сам урок, і літературу. Звичайно, з комп’ютерів, це зробити простіше”, — розповідає Олена Лесько.
Тож Руслан Гурак додає: у відносно безпечних регіонах, варто збільшувати кількість живих зустрічей з вчителями. Такий варіант буде доступний для переселенців лише якщо вони підуть в місцеву школу після переїзду.
“Оскільки ми розпочинаємо навчальний рік у змішаній системі, а не лише у дистанційній, необхідно, щоб директори шкіл особливо у селах знаходили можливості все ж таки збирати дітей у класах, проводити заняття, опрацьовувати якісь теми не лише в дистанційному форматі, а й в очному”, — розповідає голова Державної служби якості освіти Руслан Гурак.
Домашні завдання додому вчителю
За словами директорки Мангушської опорної школи Олени Лесько, проблеми з доступом до онлайн-навчання виникають не лише в учнів з незахищених верств населення чи населених пунктів, де немає стабільного інтернету.
“Не вистачає на всіх комп’ютерів і ноутбуків у багатодітних родинах. Коли уроки у кількох дітей йдуть одночасно, кожному треба свій гаджет. Батькам доводиться якось викручуватись.
У нас в школі до війни навчались 360 дітей. 1% учнів, які мають телефони старого зразка. Вони виконували завдання, приходили додому до вчительки і приносили зошити на перевірку. Але в малих селах, звичайно, таких дітей більше”, — ділиться досвідом Олена Лесько.
Деякі родини також втратили техніку, виїжджаючи з окупації.
Придбати гаджети зараз стараються за грантові кошти
Наразі в області є вихід, щоб забезпечити учнів гаджетами. Заздалегідь перед навчальним роком опитали батьків, чи мають діти гаджети для навчання.
“У нас 24 родини, які потребують гаджетів. Ми подали заявку в департамент освіти. І коштом гуманітарної допомоги від Мінсоцполітики вони обіцяють закупити їм гаджети”, — розповідає Олена Лесько.
Цьогоріч школи Донеччини приймуть майже 106 тисяч учнів, 5700 з них — першачки.
Війна на Донеччині змінила і класи, які навчаються в різних школах, каже директорка. Наприклад, Мангушська опорна школа цього вересня розпочинає навчання онлайн не лише для учнів громади. Записались до закладу також діти з Волноваського району, з Харківщини, Запоріжжя, Дніпропетровщини — усього 255 учнів.
З окупованого Мангуша юридично школа зараз переїхала до Львова на базу ліцею №51 імені Івана Франка.
Навчання триватиме у другу зміну, з 12:00, аби долучитись до уроків могли не лише діти, які виїхали на підконтрольну Україні територію, а й учні з-за кордону. Школа готова також прийняти на навчання й дітей з окупації, якщо будуть такі охочі.
Нагадаємо, окупанти планують русифікувати школи Маріуполя та Волновахи.
Читайте також: