Підтримайте Вільне Радіо
Президент Зеленський 2 липня 2025 року підписав черговий указ відзначення державними нагородами України. Загалом їх отримали 414 нацгвардійців, поліцейських, співробітників ДСНС та прикордонників, зокрема 90 з них — посмертно. Журналісти Вільного Радіо знайшли у цьому переліку три імені, які належать полеглим оборонцям з Донеччини. Розповідаємо, що відомо про їхні життєві шляхи.
Указ №447/2025 доступний на офіційному сайті Офісу Президента.
Максим Нефьодов, пишуть у Слов’янській міській ВА, народився 30 вересня 1987 року в Краматорську, але з раннього дитинства жив у Слов’янську. Там майбутній захисник закінчив школу № 20. Здобув фах кухаря-кондитера у Краматорському вищому професійному училищі № 14. Працював у Слов’янську кухарем, готував шаурму.
Після початку повномасштабної війни разом із дітьми виїхав до Дрогобича, де долучився до волонтерського руху. Згодом родина переїхала в Олександрію на Кіровоградщині. У липні 2024 року Максим добровільно вступив до війська та став снайпером роти спеціального призначення військової частини №3057 (“Азов”).
Загинув у листопаді 2024 року, виконуючи під час виконання бойового завдання поблизу селища Щербинівка, що в Бахмутському районі. Життя військового обірвалося у 37 років. Протягом деякого часу мав статус “зниклий безвісти”.
У загиблого залишились батьки, син Данило та донька Діана. Поховали військовослужбовця на військовому кладовищі в Олександрії.
Орден “За мужність” ІІІ ступеня за загиблого захисника отримають також рідні солдата В’ячеслава Сумця, який родом із Краматорська. Він народився 12 листопада 1991 року, після початку повномасштабного вторгнення його призвали до лав Національно гвардії, коли чоловік був у Запоріжжі.
Проходив службу як кулеметник 1 взводу 2 роти (на бронетранспортерах) 3 батальйону оперативного призначення, побратими згадували В’ячеслава як дисципліновано, відповідального та рішучого військового.
Життя захисника обірвалося 1 лютого 2024 року поблизу села Вербове, що на Запоріжжі. Тоді поблизу військового розірвався російський боєприпас, який скинули з дрона. В’ячеслав Сумець зазнав поранень, йому надали першу допомогу, однак він помер під час евакуації.
Сергій Русінов народився 2 квітня 1976 року у Макіївці, що на Донеччині. Він закінчив Маріупольське училище професійної підготовки працівників міліції, з 2003 року працював у Головному управлінні МВС України на Донецькій залізниці, де прослужив вісім років. Під час служби здобув вищу освіту та отримав звання лейтенанта міліції.
Від 2012 по 2014 роки обіймав посаду дільничного інспектора міліції, а після окупації його рідної Макіївки проходив службу в Дружківці. У 2016–2020 роках працював дільничним офіцером поліції у секторі превенції. Згодом його призначили дізнавачем сектору дізнання відділу поліції №1 Краматорського районного управління поліції ГУНП в Донецькій області.
У 2022 році родина Сергія Русінова переїхала до Львова. Сам капітан доєднався до стрілецького батальйону поліції особливого призначення ГУНП в Донецькій області у червні 2024 року. Загинув у бою 15 лютого 2025 року через влучання російського дрона.
Похований у Львові. У захисника залишилися дружина та донька.
Нагадаємо, Вільне Радіо публікує історії загиблих під час російсько-української війни, аби вшанувати їхню пам’ять. Якщо хтось із ваших близьких загинув через війну, і ви хотіли б поділитися історією його (її) життя, ви можете заповнити анкету для рідних та знайомих загиблих або написати нам у Telegram, Instagram чи Facebook. Наші журналісти зв’яжуться з вами, щоб розповісти про ваших близьких або знайомих. Це безкоштовно.