Під обстрілами в Бахмуті три подруги взялися рятувати тих, хто не міг подбати про себе сам. Вони евакуювали 150 собак, переїхали в безпечніше місце й з нуля створили там притулок. Тепер щодня допомагають тваринам із прифронтових територій. Це історія Марини Шажко та її команди — Бахмутського товариства захисту тварин “Лада”, яке цьогоріч претендує на відзнаку “Варті”. Її “Нова пошта” вручає волонтерам за відданість своїй справі.
Щодня після уроків учителька англійської Марина Шажко поспішає за місто. Автобус, ще 20 хвилин пішки від зупинки — і вона вже чує гавкіт своїх підопічних, деяких впізнає за голосом. Притулок для собак з Бахмута нині працює у селі Вільне на Дніпропетровщині, а доглядають за тваринами три подруги, які заснували його ще у 2011 році.
У лютому 2022 року в притулку перебували понад 150 безпритульних собак. Перші місяці волонтерки самостійно дбали про них, але з часом годувати таку кількість тварин за благодійні внески ставало складніше. Згодом один із фондів почав допомагати кормами. У Бахмуті жінки залишалися до вересня 2022-го.
Коли біля притулку вибухнув снаряд і загинули дві собаки, вирішили виїжджати. Фронт наближався, місто обстрілювали, і стрес від цього відчували і люди, і тварини. Шукати нове місце довелося неподалік — у Дніпропетровській області, адже довга дорога була б надто виснажливою.
Перевезення 156 собак стало випробуванням. Все потрібно було зробити за один день, бо ще один обстріл міг знищити притулок. Долучилися волонтери та кілька організацій, які допомогли з евакуацією.
Вже на новому місці волонтерки почали поступово відновлювати роботу.
Сьогодні у притулку мешкає 207 тварин. Окрім евакуйованих собак, тут змогли прийняти ще кілька десятків із зони бойових дій. Тварин не просто утримують, а й лікують і шукають дім.
На день іде приблизно 60 кг корму. Зранку годують, поять та прибирають найняті працівниці, а після обіду до села приїжджають і засновниці. Вночі з тваринами залишаються охоронці, які працюють по черзі.
Кормом притулок забезпечує фонд United for Animals. Марина також працює координаторкою цього фонду у Дніпропетровській і Донецькій областях. Фонд Happy Paw так само долучається до забезпечення кормом.
“До нашого притулку привозять корм, мені дають адреси, куди його треба відправити. Водій завантажує у бусик і везе на пошту. За рік вже відправили понад 100 тонн. І все це безплатно — завдяки Гуманітарній Новій пошті”, — каже волонтерка.
Паралельно жінки ведуть сторінки у соцмережах, де розповідають про підопічних, діляться їхніми історіями та звітують про використані кошти.
Щасливих історій у Марини Шажко чимало. Одна з таких — про бездомного пса Семена Семеновича з Бахмута. Його знали по всьому місту, бо він любив кататися на тролейбусах. Щодня сідав та їхав на базар, там його годували, і він повертався назад.
Якось цього собаку збила машина. Його виходили й він залишився жити в притулку. Вже під час війни до Бахмута приїжджала іноземна знімальна група, а потім родина з Польщі побачила Семена Семеновича у сюжеті.
“Вони знайшли нас через журналістів і сказали, що хочуть забрати його до себе. Це було неочікувано, бо зазвичай немолодих тварин і після хвороб ніхто не хоче. Але вони були готові на все”, — розповідає Марина.
Разом із Семеновичем до Польщі поїхав і його друг — пес Йосік. Він був маленький і дуже боявся вибухів. Коли про нього дізналась прийомна родина, то вирішили не розлучати. Нині вони щасливо живуть у сім’ї, яка постійно надсилає фото та відео.
Інша історія — про несподівану допомогу з Америки. Одного разу волонтерки звернулися до підписників із проханням зібрати кошти на новий вольєр для евакуйованих собак із Донеччини. Через дві години на рахунок надійшли 40 тисяч гривень. Як виявилося, вони були від чоловіка, який нещодавно втратив свого кота і вирішив допомогти в його пам’ять.
Марина з дитинства хотіла створити притулок для тварин. Вона взялася за це без досвіду, поступово знаходячи однодумців і підтримку.
“Для нас це не просто робота, а місія. Так, завжди бракує часу, буває, що й сил. Але коли бачиш очі тварин — розумієш, що все це недарма. Я не залишу цю справу, бо вона відкриває друге дихання. Волонтерство змінило мене. Я навчилася відстоювати свою думку, боротися за права тих, хто не може себе захистити”, — підсумовує жінка.
Її організація — одна з претендентів на відзнаку “Варті”, яку “Нова пошта” заснувала у 2022 році, щоб підтримати волонтерів. Цього року подяку отримають 21 волонтер чи організація, які перевозять найбільше гуманітарних вантажів безоплатно завдяки Гуманітарній Новій пошті. Бахмутське товариство захисту тварин “Лада” — серед лідерів у номінації “Допомога тваринам”.
Також відзнакою нагородять волонтерів та фонди, яких номінували українці. Зоозахисниця каже: під час повномасштабної війни з’явилося багато благодійних спільнот, які допомагають військовим, цивільним та тваринам. Ці люди вкладають всі сили й дійсно варті подяки. До 17 березня на сайті проєкту можна проголосувати за тих, які варті.
Раніше ми розповідали історію фітнес-тренерки Євгенії Нікончук, яка створила благодійний фонд “Янголи хвостиків” та разом із командою надає їжу, ліки та вакцини чотирилапим біля фронту.