До 28 лютого 2025 року українці можуть подати заявки на отримання 1000 гривень за програмою “Зимова єПідтримка”. Деякі люди відмовляються від подачі заявки на допомогу через умови договору в банку. Начебто банки передаватимуть іншим людям та організаціям інформацію про перекази. Ми проаналізували, кому банки можуть передавати дані користувачів картки “Національний кешбек”, якщо оформити заявку на “тисячу Зеленського”
З 1 грудня по 28 лютого кожен українець може отримати тисячу гривень від держави за програмою “Зимова єПідтримка”. Отримати гроші можуть ті, хто перебуває на підконтрольній території України, допомога не доступна для українців в окупації та закордоном.
Подати заявку на “тисячу Зеленського” можна через портал “Дія”.
А прийде виплата на картку “Національного кешбеку”. Якщо людина ще не користується такою карткою, її треба оформити в одному з банків-партнерів програми.
Крім того, отримати тисячу гривень можна й у відділеннях Укрпошти. Однак готівкою чи банківським переказом цю суму отримати не вийде, всі гроші потрібно буде витратити у відділенні Укрпошти.
“20 доларів за ваші дані”, “обмін тисячі на дані для ТЦК”, “перерахунок тих, хто лишився”, — такі меседжі десятками поширюються в соцмережах серед українців та збирають тисячі вподобайок, поширень і збережень.
Блогери та телеграм-канали підхоплюють тему і продовжують її. Тож журналісти Вільного радіо проаналізували детальніше те, на що погоджуються отримувачі допомоги.
“Підписанням цієї Заяви клієнт надає дозвіл банку на розкриття інформації, що становить банківську таємницю щодо платіжних операцій за всіма чинними поточними рахунками <…> зокрема за рахунками платіжної картки, які можуть бути відкриті клієнтом у майбутньому, третім особам, які визначені в постанові КМУ”, — саме цей абзац найчастіше цитують в мережі.
Він же привернув увагу й Анни, яка досі вагається, чи варто їй оформлювати допомогу.
“Я від початку була проти роздачі грошей з бюджету всім підряд, навіть петицію проти цього підписувала. Але розумію, що це вже не спинити. Тому якось та гора Тіктоків і різних залякувальних постів лише підтвердила, що краще туди не лізти. Одні пишуть про вкрадені дані, інші про перепис населення по грошах. Стільки шуму від тої тисячі, що й справді більше пересторог, ніж радості. Інтуїтивно здається логічним, що банк знає дані своїх клієнтів, але що їх будуть передавати накладається на недовіру загальну”, — ділиться дівчина.
За роз’ясненням щодо потенційних переданих даних журналісти Вільного радіо звернулись до служб підтримки банків. Так в Приватбанку уточнили, що йдеться про передачу даних користувачів виконавчій службі.
“Банк передає лише інформацію щодо транзакцій витрат або повернень товарів у магазинах, які зареєстровані як продавці українських товарів, відповідно до норм Постанови КМУ № 952 від 20 серпня 2024 року. Інші операції не передаються.
Це не для держави, а, наприклад, якщо будуть арешти від виконавчих служб у Вас. Якщо надходить запит на блокування рахунків, тоді це (передача даних — ред.) можливо. У зв’язку з набуттям чинності Закону №3048-IX, яким внесено зміни до норм Закону України “Про виконавче провадження” банки повинні й надалі арештовувати рахунки боржників”, — пояснили у службі підтримки “Приватбанку”.
Своєю чергою, у Монобанку теж завірили, що передають інформацію по картці “Національний кешбек” до інформаційної системи Міністерства економіки України лише для відслідковування, як працює ця послуга.
“Передача інформації по цим транзакціям до інформаційної системи Мінекономіки за вибраними рахунками для надання послуги “Національний кешбек” відбувається задля коректного нарахування кешбеку в рамках програми. Тому при активації цієї програми в застосунку одержується ваш дозвіл на передачу цієї інформації. Усі дані передаються відповідно до вимог безпеки та збереження персональних даних.
Передача інформації відбувається за картками, які ви самостійно обрали у застосунку як картку для нарахування кешбека”, — пояснили у службі підтримки “Монобанку”.
Тобто процедура є стандартною, а не виключною для карти “Національний кешбек”.
Реєструючись у програмі “Національний кешбек”, користувачі надають банкам дозвіл на обробку персональних даних та інформації про платіжні операції, але це не означає повного доступу державних органів до всіх ваших банківських рахунків, розповіла в коментарі “Громадському” фінансова консультантка Софія Фединяк.
Особисті дані:
Фінансова інформація:
Дані про використання програми:
Ідентифікаційна інформація:
Транзакції, що перевірятимуться:
Ці дані використовуються для:
Інформація, яка не передається:
Нагадаємо, наприкінці листопада президент підписав законопроєкт про підвищення податків. Платити в бюджет більше українці мають з 1 грудня 2024 року.