Росія визнала товари з ОРДЛО, тож тепер їх можуть навіть пропонувати для держзакупівель. А у Горлівці після тривалої перерви запрацював хімкомбінат. Розповідаємо чим запам’ятався тиждень 15-21 листопада на окупованих територіях.
“Переважну більшість жінок зараз утримують у Донецькому СІЗО чи жіночій колонії №127 у м. Сніжне. Серед них жінки, які були затримані ще у 2016-2017 роках, а також ті, хто затриманий нещодавно. Більшість цих жінок затримано за проукраїнську позицію”, — каже Катриченко.
Переважну більшість полонених звинувачують у так званій “державній зраді”, “шпигунстві”, або “терористичній діяльності”. Більшість з них побували у сумновідомій Ізоляції.
Наприклад, серед них є Марина Юрчак, її утримують в так званій колонії в Сніжному. Жінку затримали за дописи в Twitter про те, що відбувається в Донецьку. Також заарештували Олену Федорук. Її затримали ще у дві тисячі шістнадцятому році за те, що вона ніби передала українським спецслужбам якісь списки бойовиків.
Загалом, з дві тисячі чотирнадцятого року в руках бойовиків, за даними Медійної ініціативи за права людини, побувало двісті сімдесят шість жінок.
Зв’язатися та розповісти що відбувається з незаконно затриманими – не просто. Спілкуватися з родичами затриманим на окупованій території все ж дають, для цього є три дні побачень. Є ще можливість поговорити через зв’язок місцевого мобільного оператора. Але якщо родичі перебувають на підконтрольній українській владі території, то подзвонити складно. Тому що так звані працівники колоній не дозволяють телефонувати, використовуючи сім-карту українських операторів.
Додам, прізвища цих тридцяти жінок є у так званих “обмінних списках”. Але правозахисники володіють інформацією про те, що є багато інших утримуваних, які з різних причин до цих списків не потрапили. Коли може відбутися обмін полоненими – не відомо, тому що Росія і окупаційна влада саботують цей процес
Майже 4 роки ніяких виплат боргів пенсіонерам. Одні втратили виплати у 2018, інші лише цього року. Частина пенсіонерів активно судилися, частина – вважали це принизливим, решта – не мали сил на судові справи. Деякі причини через які переселенців позбавляли пенсій називає керівниця Бахмутського бюро безоплатної правової допомоги Оксана Судак :
“На підставі постанов Кабміну, не проходження там ідентифікації чи виїзд на тимчасово окуповану територію, якщо особа не перебувала тут більше 6-ти днів (наприклад на підконтрольній території), взагалі причини були різні припинення цих пенсійних виплат”, — каже Судак.
Та це далеко не всі причини через які могли позбавити пенсій. І ось у листопаді 2021-го їх вирішили поновити. Відповідну постанову ухвалив Уряд. Міністр з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій Ірина Верещук у інтерв’ю для телеканалу “Дом” розповідає:
“Ми повертаємо справедливість, ми розуміємо що люди які є внутрішньо переміщеними, люди які переїхали з тимчасово окупованих територій тут живуть. Вони на рівні з усіма громадянами мають право на отримання своїх заборгованостей. Не було порядку, тепер цей порядок затверджений. І вже з наступного року ми будемо віддавати людям заборгованості”,- запевняє Ірина Верещук.
Недоотримані пенсії почнуть поступово виплачувати з наступного року. Планують щомісячно до пенсій додавати один прожитковий мінімум — тобто з розрахунку на грудень це 2393 гривні. Відповідно, якщо зростатиме прожитковий мінімум, виплати зростатимуть прямо пропорційно.
Погасити заборгованість сподіваються повністю за 2 роки. Очікується що на погашення пенсійних боргів з державного бюджету витратять понад 11 мільярдів гривень.
“Економічний стан держави, на сьогоднішній момент, складний. Цілком очевидно, що в 21-му році цих коштів в бюджеті не має. Але будемо сподіватися, що в проєкті бюджету на 22 рік і 23-й рік ці кошти будуть закладені, то є надія, що принаймні більші частині цих громадян борги пенсійних забезпечень будуть виплачені”, — зазначає представник уповноваженого Верховної ради України з прав людини Олександр Остапенко у коментарі 7 каналу.
За попередніми даними, в бюджеті на 2022 рік мають закласти 6 мільярдів гривень на виплати заборгованостей. Проте поки що їх не внесли в остаточний проєкт головного фінансового документа країни.
71-річна жінка відлупцювала свою 69-річну знайому металевою тростиною по голові та тулубу. Постраждалій довелося звернутися до лікарні. Медики ж і повідомили в поліцію. У побитої пенсіонерки виявили закриту черепно-мозкову травму, струс головного мозку та забиті рани голови.
Нападницю тепер судитимуть в так званому суді бойовиків. За статтями окупантів жінка може відправитись в тюрму, їй загрожує до 2 років ув’язнення.
Продукція хімічної промисловості, чорної металургії, металообробки, машинобудування, будівельні матеріали, а також продукція сільського господарства, садівництва, м’ясна та молочна. Саме це ватажок підконтрольний Кремлю адміністрації Денис Пушилін збирається продавати в Росію тепер вже офіційно. Адже президент РФ видав указ, який легалізує подібне.
“Безумовно, ми чекали такої можливості для того, щоб ті плани, які у нас були з розвитку економіки втілити. Інакше економіку не запустити, без таких можливостей” , — заявив Пушилін в одному зі своїх виступів.
Йдеться про указ Володимира Путіна від 15 листопада. Відповідно до нього Росія тепер буде визнавати сертифікати якості самоназваних республік та навіть прирівняє товари з такими папірцями до російських для участі в тендерах.
Хоча не всі мешканці окупованої Донеччини розуміють, якими продуктами зібралися торгувати бойовики.
“Просто смішно, я як сьогодні прочитала. Чим вони можуть торгувати? Тут навіть йде. Молочку драну, вибачте, дурну, яку вони тут випускають – та це вода розбавлена. І молочка, візьміть молочку, яку тут випускають, де написано “ДНР”. Ви знаєте, колись я взяла цю молочку, але потім, вибачте довгий час живіт хворів від цієї молочки, особливо від молока”, — каже мешканка самоназваної ДНР, яка додзвонилася в ефір проєкту Донбас.реалії на Вільному радіо.
Розібратися з формальними змінами допомагає економіст Олексій Кущ. У коментарі Донбас.Реалії він пояснює: відтепер продукція з окупованих територій матиме “псевдолегальність” у просторі країни-агресора – Росії, чого до цього не було:
“Тобто якщо раніше сертифікати походження цієї продукції – вони були підроблені, так? Зараз ось у світлі цього указу, який ми обговорюємо. Росія визнаватиме сертифікати походження товарів на непідконтрольній території Донецької та Луганської областей. Тобто ми не говоримо про легальність у якомусь міжнародному масштабі, а ми говоримо про легальність хоча б на такому “мікроросійському” рівні”, — каже Кущ.
Погоджується з такою думкою і журналіст російського видання “Спектр” Дмитро Дурнєв:
“У великих масштабах нічого не змінюється. Підприємства бойовиків не мали жодних проблем із переміщенням великих потоків руди всередину або назад, продукцію металургійного комплексу, коксу, вугілля, на експорт так званий. Тобто це все тіньовими залізничними схемами вивозилося активно. І це вводить просто в якесь “легальне” поле”, — вважає журналіст.
Та Дурнєв додає: дещо для дрібних продавців товарів в окупації все ж може змінитися. В першу чергу саме при роботі в самоназваних ЛДНР:
“Завезення продукції та продуктів на ту територію здійснювався як експорт в Україну. І, відповідно, цим постачальникам повертався ПДВ. Тобто, місцевий бізнес просто гинув. Там були ситуації, люди не могли конкурувати з м’ясом з Ростова-на-Дону, воно просто дешевше через те, що повертається ПДВ, це з одного боку. А з іншого боку — є жорстке оподаткування, під 30% податків – віддай. То місцеві, дрібні товари ніяк не конкурували із російськими”
В Україні оцінили таке рішення, як грубе втручання у внутрішні справи країни. Та назвали ці заходи затягуванням тимчасово окупованих територій в економічне, політичне, електоральне та інформаційне поле Росії. МЗС направило в Кремль ноту протесту.
“Указ президента Путіна, який по суті говорить про подальшу економічну інтеграцію окремих районів Донецької та Луганської областей, тимчасово окупованих територій України з економікою Російської Федерації. Ми чекаємо на засудження цього указу, тому що він явно суперечить літері та духу Мінських домовленостей”, — каже Міністр закордонних справ України Дмитро Кулеба.
До того ж всі ці дії підпадають під статтю, яка забороняє будь-яку економічну діяльність з окупованими територіями. Про те, чи можуть для Росії бути якісь наслідки рішення “офіційно” торгувати з бойовиками в Донецькій та Луганській областях розповідає фінансист Сергій Фурса у коментарі телеканалу “Дождь”:
“Це може розглядатись як привід для посилення санкцій чи розуміння того, що це не йде в рамках Мінських домовленостей. Але, оскільки у нас у принципі йде такий високий рівень ескалації, це просто один з її елементів”, — вважає Фурса.
Те, що російський указ суперечить Мінським угодам вже висловилися і представники Німеччини. Та це лише письмова заява їхнього міністерства закордонних справ. Про посилення санкцій наразі не йдеться.
Полімерний та лакофарбовий цехи нині знову працюють на горлівському Стиролі. Такий перший крок до відродження гіганта, обіцяє окупаційна влада.
“Першим кроком на етапі відродження виробництва є запуск кількох цехів, це допоміжні цехи, це цех з виробництва одноразового посуду, пакування та цех з виробництва лакофарбової продукції” — розповідає Сергій Власов, представник так званого торгівельного відомства бойовиків.
Майже 400 гектарів виробничих потужностей. На цій площині з легкістю помістяться п’ятсот футбольних полів. Горлівський хімічний завод “Стирол” — це ціле місто у місті, зі своєю транспортною інфраструктурою, естакадами та корпусами будівель. 15 років тому тодішній мер міста, Іван Сахарчук, так описував підприємство:
“Концерн Стирол це на сьогодні містоутворювальне підприємство нашого міста. Цим все сказано. Завдяки концерну “Стирол” ми маємо можливість своєчасно виплачувати зарплатню, фінансувати соціальні програми. Концерн “Стирол” це створення робочих місць. Це візитівка нашого міста”
Але це у минулому. З 2014 року горлівчани не зустрічають, вже звичний для міста, помаранчевий ранок. З зими того року “СТИРОЛ” перестав працювати, вперше за понад 80 років. Це сталося після окупації частини Донеччини. Якийсь час людям частково компенсували заробітну плату, але згодом і цього не стало. Після так званої націоналізації ватажки окупаційної влади кілька разів робили заяви щодо відродження заводу. Ось як розмірковував самозваний міністр промисловості так званої ДНР Олексій Грановський.
“На наступному тижні у понеділок будемо запускати перший цех — цех очищення води, і з нього почнемо наповнювати колектор, запускати ланцюгом інші цехи. Це понад мільярд рублів на місяць валютних надходжень від держпідприємства стирол.” — розповідав Грановський у 2018-му.
Втім так званий міністр не уточнив, що для запуску заводу потрібні багатомільйонні вливання. Через рік працівники “Стиролу” виклали в мережу письмову відповідь на запит щодо виплати боргів по зарплаті. Відписка була проста — коштів немає. З того часу вони з’явилися, але не покривають усіх витрат.
Попри кілька невдалих запусків у минулому та заборгованість по зарплатні, очільники окупаційної адміністрації розраховують вийти не тільки на російський ринок, але й на міжнародний. Такі плани збіглися з рішенням російської влади дозволити закупівлі промислових товарів з ОРДЛО, та, фактично, зняти торгівельну блокаду невизнаних псевдореспублік.
Поки що на заводі працюють лише заявлені два цехи, та дрібна фармацевтична лінія. “Обсяг продукції… Якщо брати по одноразовому посуду — продуктивність за годину складає 36 000 одиниць. Це стакани. Якщо взяти плівку — це 74 метри. Це теж за годину”, — каже нинішній очільник заводу Василь Агарків.
Наразі колектив “Стиролу” вдесятеро менший, ніж до війни, — 400 працівників. Ще близько сотні керівництво заводу планує найняти впродовж кількох місяців. Працюють в одну зміну. Обіцяють виготовляти 16 різновидів фарб та майже 50 видів пластикового посуду.
Додам, наразі офіційно державне підприємство “Стирол” належить холдингу “Ост Кем” українського олігарха Дмитра Фірташа. Але власники визнають, фактично контроль над хімічним концерном втратили ще у 2016 році. На той момент виробництво вже зупинили, а усі вибухові речовини вивезли.
До відвідування навчальних організацій мають повернутися учні початкових, середніх та старших класів, а також всіх закладів вищої освіти. Також, вносять зміні в програми навчального процесу, щоб встигнути пройти всі теми.
Додам, режим підвищеної готовності через загрозу поширення коронавірусної інфекції діє на території псевдореспубліки з весни 2020 року. Обмеження регулярно коригують.
Зокрема, їх посилили наприкінці вересня 2021 року. Тоді ж школярі та студенти пішли на вимушені канікули, які мали тривати до 17 жовтня. Потім їх продовжили до 1 листопада.
Дерева висадили лише кілька тижнів тому на бульварі Димитрова. Там створили альпінарій. В ньому тоді висадили Ялівці, карликові кулясті ялинки, плющ, барбарис та верес. За планами комунальників, на цьому місці мав бути шматочок гірського ландшафту, який імітує справжні схили Альп – із кам’яними виступами.
Але зберегти надовго у первозданному виді альпінарій – не вдалося.
“Невідомими громадянами викрадено альпійські ялини. Ну, якщо це принесе їм радість чи самозадоволення, то городянам, звичайно ж, це не дуже хороша подія. Співробітниками подано заяву до управління внутрішніх справ. Будуть подальші розгляди”, — розповідає так званий заступник очільника Горлівки Ігор Горбатов.
Зазначу, реконструкцію бульвару Димитрова почали в серпні дві тисячі двадцять першого року. Тут встановили нову систему освітлення, замінили бордюри, поклали плитку. В майбутньому збираються ще додати нові пішохідні стежки та зони відпочинку.
Напередодні в соцмережах з’явилися фотографії чотирилапих в жахливих умовах. Без їжі, води, вигулу та у повній антисанітарії жили майже півсотні собак.
Господарка тварин важко та затяжно захворіла. І не було кому доглядати за ними. Коли про це дізналися місцеві волонтери, вони отримали дозвіл забрали собак у жінки та відвезли їх у медичний заклад. Ветеринари підтвердили поганий стан здоров’я чотирилапих. Тепер їх забрали у притулки для тварин “4 лапки” та “ПІФ” в Донецьку.
“Звичайно ми, незважаючи на те, що ми переповнені – не змогли пройти повз. Ірина передала нам у притулок 17 песиків. Це 15 – мальтезе та 2 цвергпінчери. Собаки були у страшному вигляді, вони не доїдали. Багато собак не можуть їсти через проблеми із зубами. У всіх собак практично є інвазії блошинні та заглистованості. На даний момент з трьох стерилізованих нами собак, у трьох була біометрія і так далі”, — розповідає адміністратор притулку для тварин “ПІФ” Юлія Небаба.
Наразі в притулках собак лікують та вже знайшли родини, які заберуть чотирилапих після того, як їм зроблять всі щеплення та підлікують.
Працівники притулку “ПІФ” повідомляють: це не перша, та скоріше за все – не остання така історія. Найчастіше тварин в жахливому стані знаходять у так званих “міні-притулках”. Коли люди беруть собі собак, не стерилізують та взагалі не доглядають за ними.