Десятки бахмутян зібрались біля пам’ятника на території військової частини. Третій рік поспіль це місце стало символічним для вшанування пам’яті загиблих в Другій світовій війні.
До мітингу на честь Дня пам’яті та примирення долучилися місцеві мешканці, діти полонених військових у концтаборі, студенти та військові 54-ї окремої механізованої бригади ЗСУ.
[Modula id=”83″]
Пам’ятник невідомому солдату знаходиться на території військової частини у Бахмуті. Місцеві активісти “Бахмута Українського” знайшли його кілька років тому, коли обстежували територію. З того часу вони і вирішили щороку, 8 травня, приходити до пам’ятника та покладати квіти. Вшановувати тих, кого розстріляли фашисти. Адже саме тут поховані радянські військові, яких залишили у шпиталі на окупованій території, під час відходу радянських військ.
Місцеві мешканці кажуть, що під час війни, на території військової частини був розташований концтабір, де знаходились сотні полонених. Пам’ять про нього зберігають бахмутські родини і до сьогодні.
Батько однієї з мешканок Бахмута Інни був в’язнем цього концтабору. Йому вдалось втекти. А через кілька днів, усіх інших полонених розстріляли.
“Мені важко казати, але мій батько, Микола Савогін, був заручником цього концтабору. Він знаходився тут декілька місяців. Він майже нікому не розповідав, що над ним знущалися, у нього була відбита нирка, яку потім і оперували. За кілька днів до розстрілу усіх полонених, які знаходилися тут, його вивезли лікарі, і ховали його у військовому шпиталі до самого визволення Артемівська”, — зі сльозами на очах згадує донька одного з полонених концтабору фашистів Інна.
Згадує про історію своєї родини в ті роки і Валентина Козловська, членкиня “Бахмута Українського”. Її матір, яка була ще маленькою, спіймали військові фашистської Німеччини та ледь не розстріляли. Саме це стало найбільш болючим епізодом війни для жінки.
“Чисто задля розваги, або щоб залякати, або для своїх якихось цілей, не знаю, вони представили це дівча до стіни, та повністю обстріляли її силует. Дівча посивіло і в неї все життя було волосся біле, як молоко. І досі на тій стіні знаходиться відбиток куль, малюнок силуету тієї дівчини”, — розповіла Валентина Козловська.
За даними архівів СБУ, які отримали місцеві активісти, в Бахмуті було 3 місця масового розстрілу: у дворі місцевої тюрми, біля однієї з лікарень Бахмута та у дворі школи мистецтв. Лише за один місяць 1938 року в Бахмуті розстріляли 1100 людей.