По офісу газети “Собитія” у Бахмуті поцілила російська армія, приміщення редакції у центрі міста знищені.
Відео, де видно руйнування приміщення бахмутської газети “Собитія”, поширили в місцевих чатах.
Офіс газети знаходився на 1 поверсі багатоквартирного будинку. Нині редакційні приміщення зруйновані: виламані двері та вікна, ушкоджений фасад, зруйновані сходи та ґанок.
“Це до сліз. Ми, співробітники, одразу списалися. Для нас це трагедія — це наша робота, багато років нашої діяльності. Руйнування там серйозні: думаю, там міжкімнатні стіни розлетілися. Але, врешті-решт це лише будівля, а люди, слава богу, усі живі, з наших співробітників ніхто не постраждав”, — розповідає Вільному радіо головний редактор газети “Собитія” Вадим Мардіян.
За словами головного редактора видання, шибки у приміщенні вибило вибуховою хвилею ще восени.
Газета “Собитія” припинила виходити у березні.
“Після повномасштабного вторгнення ми ще намагались її випускати. Але тоді були захоплені росіянами схід та південь Харківщини і дорога на Харків. А саме там ми друкували нашу газету. Тому ми фізично не могли дістатися до нашої типографії, щоб надрукувати номер”, — каже Вадим Мардіян.
Редакція хотіла друкувати газету у Краматорську, але вирішили взагалі припинити випуск.
“Ми почали домовлятись з Краматорською типографією, але потім почалась масова евакуація людей. Сенсу немає в тому, щоб друкувати газету та нікому її не продати або продати лише маленький тираж. Зараз війна, людям не треба нічого, окрім того, щоб все це закінчилося”, — каже головред.
Продовжувати працювати у звичному форматі вважали недоцільним, бо газета жила коштом реклами.
“Жили на свої гроші, нас ніхто не підживлював, у нас не було зайвих коштів, і ми рахували кожну гривню. Ми виходили деякий час в електронному варіанті, на сайті. Але вже грошей не заробляли, бо реклами не було, тому ухвалили рішення всім піти у відпустки. Спочатку щорічну, а потім — до кінця бойових дій”, — зазначає Вадим Мардіян.
Перший номер газети “Собитія” побачив світ 28 грудня 2000 року. Відтоді та до повномасштабного вторгнення вийшло близько 1 100 номерів газет. Нині увесь цей архів недоступний й онлайн.
“Ми вивезли сервер з архівом газети, але зараз він у відключеному стані, і можливості його увімкнути поки немає”, — каже очільник “Собитій”.
Для довідки:Засновником газети “Собитія” в Бахмуті стало ТОВ “Фінфорт-Трейдинг”. Газету пов’язували з тодішнім депутатом Донецької облради, який згодом стане членом “Партії регіонів”, а пізніше ОПЗЖ Владиславом Лук’яновим. Його батько тоді був директором Часовоярського вогнетривкого комбінату. Газета позиціонувала себе як опозиційна до міського голови Олексія Реви, який беззмінно очолює місто понад 30 років. Першим редактором “Собитій” був колишній головред найстарішої міської газети “Вперед” Олександр Садченко.
Редакція вивезла з Бахмута оргтехніку, але прагне повернутись до Бахмута, коли його околиці звільнять ЗСУ.
“Ми всі дуже хочемо повернутись та чекаємо на той день, коли нам скажуть: “Все, повертайтесь, місто вільне, можна їхати, жити, працювати”, — каже Вадим Мардіян.
Російські окупанти штурмують Бахмут з трьох сторін багато місяців поспіль. 3 серпня внаслідок обстрілів російсько-окупаційної армії знищена будівля, в якій працювало Вільне радіо. Редакція та колектив вчасно евакуювалися.
Читайте також: