У ніч проти 14 жовтня російська армія завдала удару по унікальній будівлі Бахмута, якій понад 120 років. Тут у різні епохи була повітова земська управа, управління Північно-Донецької залізниці й вугільної промисловості, а згодом — коледж залізничників. Тут уперше на Донбасі підняли український прапор. Будівля була перлиною місцевої історії та архітектури. Росіяни знищили цю спадщину.
Про це Вільному радіо розповідає речник ДСНС Бахмута Станіслав Балдін.
“Це не монолітна будівля, як будують зараз, а дерев’яна, обкладена цеглою. Гасили й покрівлю будівлі. Полум’я локалізували о 05:30, щоб воно не розповсюджувалося, але воно догорало, ймовірно ще якесь тління залишалось”, — розповідає представник ДСНС.
Пожежа спалахнула вночі внаслідок обстрілу Бахмута російськими окупантами. Зайнялася уся 3-поверхова будівля: полум’я охопило близько тисячі квадратних метрів поверхні. За даними ДСНС, ніхто з людей не загинув та не постраждав.
Гасили пожежу 17 рятувальників з технікою, воду брали з автоцистерни. Продовжувати гасіння було небезпечно, оскільки обстріли поблизу тривали. Тому люди з технікою повернулися на базу.
Цю будівлю звели ще у позаминулому столітті, 1898 року. Вона залишалася однією з найдавніших архітектурних пам’яток міста, його прикрасою, та зберігала пам’ять про часи, коли Бахмут був адміністративним центром регіону.
“Це будівля Бахмутської повітової земської управи. Бахмутський повіт до 1917 року займав значну частину території теперішньої Донецької області. Земство тоді займалося благоустроєм, освітою, охороною здоров’я”, — розповідає Вільному радіо бахмутський історик, завідувач відділу Бахмутського краєзнавчого музею Ігор Корнацький.
Для довідки:Повіт — це адміністративна одиниця території за царської доби, а земством називали тодішнє місцеве виборне самоуправління. Бахмутський повіт складав приблизно половину території сучасної Донеччини.
А 1917 року, після проголошення УНР, над цією будівлею вперше на Донеччині підняли синьо-жовтий український прапор. Місцевий художник Сергій Садчиков відтворив цю подію на одній зі своїх картин, яку створив до 450-ліття Бахмута.
“Після того, як Донеччину зайняли більшовики, з 1920 року у цій будівлі містився Донецький губернський виконавчий комітет рад депутатів. В ньому працювали відомі більшовистські діячі (Артем, Влас Чубар). А з 1922 року там містилося Центральне управління кам’яновугільної промисловості”, — розповідає історик.
1934 року до цієї будівлі перевели Управління Північно-Донецької залізниці, яке працювало там до середини 1950-х.
“Після Другої світової, у 1950-ті, над історичною будівлею надбудували 3-й поверх. У 1955 році в будівлі розташували технікум залізничного транспорту, який у наші роки перейменували на коледж транспортної інфраструктури”, — каже Ігор Корнацький.
Ця будівля мала статус історичної пам’ятки місцевого значення. Департамент культури Донецької ОДА та міська влада Бахмута мали поновити цей статус.
“Готувалися документи для поновлення реєстрації як пам’ятки історії та культури. Тому що колишня підстава зникла у добу декомунізації (пам’ятні дошки, присвячені Артему та Квірінгу, були з неї зняті). Новою підставою для внесення до реєстру пам’яток мала бути саме роль цієї будівлі як місця перебування адміністрації повіту з кінця ХІХ століття, історичні події Української революції і, звичайно, архітектурна цінність”, — резюмує Ігор Корнацький.
8 вересня російські окупанти знищили ще одну старовинну будівлю Бахмута — палац культури та дозвілля імені Євгена Мартинова. Палац вигорів вщент.
Читайте також: