Перевіряти якість повітря і шукати альтернативне опалення будуть у Добропіллі. Там активісти Добропільского центру молоді “Добро” запустили екологічний проєкт, аби дослідити, чим дихають місцеві і як стан повітря можна покращити, якщо модернізувати системи теплопостачання.
Проєкт “Дослідження екології Добропільської громади та переходу теплопостачання” запустили за підтримки ГО “Екодія” та міжнародних спонсорів.
Активісти встановили в громаді додаткові станції моніторингу стану повітря і зараз аналізують дані, розповіла Вільному радіо керівниця проєкту Катерина Стороженко.
“Громадська мережа станцій моніторингу стану повітря працює в Добропіллі з кінця 2021 року. Тоді ми за підтримки благодійників придбали чотири станції. Зараз в рамках проєкта докупили ще дві. І наразі працюємо над чернеткою аналізу даних зі станцій за рік, аналізувати плануємо квітень 2023 року-квітень 2024 року”, — розповіла Катерина Стороженко.
Добропілля — промислове місто, яке залежить від видобутку вугілля. На вугіллі повністю і побудовано теплопостачання у громаді, адже газопостачання там немає. Тому після аналізу повітря, добропільці шукатимуть альтернативні джерела опалення, які будуть доречними для громади.
“Дослідження має дати відповідь на питання, що саме доречно у випадку Добропілля. Загалом же чисте опалення може забезпечуватися тепловими насосами, тепловими колекторами, геотермальними системами тощо.
Трансформація відбувається попри війну, в той час, як руйнування ТЕС підштовхує нас, та, зокрема, “вугільні” громади, шукати кращих альтернатив. Важливо, щоб трансформація відбувалася поступово та справедливо, та з переходом на низьковуглецеві джерела енергії”, — пояснила фахівчиня з енергетичної політики та справедливої трансформації ГО “Екодія” Анастасія Бушовська.
За її словами, крім теплопостачння на стан повітря на Донеччині зараз впливають і бойові дії.
“Через бої збільшилася кількість пожеж поруч із лінією фронту. Проте, горять не тільки екосистеми, а й різноманітні матеріали, будівлі, інфраструктура. Все це разом погіршує якість повітря і водночас призводить до викидів парникових газів.
Одним з найвагоміших джерел викидів залишається майбутня відбудова пошкодженої інфраструктури — майже третина загальних викидів. Тож аби зменшити шкоду, яку Росія завдає клімату, треба не просто перемагати агресорку, а й планувати майбутню відбудову з врахуванням більш дружніх до клімату підходів”, — розповіла фахівчиня.
За 24 місяці великої війни викиди продовжили зростати та становлять 175 млн тонн вуглецю. Це перевищує річні викиди від високоіндустріальної країни, такої як Нідерланди, використання 90 млн бензинових автомобілів на дорогах, або будівництво 260 вугільних електростанцій по 200 МВт кожна. Для довідки: За даними оцінки Ініціативи з обліку викидів парникових газів від війни, ГО “Екодія” та Міндовкілля, збитки клімату від повномасштабної війни Росії проти України вже сягнули $32 млрд.
Закінчити дослідження активісти планують до вересня. А потім реалізовуватимуть рекомендації з покращення якості повтіря спільно з місцевою владою. Після дослідження повітря, перевірятимуть стан води, ґрунту та проводити роботи з озеленення громади.
Нагадаємо, раніше ми розповідали, як глобальне потепління може вплинути на Україну.