Міжконфесійну церкву Святої Анни в Карлівці на Донеччині понівечив російський обстріл. Побудували її декілька років тому волонтери коштом благодійників. Церква була духовним і культурним осередком для військових і місцевих. Про унікальність цієї пам’ятки, яку втратив регіон через російську агресію — розповідаємо далі.
Більше про церкву Святої Анни в Карлівці Вільному радіо розповів військовий журналіст Михайло Ухман, який був присутнім під час її будівництва.
Попередньо, по Карлівці росіяни днями поцілили з артилерії. Одне з влучань по селу й завдало руйнувань місцевій церкві Святої Анни.
Міжконфесійну дерев’яну церкву звели у 2019 році для військових. Та навідуватися сюди могли й цивільні.
“Поряд із церквою знаходився стоматологічний пункт, волонтерський пункт “Тризуб Дентал”. Команда безкоштовно перелікувала більше десятків тисяч людей, надала допомогу військовим, місцевому населенню. Ці ж волонтери, засновники цього волонтерського проєкту, побудували й церкву Святої Анни”, — ділиться Михайло Ухман.
Гуцульські майстри, які будували церкву, надихнулись стилем мармароської готики. Іконостас створили у техніці вітражів, на склі зобразили Героїв Небесної сотні. З коштами на будівництво волонтерам допомогли небайдужі українці.
Вся будівля церкви побудована без єдиного цвяха.Для довідки:За даними релігійно-інформаційної служби України, дерев’яну церкву в Карлівці за старовинними технологіями зводив зі своїми синами Богдан Кашуба. Проєкт храму розробив український архітектор Богдан Гринько. Художник Тарас Зелінський подарував написані олією на склі в гуцульському стилі ікони для іконостасу. А його оформлення взяв на себе скульптор по дереву Володимир Вороняк. Вітражі для вікон зробив художник Андрій Бокотей.
“Церква складалася з дерев’яних брусів. І от десятки людей купляли, жертвували гроші на бруси, будівництво цієї церкви. Бруси підписали [іменами доброчинців]. Просто фантастичні такі ікони були. Іконостас був ручної роботи. Вхід до церкви — це стежина з жорна. Це було місце сили, така перлина, надзвичайно красиво оздоблена.”, — каже співрозмовник.
Крім релігійної ролі, храм став і культурних осередком. Тут організовували різноманітні зустрічі, лекції та концерти.
“Виступали і письменники. Сергій Жадан, “Танок на майдані Конґо”, багато приїжджало артистів, посадовців. Тут були дуже рідкісні книги. Піти помолитися, побути наодинці міг зайти будь-хто: християни, мусульмани, атеїсти. Чимало військових і цивільних пар одружилося у цій церкві. Там багато людей, які не вірили в Бога, похрестилися, стали християнами. Приїжджали священники з різних міст нашої країни на Богослужіння, Великдень, Різдво тощо. Дуже багато всього відбувалось” — ділиться журналіст.
Задля безпеки від початку повномасштабної війни у церкві Святої Анни не проводили подібні культурні заходи, але вона була відчинена.
Нагадаємо, за майже два роки повномасштабної війни росіяни зруйнували щонайменше 100 церков у Донецькій області.