Підтримайте Вільне Радіо
У понеділок, 8 вересня, Слов’янський міськрайонний суд визнав винним машиніста Анатолія Синяка з Покровська за участь у терористичній організації “ДНР”. Суд встановив, що у 2014 році чоловік брав участь у бойових діях проти українських військових у складі незаконного збройного формування на боці так званої “ДНР”. Зокрема, фігурант справи воював у підрозділі російського бойовика Арсенія Павлова (позивний “Моторола”), який неодноразово зізнавався у вбивстві українських полонених та інших воєнних злочинах.
Вирок Анатолію Синяку журналісти Вільного Радіо знайшли в Єдиному державному реєстрі судових рішень. Ім’я засудженого опубліковане на порталі “Судова влада України”.
Так, згідно з матеріалами справи, влітку 2014 року Анатолій Синяк перебував у Донецьку, який на той момент вже потрапив до окупації. Чоловік добровільно вступив до складу терористичної організації “ДНР” з ідеологічних міркувань. Йому видали камуфляж, зброю та бойові припаси, після чого він доєднався до інших бойовиків, аби насильно відділити Донецьку область від України.
Чоловік безпосередньо брав участь у боях проти українських військових: 7 червня 2014 року у складі підрозділу бойовиків “ДНР” Синяк прибув до Слов’янська, який тоді був окупований, та став навідником міномета мінометної батареї.
Від 7 червня по 3 липня зі своїм підрозділом чоловік побував у Слов’янську, Миколаївці та Семенівці. Слідство встановило, що під керівництвом так російського бойовика з позивним Моторола чоловік брав участь у мінометному обстрілі позицій ЗСУ з позиції поблизу селища Райгородок.
3 липня 2014 року Синяк добровільно залишив підрозділ та повернувся до свого постійного місця проживання — до Покровська.
13 вересня 2022-го, через понад 8 років, до житла Анатолія Синяка прийшли з обшуками. У квартирі, де він жив, наліпку з написом “Донецька народна республіка”, два комплекти піксельного камуфляжу та російські гроші — 326 рублів та 26 копійок. У гаражі чоловіка виявили три георгіївські стрічки. Окрім цього, біля гаража знайшли закопану пластикову коробку з чотирма корпусами та запалами до гранат. Зброю заховала мати підсудного, в чому вона сама зізналась поліції. У день цих обшуків Анатолія Синяка затримали.
Додатково слідчі доклали як доказ до справи відео під назвою “Вспоминая Славянск. Моторола и минометчики”, яке опубліковане на YouTube у 2015 році. Сторона обвинувачення стверджує, що одним із бойовиків на зазначених кадрах є Анатолій Синяк. Це підтвердили і свідки, яких вдалося опитати.
Під час досудового розслідування чоловік розповів слідчим, що справді воював за “ДНР” та, зокрема, показав їм на мапі, де проходив службу. Втім, на суді фігурант не визнав своєї провини та пояснив попередні показання тим, що він їх дав під тиском — до нього нібито застосовували насильство.
У суді він заявив, що ніколи не брав участі у бойових діях та що не був у Слов’янську. Сказав, що йому належить тільки один зі знайдених комплектів камуфляжу, який він використовує для риболовлі. Стрічка нібито сама з’явилася у гаражі, адже у 2014 році їх роздавали на вулицях, а другий комплект камуфляжу та наліпку йому підкинули працівники СБУ. Чоловік зізнався, що влітку мав відпустку, та додав, що проходив у той період навчання в автошколі та стабільно відвідував заняття.
На суді заслухали показання п’ятьох свідків, четверо з яких є або були колегами-залізничниками засудженого. Троє свідків впізнали на відео про “Моторолу та мінометників” засудженого. Один свідок відмовився давати показання, адже їх могли використати проти нього, а інший — під час досудового розслідування впізнала фігуранта справи на відео, але вже під час суду заявила, що на неї вчиняли тоді моральний тиск та вона була незаконно затримана. Тому її показання визнали недопустимими.
Суд визнав Анатолія Синяка винним у посяганні на територіальну цілісність і недоторканність України (ч. 2 ст. 110 ККУ), у створенні терористичної групи чи терористичної організації (ч. 1 ст 258-3 ККУ), у створенні непередбачених законом збройних формувань або участь у їх діяльності (ч. 2 ст. 260 ККУ). За сукупністю злочинів призначили покарання — 10 років в’язниці. Строк рахуватимуть із моменту набрання вироком законної сили, у нього зарахують час із 13.09.2022 (один день попереднього ув’язнення — два дні покарання).
Три георгіївські стрічки, два комплекти військової форми, наліпку з написом “Донецька республіка” як речові докази постановили знищити.
Протягом 30 днів після винесення вироку чоловік має право подати на апеляцію. Далі покарання набуде законної сили.
Нагадаємо, Амур-Нижньодніпровський районний суд міста Дніпра 3 вересня засудив пенсіонера із Білицького Добропільської громади за виправдовування збройної агресії Росії. Правоохоронці змогли довести, що чоловік, перебуваючи у Добропіллі, ще у 2022 році поширював у забороненій соціальній мережі “Однокласники” проросійські дописи.