В ніч з 28 на 29 липня росіяни підірвали барак колонії в Оленівці, де утримували захисників Азовсталі. Внаслідок вибуху понад 50 українських військових загинули, ще більш ніж 100 зазнали поранень.
На другі роковини трагедії рідні полонених вийшли на головну площу столиці, аби нагадати про тих, хто загинув у колонії або досі чекає на звільнення.
На Майдані Незалежності людно. Сотні людей зібралися вшанувати пам’ять загиблих українських військових в Оленівці та нагадати про тих, хто залишається в неволі. До акції долучилися рідні захисників, понад 110 бійців бригади “Азов”, інші військовослужбовці та небайдужі люди.
Акція розпочалася з виконання державного гімну та хвилини мовчання. Перед присутніми виступили повернені з полону бійці, директор Музею Революції Гідності та командири “Азову”. Вони закликали людей розповідати світу про теракт в Оленівці.
“Азовець” Кирило Масалітін із позивним “Масло” був у російському полоні в Оленівці. У ніч з 28 на 29 липня, коли росіяни здійснили теракт, захисник був у тому самому ангарі. Він вижив, згодом його обміняли з полону. Нині боєць розповідає про події того дня.
“Загинуло багато хлопців, друзів моїх побратимів. Хтось отримав поранення, був живий, але їх не змогли врятувати — не було медикаментів, взагалі нічого. Хтось загинув у лікарні. Зухвалий хід був зі сторони росіян, тому, що глобально вони нічого не досягли. Сказати, що вони зробили і все змінилось на 180 градусів — такого не було”, — каже головний сержант 1-го батальйону “Азову” Кирило Масалітін.
В середмісті столиці відкрили також виставку “Оленівка: квінтесенція жорстокості”. З неї можна дізнатися хронологію розвитку подій теракту та про умови, в яких перебували військовополонені в той день. Виставку можна подивитися до кінця жовтня.
“Як показало нещодавнє опитування, люди не знають, що відбулося. Це один із найжорстокіших вчинків і злочинів росіян проти нашої країни, наших громадян, наших військових, тому ця виставка присвячена цьому”, — пояснює співзасновниця “Асоціації родин захисників “Азовсталі” Ольга Андріанова.
Сотні людей з плакатами нагадують про рідних у російському полоні, аби більше людей говорили про звільнення українських захисників.
“Знайомий мого родича, який був ним у палаті, повернувся з полону, розповів, що він не падає духом, але це було ще рік тому. Що з ним зараз ми не знаємо, чи він здоровий, бо він був в Оленівці — він був в тяжкому стані [після теракту], був поранений”, — розповідає племінниця військовополоненого Дарина.
