Щодня о 9-й ранку ми вшановуємо хвилиною мовчання тих, чиє життя забрала російсько-українська війна. Цього дня згадаймо Володимира Кіргізова з Одещини, який обороняв українські землі від росіян у трьох регіонах. Життя захисника обірвалося поблизу села Лук’янівського Запорізької області.
Про Володимира Кіргізова розповіли на фейсбук-сторінці Подільської міської громади.
Вільне радіо щодня розповідає про військових і цивільних, які стали жертвами російської агресії проти України. Ми прагнемо, аби їхні імена не залишилися лише статистикою. Якщо хтось із ваших близьких загинув через війну, і ви хотіли б поділитися історією його (її) життя, заповніть анкету для рідних і знайомих або напишіть нам у Telegram, Instagram чи Facebook. Наші журналісти зв’яжуться з вами. Це безкоштовно.
Народився Володимир 23 лютого 1999 року в Новоселівці на Одещині. Коли хлопцю було п’ять років, родина переїхала до міста Подільська, де він і зростав.
“Вже в юному віці він проявляв риси справжнього лідера: талановитий, рішучий, готовий до боротьби за справедливість”, — написали на сторінці громади.
Володимир навчався у школі №4 (зараз це гімназія імені Віталія Катішова), а згодом вступив в Одеський фаховий коледж транспортних технологій, де здобув паралельно дві спеціальності: помічника машиніста та провідника.
“Після завершення навчання Володимир тривалий час працював за фахом, але його серце прагнуло більшого — він відчував, що його місце там, де вирішується доля нації”, — йдеться на сторінці Подільської громади.
Тож у 19 років хлопець вирішив вступити на строкову службу до Національної гвардії України.
24 травня 2022 року Володимир добровільно вступив до лав ЗСУ. Він був старшим солдатом та захищав українські землі у Миколаївській, Запорізькій та Донецькій областях.
Під час виконання бойового завдання влітку 2024 року в Запорізькій області Володимир зазнав поранення, але після одужання повернувся до побратимів та продовжив службу.
Загинув Володимир Кіргізов 18 лютого 2025 року під час виконання бойового завдання поблизу села Лук’янівського Запорізької області.
У військового залишилися дружина та маленька донька Софія.
Вічна та світла пам’ять.