На кліматичному саміті COP29 у Баку Україна вперше презентувала методологію обліку викидів парникових газів, які виникли через війну. За словами розробників, вона дозволяє оцінити реальний масштаб шкоди клімату від агресії Росії.
Про це Вільному радіо розповіла медіакоординаторка ГО “Екодія” Галина Мельник.
Вони розробили методологію з обліку викидів парникових газів від війни за підтримки Міндовкілля. За словами розробників, до цього часу у світі не існувало ані спільного підходу до обліку воєнних викидів, ані механізму для стягнення компенсацій за збитки.
“За допомогою цього методологічного керівництва ми перетворили уроки, отримані з війни Росії в Україні, на інструмент, який допоможе іншим постраждалим від конфлікту державам кількісно оцінити викиди від конфлікту”, – зазначив експертк з питань викидів, пов’язаних з війною Леннард де Клерк,
Як зазначають фахівці, новий підхід — перший крок до створення системи, яка дозволить вимірювати вплив війни на клімат.
За попередніми підрахунками, за 24 місяці великої війни такі викиди становлять 175 млн тонн вуглецю. До прикладу, це перевищує річні викиди Нідерландів, а завдані збитки становлять близько 32 мільярдів доларів.
“Наша мета — розробити методологію оцінки викидів парникових газів від воєнних дій, щоб не лише притягнути агресора до відповідальності, а й дати світу обʼєктивний механізм обрахунку викидів вуглецю внаслідок бойових дій.
Ми всі повинні усвідомити, що ця катастрофа торкається кожного з нас. Адже кліматична безпека — це не лише питання України. Це глобальна проблема, вирішення якої залежить від нашої солідарності”, — сказала міністерка захисту довкілля та природних ресурсів України Світлана Гринчук.
Представлений у Баку документ пояснює, що війна спричиняє значні викиди парникових газів через різні аспекти бойових дій, які можна підрахувати. Наприклад, армії використовують величезну кількість пального для танків, літаків, бронетехніки, що значно підвищує рівень викидів вуглецю.
Також руйнування інфраструктури, зокрема газопроводів та нафтосховищ, спричиняє витоки метану й інших парникових газів. Водночас окремий внесок у викиди роблять боєприпаси. Для їх виготовлення використовують вуглецевмісні матеріали, а під час вибухів утворюються додаткові парникові гази.
Методика враховує усі ці та інші фактори за допомогою спеціальних коефіцієнтів.
“Ми працюємо як на міжнародному, так і на національному рівні, щоб Росія як країна-агресорка в майбутньому відповіла за спричинені кліматичні збитки”, — наголосила керівниця відділу клімату ГО “Екодія” Василина Бельо.
Таким чином, презентація методики на COP29 сприяє розробці міжнародного механізму для оцінки та компенсації кліматичних збитків від воєнних конфліктів, кажуть фахівці.
Вони наголошують, що майбутньому методологія може стати важливою не лише для України, а й для інших країн, які постраждали від агресії.
Нагадаємо, мільярди гривень збитків, знищені види рослин, пошкоджені заповідники — це лише підраховані збитки, яких росіяни завдали природі Донеччини з початку відкритої війни. В окремому матеріалі ми поговорили з екологом про шкоду, яку війна вже заподіяла довкіллю регіону.