Данііл Кондель хвилина
Данііл Кондель. Фото з сімейного архіву

Щодня о 9-й ранку ми вшановуємо хвилиною мовчання тих, чиє життя забрала російсько-українська війна. Цього дня згадаймо Данііла Конделя з Києва, який у 20 років долучився до війська. У 2023 році хлопець обороняв дорогу Бахмут — Часів Яр, де й загинув від артилерійського обстрілу.

Про Данііла Конделя Вільному радіо розповіла його мати Анна.

Вільне радіо щодня розповідає про військових і цивільних, які стали жертвами російської агресії проти України. Ми прагнемо, аби їхні імена не залишилися лише статистикою. Якщо хтось із ваших близьких загинув через війну, і ви хотіли б поділитися історією його (її) життя, заповніть анкету для рідних і знайомих або напишіть нам у Telegram, Instagram чи Facebook. Наші журналісти зв’яжуться з вами. Це безкоштовно.

Народився Данііл Кондель 25 травня 2001 року в столиці. За словами матері, в дитинстві він був світлим і життєрадісним хлопчиком.

Хвилина Данііл Кондель
Данііл з котиком на плечі в дитинстві. Фото з сімейного архіву

“Постійно усміхався, випромінював позитив, а його очі сяяли, як зорі”, — згадує Анна.

Даніїл вчився у спеціалізованій школі №307 з поглибленим вивченням природничих наук. У шкільні роки хлопець також займався дзюдо та самбо, а ще грав на гітарі та вивчав англійську мову.

“В школі Даня був активний. У 2017 році брав участь у всеукраїнській дитячо-юнацькій військово-патріотичній грі “Сокіл-Джура”, й тоді вони командою здобули перше місце. Естафети витягав завдяки своїй силі та завзятості”, — ділиться мати захисника.

Після закінчення школи Данііл вступив до Національного університету фізичного виховання і спорту України, де навчався на спеціальності “менеджмент у спортивній діяльності”. Паралельно з навчанням працював: спочатку в супермаркеті, а згодом у таксі. 

Під Бахмутом утримував “дорогу життя”: Данііл Кондель вирішив піти на службу без підготовки

Повномасштабне вторгнення 20-річний Данііл зустрів в столиці. 

“Ми бачили на власні очі весь жах. Вибухи було видно просто з вікна. Я тоді ще багато чого не розуміла, а мій син все усвідомлював. Він сказав, що не може сидіти вдома, коли люди борються, а країна потребує захисту”, — розповідає мати захисника.

Данііл з батьками в Дніпропетровській області, вересень 2022 року
Данііл з батьками в Дніпропетровській області, вересень 2022 року. Фото з сімейного архіву

Тож у перші ж дні повномасштабної війни хлопець вирішив стати на захист країни, хоча до закінчення бакалаврату залишалося ще пів року. 

Не маючи військової підготовки, спочатку Даниїл долучився до захисту у складі добровольчого формування, а вже з травня 2022 року приєднався до військової частини, сформованої на базі Добровольчого українського корпусу із 7-м центром ССО Збройних сил України. Військовий виконував завдання на Донеччині.

В червні того ж року, за словами співрозмовниці, Даніілу дали можливість скласти іспити онлайн, будучи на позиції. Так хлопець зміг успішно завершити університет.

Мати військового розповідає: “Хлопці, які були з ним із самого початку, буквально з перших днів у підрозділі, навіть не здогадувалися, що йому всього 20 років. Він виглядав старшим: високий, кремезний, із мудрими висловами. І лише пізніше, коли вони побачили його на фотографіях без бороди, багато хто зрозумів, наскільки він молодий”.

У вересні 2022 року Даніїл разом зі своїм підрозділом брав участь у бойових діях у районі Куп’янська-Вузлового. Завдяки цій операції ЗСУ вдалося звільнити Харківщину.

Данііл під час звільнення Куп'янська
Данііл під час звільнення Куп'янська. Фото з сімейного архіву

У листопаді військову частину захисника перейменували. Й тепер це була рота “Гонор” 1-ї окремої механізованої бригади “Вовки Да Вінчі” (ДУК ПС) 67-ї ОМБр.

“Вже у 67-й бригаді Данііла сприймали як досвідченого бійця. Він вправно володів кулеметом, а ще працював інструктором для новоприбулих”, — ділиться мати.

Старші побратими розповідали Анні, що її син завжди прагнув удосконалюватися: запитував, як можна покращити тактику.

“Син розповідав, що він з товаришами замовляв спеціалізовану літературу, їздив на полігони та тренувався, коли не перебував на бойових завданнях. Ще вони проходили підготовку з британськими інструкторами, але багато чого досягали самостійно”, — каже мати військового.

З березня 2023 року військовий обороняв позиції поблизу села Хромового на підступах до Бахмута.

Данііл під Бахмутом, зима 2023 року
Данііл під Бахмутом, січень-лютий 2023 року. Фото з сімейного архіву

“Даня разом з товаришами утримував під контролем важливу дорогу Бахмут — Часів Яр, яку ще називали “дорогою життя” для українських військ у фортеці Бахмут”, — каже Анна.

Загинув Данііл Кондель 2 квітня 2023 року поблизу Бахмута під час виконання бойового завдання. Разом з побратимами хлопець потрапив під артилерійський обстріл.

“Мріяли про спільне майбутнє та малювали квартиру мрії”: яким Данііла згадують рідні 

Данііл був щирим та справедливим, а ще любив смачно поїсти, зазначає мати. 

Вона пригадує, як одного разу поїхала з чоловіком на зустріч до сина. Тоді в них було декілька годин, аби поспілкуватися. Й вони зайшли в кафе.

“Я питаю його: “Що будеш?”, а він мені: “Все”. Тоді декілька днів харчувався перекусами, й це перший раз за декілька днів, коли він нормально поїв”, — розповідає Анна.

У Данііла була дівчина, з якою він познайомився у літньому таборі. 

“Вони не спілкувались, але після початку повномасштабної війни знову почали переписуватися, підтримувати один одного, навіть через відео, незважаючи на тисячу кілометрів, що розділяли їх. Вона була з Чернігова, й коли місто окупували, батьки вивезли її в Америку”, — ділиться Анна.

Данііл зі своєю обраницею мріяли про спільне майбутнє та навіть малювали свою квартиру мрії.

“Вони планували поїхати до океану, відвідати визначні місця, разом будувати своє життя”, — каже мати захисника.

Данііл з песиком
Данііл з песиком. Фото з сімейного архіву

Жінка зазначає, що її син завжди прагнув досягти найкращих результатів у всьому.

“У нього над робочим столом висить плакат, на якому написано: “Для чоловіка немає нічого неможливого”. Це було його кредо, і воно відображало всю суть його життя — безмежна віра в себе, в свої сили, в можливість змінювати світ на краще”, — говорить Анна.

Вона додає: “Данііл був моєю підтримкою. І не тільки моєю, адже він міг підняти настрій тим, кому сумно. Також сином пишались вчителі в школі. Після загибелі ми створили меморіальну дошку, на якій є й інші хлопці”.

Меморіальна дошка біля школи Данііла Конделя
Меморіальна дошка біля школи Данііла Конделя. Фото з сімейного архіву

На цій дошці надрукували вірш, написаний Анною:

“Тож пам’ятаємо щодня, щомиті:

ціна свободи — то земне життя.

Таких славетних воїнів як Вікінг,

що здобувають українцям майбуття”.

Жінка каже, що її син і справді був схожий на вікінга: високий, кремезний, з русявою бородою. А ще — хоробрий і сильний духом.

“Петиція набрала більше голосів, ніж треба”: родина Кондель прагне, аби Даніілові надали звання Героя

Військового посмертно нагородили орденом “За мужність” III ступеня. Окрім цього, батьки Данііла створити петицію, аби йому надали звання Героя України. Ініціатива набрала понад 45 тисяч голосів, однак відповідного звання хлопець поки не отримав. 

Петиція Кондель
Петиція на присвоєння звання Героя України Даніілу Конделю зібрала 45 тисяч підписів. Скріншот з сімейного архіву

“Даня був неймовірно доброю людиною. Завдяки його друзям і побратимам петиція набрала більше голосів, ніж треба. Його називали “наше сонце” — він притягував до себе інших і згуртовував їх”, — каже мати хлопця Анна.

Торік батьки хлопця також виступили за перейменування школи №307, де навчався Данііл, на його честь. 

“Поки немає офіційної публікації про початок обговорень і не зрозуміло, хто має ініціювати цей процес”, — розповідає Анна.

Військовий покоїться на Алеї Героїв на Лісовому кладовищі у Києві.

Вічна та світла пам’ять.


Завантажити ще...