У київському Музеї Івана Гончара покажуть виставку маріупольської писанки. Колекція традиційних україно-грецьких візерунків зникла зі знищеного під час боїв за Маріуполь краєзнавчого музею. Тепер маріупольську писанку відновлюють з фотографій і описів. Побачити надазовську писанку — іканича — можна 24 квітня.
Про виставку повідомили на сторінці “Місто Марії”.
Відновлену колекцію унікальних писанок “Іканича” покажуть уперше після знищення Маріупольського краєзнавчого музею. Виставка відбудеться о 17:00 24 квітня 2025 року у Музеї Івана Гончара у Києві (вул. Лаврська, 19).
Іканича — це місцева назва писанок у греків Надазов’я ( з румейської – “картинка”, “малюнок”). Такий стиль оформлення яєць до Великодня поєднує грецьке коріння з українською технікою воскового розпису.
Понад століття колекція “Іканича” зберігалася у фондах Маріупольського краєзнавчого музею. Її створили руками грецьких жінок Надазов’я — етнічної громади, яка, оселившись на українських землях у XVIII столітті, зберегла свою мову, побут і традиції, але й прийняла українську культуру, зокрема — писанкарство. Так з’явилися писанки, які поєднують грецьке коріння й українську душу.
Ці писанки — унікальні. Їхні орнаменти поєднують символіку всього українського культурного поля та окремі елементи грецької візуальної мови.
Центральне місце в експозиції займає відтворена колекція писанок, створених заслуженою майстринею народної творчості України Зоєю Сташук. Виставка також включає кураторські екскурсії, лекції та серію майстер-класів з писанкарства.
У 1904 році Маріупольська Олександрівська гімназія зібрала перші 500 зразків писанок надазовських греків.
У 1920-х роках вони стали основою для фонду краєзнавчого музею. До 2022 року вони були гордістю етнографічної музейної збірки.
Для традиційної грецької культури було притаманне не писанкарство, а фарбування яєць у червоний колір. У Надазов’ї греки перейняли техніку від українців, створивши власний стиль.
У писанках “Іканича” зустрічаються візерунки: сварга (символізує вічність), ружа (краса), безкінечник (життя без кінця), сигма (енергія). Багато писанок мають флористичні мотиви, які нагадують природу Криму — прабатьківщину греків. Великі квіти та ланцюжки – це особливий почерк маріупольських майстринь.
У 2022 році під час російських обстрілів Маріуполя краєзнавчий музей зазнав руйнувань, колекція писанок “Іканича” зникла. Збереглись тільки 98 архівних замальовок, фото старовинних писанок, етнографічні описи. Це стало основною для їхнього відродження.
Заслужена майстриня народної творчості України Зоя Сташук взялася за відтворення писанок за замальовками 1928 року.
Нагадаємо, Вільне радіо розповідало історію грекинь з Надазов’я, які знайомлять одеситів зі своєю культурою.