У прифронтовій Торецькій громаді на понад 20 тисяч мешканців, які не виїжджають, залишаються кількадесят лікарів та медсестер первинної ланки. Удвічі більше звертаються по допомогу до цього Центру сімейної медицини з евакуації — інтернетом, навіть з-за кордону. Поблизу лінії фронту працюють і паліативні бригади. Центр активно співпрацює з благодійниками, а також нещодавно отримали медичну автівку від МОЗ.
У Торецькій громаді нині працюють всі 7 амбулаторій.
Вони — на лінії бойових дій, каже очільниця Центру сімейної медицини Торецької ТГ Ганна Рябова.
“Торецька громада до повномасштабного вторгнення Росії нараховувала 75 тисяч населення, якому ми надавали медичну допомогу первинно. Тобто у нас було майже 65 тисяч декларантів. На сьогодні декларантів близько 42 тисяч залишаються з нами. І близько 20 тисяч декларантів залишаються в громаді”, — каже Ганна Рябова.
За даними директорки Центру сімейної медицини, усіх цих людей обслуговує 32 лікарі. Сучасні технології дозволяють пацієнтам проконсультуватись з лікарями як очно, так і на відстані.
“По відеозвязку вони показують свої симптоми лікарю. Ми поставили монітори, і по відеозвязку [консультуємо]. Особливо тих, хто в Німеччині, Угорщині — хто де”, — розповідає лікарка чому послуги лікарів Торецької ТГ залишаються затребувані навіть з-за кордону.
Таке надання медичних послуг більше підходить для дорослих пацієнтів.
“Дітей скеровують до педіатрів — вони мають бути провакциновані тощо. А доросліші люди вже по 10 років зі своїм сімейними лікарями, які вже все знають про хвороби своїх пацієнтів”, — додає Ганна Рябова.
Таку систему надання первинної меддопомоги евакуйованим пацієнтам лікарі та медсестри з Торецької ТГ налагодили ще у березні 2022-го.
“Ми почали всіх обдзвонювати, опитали. Кожний наш сімейний лікар залишається зі своїми пацієнтами на звязку. Ми створили свої групи (у месенджерах, — ред.), і пацієнти знають, що можуть звернутись до свого сімейного лікаря, не зважаючи хто де у яку громаду виїхав”, — каже співрозмовниця.
За даними керівниці Центру сімейної медицини Торецька, у громаді працює 4 команди обслуговування паліативних пацієнтів.
“Паліативні бригади переміщуються по віддалених селах та відвідують паліативних хворих. На сьогодні таких пацієнтів 215. Ми забезпечуємо їх ліками, їжею, водою, памперсами, засобами гігієни, сечо— та калоприймачами. Паліативні бригади їздять у різні боки, бо багато залишається людей, які не знають, куди їм їхати або поки не хочуть. Хоча ми усіх умовляємо виїжджати”, — розповідає медикиня.
За її словами, медики Центру привозять таким пацієнтам і різну допомогу.
“У мене станом на зараз на кілька місяців уперед є усі ліки, і памперси. Ми людям це роздаємо. Волонтери іноді привозять і їжу, подушки, ковдри, воду, якісь смаколики — ми це паліативним хворим роздаємо”, — каже Ганна Рябова.
Аби обслуговувати тих пацієнтів, які досі залишаються у Торецьку та навколо, потрібні машини.
Наприкінці літа Міністерство охорони здоров’я виділило одну таку для торецьких “медиків первинки”. Вона вже була у використанні. Але раніше на місці не було і такої — Центр сімейної медицини Торецька втратив свої машини рік тому — у них поцілила російська армія. Нині авто використовують для обслуговування паліативних пацієнтів.
“Ми її використовуємо, вона працює. Ця автівка укомплектована усім необхідним для паліативних хворих. Вона зручна”, — каже Ганна Рябова.
Але до відкритого вторгнення росіян і цих машин не вистачало.
“У нас було 7 амбулаторій, і на всіх машин не було. Лікарі працюють, їм треба їздити по викликах. Вони і пішки ходили, і на велосипедах їздили — це наші реалії”, — розповідає очільниця “первинки” Торецької ТГ.
Періодично до громади приїздять і вузькі лікарі, аби надати спеціалізовану медичну допомогу місцевим мешканцям. 14 жовтня у Торецьку працювали медичні волонтери команди українсько-ізраїльської місії FRIDA Ukraine. На безплатний прийом до лікарів (хірурга, гінеколога, терапевта-кардіолога, психолога та педіатра) мали можливість потрапити усі охочі з громади.