МОН та Мінцифри розпочали комплексну політику “Школа офлайн”. Відомства хочуть подолати освітні втрати, створити умови для якісної освіти та повернути щонайменше 300 тисяч дітей за шкільні парти. Що міністерства для цього підготували — розповідаємо далі.
Про плани щодо повернення учнів до офлайн-навчання розповіли очільник МОН Оксен Лісовий та глава Мінцифри Михайло Федоров.
“Пандемія, а тепер повномасштабна війна, змусили перейти на дистанційне навчання. Як показують результати дослідження PISA-2022, підлітки відстають від потрібного рівня знань щонайменше на два роки.
За прогнозами Світового банку, ці учні ризикують недоотримати 5,5 млрд доларів упродовж свого професійного життя. Освітні втрати — це те, що може стримувати в розвитку цілу країну”, — наголошує міністр освіти та науки.
Водночас за даними Федорова, нині понад 600 тисяч дітей навчаються дистанційно, ще 390 тисяч — за кордоном. За словами очільника Мінцифри, онлайн-освіта не дає школярам соціалізуватися й розвивати м’які навички.
“Під час знеструмлень діти не можуть продовжувати навчатися. Також під час дистанційного навчання неможливо проконтролювати, чи спускаються учні в укриття”, — наголошує Михайло Федоров.
Він додає, що змінити ситуацію може нова комплексна стратегія МОН “Школа офлайн”. Вона почне діяти вже з 1 вересня, аби у 2025 році всі були готові до її впровадження.
Таким чином посадовці хочуть повернути 300 тисяч учнів до безпечного очного навчання. А там, де очне навчання неможливе, — підвищити якість дистанційного.
Ініціатива містить п’ять основних компонентів, які покривають потреби різних категорій учнів та вчителів.
Зокрема, Діти-ВПО навчатимуться за місцем перебування очно та за наявності безпекових умов. Наприклад, дитина з Бердянська, яка проживає в Чернівцях, вийде в школу офлайн.
“Так учні будуть занурені в навчання та отримуватимуть більше уваги від учителів”, — каже Федоров.
Водночас для дітей за кордоном приберуть подвійне навантаження — коли учні в першій половині дня навчалися в іноземній школі, а після — дистанційно в Україні. Тепер вони вивчатимуть дистанційно лише предмети з українознавчим компонентом, за інші дисципліни бали перезарахують з іноземних шкіл у всіх класах.
Крім того, учнів з ТОТ навчатимуть індивідуально, підлаштовуючись під потреби та графік кожної дитини. Глава мінцифри наголошує, що школярів необхідно зберегти в українській системі освіти.
Він додає, що основа для повернення дітей у школи — інфраструктура. Тому уряд вже будує укриття, купує автобуси та забезпечує девайсами.
За даними глави МОН, наразі 57 проєктів сховищ отримали державне фінансування. Ще 2,5 мільярда гривень у 2024 році становить субвенція на укриття для 8 прифронтових та прикордонних з Росією областей. Також мільярд гривень субвенції виділили на автобуси з фокусом на прифронтові регіони.
Водночас будь-які зміни в роботі мережі шкіл не торкнуться фактичної зайнятості викладачів — МОН дасть можливість перейти в кадровий резерв, де буде середня зарплата та спеціальне навчання. З резерву вчителі можуть перейти на роботу в іншу школу або матимуть гарантоване місце роботи на деокупованій території.
“Зміни запроваджуємо без бюрократії та виключно з турботою про дітей і вчителів. Ми з командою контролюватимемо впровадження програми “Школа офлайн”. Якщо ми не виведемо дітей у безпечний офлайн, то не зможемо подолати освітні втрати. Це глобальне фундаментальне питання виживання країни в майбутньому”, — запевняє глава Мінцифри Михайло Федоров.
Ознайомитися більш детально з цією ініціативою можна на сайті “Школи офлайн”. А за кілька днів уряд обіцяє запустити гарячу лінію для громадян.
Нагадаємо, Кабмін погодив, що навчальний рік в українських школярів почнеться 2 вересня 2024 року та завершиться 25 червня 2025 року.