Якщо ініціативу підтримають, школярі та студенти з тимчасово захоплених територій зможуть проходити атестацію на підконтрольній частині України. Тим, хто пройде іспит, видаватимуть документ, що підтверджує освіту. Це дозволить без перешкод влаштовуватись на роботу тим, хто вчився в окупації. Розповідаємо, як працюватиме атестація для абітурієнтів з окупації.
23 серпня Верховна Рада проголосувала у першому читанні за законопроєкт №9591, яким пропонують визнавати освітні документи людей з тимчасово окупованих територій України.
Якщо закон підтримають, зміниться процедура визнання освіти, здобутої у школах і закладах професійно-технічної та вищої освіти на тимчасово окупованих територіях. За словами правозахисників, це рішення далось посадовцям не просто.
“Це велика перемога, бо ми до цього йшли 4 роки. Ми були на багатьох зустрічах і чого на тільки не говорили, бо це політичне питання. Наприклад, [посадовці на зустрічах] казали, що можна визнати усі знання, але наступним кроком буде провести інтернет в окопи “ДНР” та “ЛНР”, щоб вони там вчились. Ще казали, що в них можуть бути знання, але їх ідеологічно пропагандували”, — пояснює Вільному радіо правозахисниця та керівниця громадської організації “Донбас SOS” Віолета Артемчук.
Згідно з ініціативою, абітурієнти, які приїдуть з окупації на підконтрольну територію, матимуть право пройти оцінювання та державну підсумкову атестацію, а після успішного складання — отримати документ про освіту.
Проте атестація буде неможлива у таких випадках:
Щодо переліку професій, які не передбачають проходження атестації — робота над ним триватиме у майбутньому.
“Він ще не затверджений, потім будуть вже затверджувати, як проходитиме атестація та цей перелік професій. Очевидно, що не будуть визнаватись, наприклад політологи, юристи та кафедри “міжнародних відносин”, — уточнює Віолета Артемчук.
Для медичних, фармакологічних та ветеринарних професій будуть особливі порядки визнання та проходження атестації.
“Я впевнена, медики будуть визнаватись, просто в Україні для медиків та фармацевтів є особлива система складання іспитів — КРОК (об’єктивне зовнішнє незалежне оцінювання професійної компетентності, — ред.). Це такий комплексний іспит, який вони не складали на окупованих територіях, де інші російські стандарти. Тобто, якщо у людині є диплом, то їй треба буде здавати КРОК”, — каже правозахисниця.
Атестацію можна буде пройти у закладах професійно-технічної, фахової та передвищої освіти, які мають державні або регіональні замовлення на спеціальності.
“Зарахування на навчання для здобуття вищої освіти здійснюється на умовах поточного року для вступників з тимчасово окупованої території України або на вакантні місця державного або регіонального замовлення”, — йдеться в законопроєкті.
Процедуру атестації покриватимуть з державного бюджету.
Ті, хто з першого разу не пройде атестацію, зможуть спробувати ще двічі, але не раніше ніж через три місяці після отримання негативного результату та не раніше ніж через рік після завершення попередньої атестації.
Для людей з тимчасово непідконтрольних територій до прийняття цього закону, єдиним шляхом працевлаштування на вільній території України було проходження кваліфікаційних іспитів. Тобто Федерація роботодавців України готує іспити відповідно до спеціальності кандидата на посаду та після їх проходження роботодавець визнавав кваліфікацію людини і брав її на роботу. Проте у цьому випадку ніяких документів про освіту не видавали.
“Воно (кваліфікаційні іспити, — ред.) не перестане існувати, просто менше людей з вищою освітою будуть цим користуватись. Кваліфікаційні центри були створені у першу чергу для робочих професій. Тобто якщо людина навчалась готувати піцу, то ресторан без “корочок” її не бере, але вона майстер готування. Така людина може скласти кваліфікаційний іспит” — розповідає правозахисниця.
Попри зміни в законодавстві, кваліфікаційні центри продовжать працювати для людей, яким для роботи не потрібен документ про освіту.
Законопроєкт закликали підтримати в Об’єднанні правозахисників України. За їхніми даними, за понад 9 років тимчасової окупації сотні тисяч дітей мусили здобувати освіту за стандартами загарбників. Через те, що на підконтрольній території ці документи не визнавали, у випускників виникали складнощі з працевлаштуванням чи продовженням навчання на вільній частині країни.
Окрім цього, посадовці зазначають, що цей механізм важливий для реінтеграції тимчасово окупованих територій та відновлення доступу українців до освітнього та культурного простору.
“Також це дасть змогу їм реалізувати своє право на навчання, забезпечити професійну кар’єру й участь у відбудові України”, — написали у пресслужбі Мінреінтеграції.
Міністерка з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій Ірина Верещук поділилась історією дівчини, яка виїхала з тимчасово окупованої території, щоб здобувати українську освіту.
“Це Адріана. Їй 16 років. Днями вибралась з ТОТ. Сама. Дистанційно вступила до Київського енергетичного коледжу за спеціальною квотою для дітей з ТОТ. Тепер приїхала вчитись. От така молодь відновлюватиме наші звільнені території. А зараз їм треба трішки допомогти”, — написала Ірина Верещук.
Абітурієнти з тимчасово непідконтрольних територій України можуть безплатно проконсультуватися з правозахисниками “Донбас SOS” за цими номерами:
Нагадаємо, школярі, які живуть в окупації, можуть вступити до вишів на підконтрольній території. У 2023 році по Донеччині набралося 100 таких охочих.
Про те, які спеціальності найбільше цікавлять вступників з “ДНР”, у яких випадках потрібно перескладати екзамени на підконтрольній території та хто може розраховувати на швидке працевлаштування без перенавчання — дізнавайтесь у матеріалі про перспективи випускників з т.з. “ДНР” на підконтрольній території.