Різдво Христове – одне із ключових свят для усіх християнських церков. Але віряни західного обряду святкують Різдво на два тижні раніше від православних. У цьому матеріалі ми згадаємо історію і традиції католицького Різдва, пояснимо розбіжності у датах, а також розповімо, як до цього свята ставляться бахмутяни.
Різдво – це народження сина Божого Ісуса Христа. Точної дати, коли він з’явився на світ, у Біблії не вказується. Заведено вважати, що Христос народився у період з 7 по 4 рік до нашої ери. Дату 25 грудня погодили на Ефеському церковному соборі у 431 році.
У святих письменах йдеться, що Марія, мати Христа, була заручена з Йосифом. Але перш ніж вони зійшлися, виявилося, що Марія вагітна від Святого Духа, залишаючись при цьому цнотливою. Та Йосиф не облишив жінку, бо янгол уві сні повідав йому, що у Марії з’явиться син від Бога.
У ті дні кесар проводив перепис населення і звелів усім вертатися туди, де вони народилися. Тож Йосиф повів вагітну Марію з півночі Ізраїля на південь – до Вифлеєма. Вони йшли кілька днів, а коли прибули до міста своїх предків, вільних місць для ночівлі ніде не було. Подружжю довелося ночувати у печері, яка слугувала хлівом для скота. Там Марія і народила Дитя, яке спочатку явилося у вигляді яскравого світла, а потім перетворилося на маленького хлопчика.
У цю ж ніч до пастухів, які охороняли свої отари, прийшов ангел Господній. Він розповів їм радісну звістку про народження Спасителя, який забере всі гріхи людства. На небі зійшла зірка, яка вказувала пастухам шлях та зупинилася, коли вони прийшли до Ісуса. Цю зірку назвали Вифлеємською. Вона й досі залишається священним символом для християн, тому на верхівках різдвяних ялинок часто можна побачити восьмикутну зірку.
У 2017 році Верховна Рада проголосила католицьке Різдво державним святом. Тож цього року українські католики вже вчетверте відзначатимуть це свято з офіційним вихідним.
Як і у всіх релігійних свят, у Різдва Христового є свої традиції та обряди. До святкування Різдва християни західного обряду починають готуватися ще за 4 тижні. У цей період, який має назву Адвент, вони причащаються та сповідуються у скоєних гріхах.
За 5 днів до визначної дати починається передсвято, яке завершується 24 грудня. У цей день віряни дотримуються суворого посту, який завершується з появою першої вечірньої зорі. Коли вона осяює небо, люди сідають за святковий стіл.
Святий вечір заведено відзначати у колі найдорожчих людей. Перед трапезою читається уривок з Євангелія про народження Ісуса Христа та співається колядка. Потім усі переломлюють облатку – випічку із прісного тіста, освячену в церкві.
Різдвяний стіл має бути скромним. Українські віряни обов’язково готують кутю – страву з відварених злаків з медом, горіхами та сушеними фруктами. Окрім куті, на стіл подають 12 пісних страв: овочеві салати, узвар, запечені яблука тощо. Дозволяється їсти рибу, а от від м’ясних страв на Святвечір треба відмовитися.
Після трапези віряни вирушають до храмів на урочисте різдвяне богослужіння. Після служби всі повертаються додому, обмінюються подарунками та пригощаються різдвяними стравами. Також у цей день заведено ходити в гості до друзів і родичів.
Технічно і католики, і православні християни відзначають Різдво в один день – 25 грудня. Різниця у тому, що свята вірян західного обряду прив’язані до григоріанського календаря, тоді як для православних та греко-католиків канонічним вважається інший календар – юліанський.
Цей спосіб літочислення запровадив Юлій Цезар. Календар, розроблений його астрономами, схожий на нинішній: латинські “Januarius”, “Februarius”, “Martius” та решта місяців співзвучні з англійськими, російськими та іншими відповідниками. Однак, юліанський рік тривав на понад 11 хвилин довше, ніж істинний астрономічний. Тобто, Земля зробила повний оберт навколо сонця, почався новий рік, а за календарем досі триває старий. Через це дати почали поступово зміщуватися, і за півтори тисячі років календар відстав аж на 10 днів.
Помилку взявся виправляти Папа Римський Григорій XIII. Він зібрав комісію, яка розробила проєкт нового календаря. Спершу рахунок днів пересунули на 10 діб уперед.
Так, у 1582 році після 4-го жовтня одразу було 15-те. Це дозволило зрівняти календарний рік із сонячним. Після цього математики попрацювали над системою високосних років. Раніше до кожного року, кратного 4, додавали ще один день. Новий розподіл високосних років став виглядати так:
Тобто, 1600 та 2000 роки були високосними, а 1700, 1800 та 1900 – ні. Відповідно, 2100 рік теж налічуватиме стандартні 365 днів.
Такий календар став називатися григоріанським.
Нововведення прийняли не всі країни. Наприклад, Російська імперія, до складу якої входили й українські землі, відмовилася переходити на новий стиль. Там держава і церква були нероздільними, а православ’я не хотіло переймати католицькі традиції.
Але під час революції у 1918 році більшовики – а з ними й Українська Народна Республіка – перейшли на нову систему літочислення, й після 31 січня одразу настало 14 лютого. Церква ж продовжила жити за юліанським календарем, через що святкування Різдва змістилося з грудня на січень.
Отже, коли за григоріанським календарем 25 грудня, то за старим стилем – лише 12 грудня, бо юліанський рік відстає від істинного вже на 13 днів. Відповідно, коли православні християни святкуватимуть Різдво, за юліанським календарем так само буде 25 грудня.
У XXII столітті різниця між двома календарями становитиме вже 14 днів, тож православне Різдво Христове припадатиме на 8 січня.
До речі, саме цією розбіжністю в датах пояснюється традиція святкувати Старий Новий рік 14 січня. Це те саме свято, яке ми зазвичай відзначаємо в ніч проти 1 січня, але на 13 днів пізніше.
Хоча католицька церква – найчисленніша християнська церква у світі, в Україні все ж домінує православ’я. Католиків тут лише близько 30% від усього населення. Тому в українських містах православних церков більше, ніж будь-яких інших.
Наприклад, у Бахмуті є лише 1 римсько-католицька церква на все місто. Але тут збираються також і греко-католики. Священники приїздять сюди на богослужіння лише у визначні дні. Тож, приміром, 24 грудня, коли парафіяни мали йти до церкви на Святий вечір, храм був зачинений.
Напередодні зимових свят на бахмутських білбордах з’явилися привітання від посадовців: “З Новим роком та Різдвом”. Звідси: якщо Різдво після Нового року, значить, за східною традицією ㅡ 7 січня.
У країнах, де мешкає більше католиків, пріоритет, навпаки, віддають Різдву. На вітальних листівках та білбордах там найчастіше зустрічається побажання “Merry Christmas and Happy New Year” (веселого Різдва та щасливого Нового року). Святкові ярмарки, які влаштовують в Америці, європейських та інших католицьких країнах, теж називають різдвяними, а не новорічними, як у нас.
Оскільки православних серед бахмутян все ж більшість, багато хто не бачить 25 грудня “своїм” святом. У цьому ми пересвідчилися, коли поговорили з пересічними мешканцями.
“Батьківщину і віру міняти – гріх. Будемо жити, як жили. Ми не проти католиків, але в них своє християнство, а в нас – своє. Ми, звісно, здивовані, що зробили червоним днем 25 грудня. Але я все одно працюватиму. А от на православне Різдво не піду на роботу”, – говорить продавчиня хлібного кіоску Олена.
“Православне Різдво ми відзначаємо, католицьке – ні. Взагалі-то я добре до цього ставлюся, є люди різної віри, нехай вони відзначають своє свято. Я проти того, щоб когось утискали у вірі”, – стверджує Інна.
Дехто із респондентів поскаржилися на брак коштів, який псує свято.
“Ми ніяк не святкуємо. Для цього гроші потрібні, а пенсію нам ніхто не піднімав. А так, я звикла святкувати 7 січня, це “закон природи”. 25 грудня – це чуже свято, ми ж християни. (журналістка: “Католики – теж християни”) Так? Якщо чесно, я далека від цього, ніколи не вникала. Хтось дурницю вигадав, але це не наше. Раніше було прекрасне життя, а зараз щось змінюють, а нас про це не питають”, – каже Валентина.
“Взагалі я хрещений, належу до православної віри. У нас так заведено ㅡ святкувати Різдво 7 січня, “перемикатися” не бачу сенсу. Мені байдуже на католицьке Різдво, голова зайнята іншим: заробити грошей, прогодувати дітей. Тому в мене немає часу святкувати. Свято ти сам створюєш, коли щось заробив і приніс у сім’ю”, – розповідає Олександр.
Хтось взагалі заявив, що не чекає на Різдво.
“Мені все одно. Я атеїст, не святкуватиму. Я на пенсії, в мене кожен день вихідний”, – коротко відповів Петро.
Читайте також: