Кажуть, це буде стратегічним запасом.
Ми приїздимо в хоспіс разом із благодійниками. З вантажівки в перший пункт починають носити коробки з продуктами. Крупи, олія, консерви, згущене молоко та інше. Все це не псується швидко, тож легко буде зберігатися кілька місяців до приготування. Носять же ж бо не по пачці, а десятками кілограмів.
“Це стратегічний запас. Наприклад, тут є дуже багато шалено дорогої гречки та цукру. Останнім часом вони стають все дорожчими”, – каже засновник хоспісу, керівник гуманітарного центру “Проліска – Часів Яр” Євген Ткачов.
Кілька тонн продуктів розраховані на 47 мешканців хоспісу. Під одним дахом тут зібралися незнайомі колись люди, які раніше жили неподалік лінії розмежування.
От вже півтора року тут мешкає Ганна Яківна. Її будинок у Верхньокам’янському розтрощили бойовики.
“Потрапив снаряд у хату. Вона і досі стоїть, але розбита. У нашому селі всі хати побомбило”, – говорить Ганна Яківна.
Окрім напівзруйнованої оселі житла в жінки не було. Її прийомна донька мешкала неподалік, але не приймала матір до себе. До того ж нерідко прикладалася до чарки та піднімала на стареньку руку.
Одного дня власник фермерського господарства, де Ганна Яківна працювала охоронницею, приїхав забирати жінку на роботу та застав її з розбитою головою.
“Повезли мене в лікарню, наклали 13 швів. Побоялися, що мене вдома доб’ють, зідзвонилися з благодійниками, і ось я тут”, – ділиться своєю історією жінка.
Та попри нелегку долю Ганна Яківна дивиться на життя з посмішкою. Допомагає доглядати лежачих жильців хоспісу, вирощує овочі на городі.
Ганна Яківна живе у “жіночому” будинку, а поряд мешкають чоловіки. Перед їхнім будинком – критий майданчик із кріслами та софою. Зранку тут вже зібралися кілька постояльців. Один із них – колишній шахтар Сергій з Горлівки. Він потрапив під обстріл, здобув контузію та близько доби пробув на морозі без тями.
“Поки лежав, відморозив ноги, довелося відрізати. З лікарні мене забрали донька і зять. Вони взяли будинок у кредит під мою пенсію. А коли повністю виплатили – вигнали мене, нафіг я їм непотрібний став. Два місяці їздив по електричках, шукав притулку. Врешті знов потрапив до лікарні, і вже звідти мене забрали сюди”, – згадує чоловік.
Поруч із Сергієм на дивані відпочиває Павло. До того, як потрапити сюди, він жив у Попасній. В його будинок теж влучив снаряд і залишив чоловіка безхатьком.
І от таких тут кілька десятків історій зі спільною “главою” — хоспіс в Часів Ярі влітку 2021 року, до цього і після.
На утримання мешканців хоспісу йде близько 150 тисяч гривень на місяць. Частину з цих витрат покривають з їхніх пенсій та інших виплат – прибуваючи сюди, люди погоджуються робити внесок у загальну скарбничку. Також заробляють на продажі яєць – поруч із хоспісом у Євгена Ткачова та його дружини є курник.
Та цього все одно не вистачає для повноцінної роботи притулку. Залишатись на плаву допомагають міжнародні організації. Як-от вантажівка з продуктами цього разу.
“Цю допомогу розвезуть на 3 приватних хоспіси, в яких сумарно перебувають 150 людей похилого віку, осіб з інвалідністю, які не можуть влаштуватися у державні будинки для літніх людей. Хтось не має документів, у когось діти живуть далеко. Всі ці люди – переселенці, люди з непідконтрольних територій, де тривають бойові дії. Усього в ці три заклади закупили 7,5 тонн харчів, 200 кг побутової хімії та 100 пачок підгузків. Сьогодні ж відвантажимо допомогу до Катеринівки Мар’їнського району та Броварів Київської області”, – розповідає керівник гуманітарної місії “Проліска” Євген Каплін.
За словами Капліна, харчів має вистачити до кінця року. Кошти на це виділили українці, які працюють в Європейському банку реконструкції та розвитку. На краудфандинговій платформі їм вдалося зібрати 5 тисяч фунтів, а банк подвоїв цю суму. Загалом на допомогу трьом хоспісам пішли 345 тисяч гривень.
Допомогти притулкам для літніх людей можна грошима, продуктами або речами. На сайті “Проліски” є реквізити, куди можна надіслати благодійний внесок. Якщо ж хочете допомогти їжею, одягом чи засобами гігієни, варто уточнити, чого наразі бракує хоспісам. Телефонуйте на гарячу лінію (093) 202-22-32 або за номером міста, де працює прихисток. Усі контакти – за цим посиланням.
Читайте також: