В регіоні є дві унікальні геологічні пам’ятки — скам’янілі дерева та скелі віком близько 300 мільйонів років. Як вони утворилися та де їх побачити — розпитали у фахівців.
Про одразу 2 геологічні пам’ятки природи загальнодержавного значення на території регіонального ландшафтного парку “Клебан-Бик” в районі Костянтинівки Вільному радіо розповідає фахівчиня парку Тетяна Керносенко.
“Дружківські скам’янілі дерева” — це унікальна пам’ятка природи, виходи древніх гірських порід, вік яких становить 300 мільйонів років. Ці виходи стовбурів скам’янілих дерев — це дуже точні копії тих рослин, які перебували на нашій території в епоху кам’яновугільного періоду”, — розповідає Тетяна Керносенко.
Ця пам’ятка знаходиться на околиці Дружківки, біля села Кіндратівка. І вона займає лише 1 гектар площі, але її цінність величезна: цей заповідний об’єкт є одним з найвизначніших геологічних пам’яток природи України. Тут на поверхні пісковиків лежать уламки закам’янілих стовбурів прадавніх араукарій.
Араукарія — це хвойне дерево, яке виростає до 60 метрів заввишки та до 1,5 метри у діаметрі. Тож яким чином вони закам’яніли? Може це метафора, порівняння, просто красивий вираз? Ні, це науковий термін. Що таке “скам’янілі дерева” пояснює співробітниця регіонального ландшафтного парку.
“Коли над територією проносилися неймовірної сили урагани, сильні зливи, ці величезні дерева повиривало з корінням та зносило їх у річку. Фрагменти, вкриті шаром піску, були без доступу повітря та якийсь час зберігалися у первозданному вигляді. А потім, коли туди почала проникати підземна та морська вода, ці потоки води вимивали органічні частинки, і на їх місце з води відкладались мінеральні. І таким чином відбулось повне заміщення органічних матеріалів мінеральними”, — говорить Тетяна Керносенко.
І таке явище, за словами представниці парку, — унікальне. Копія дерева з каменю настільки точна, що це видно навіть у мікроскоп. Але як він схожий на дерево! Такий само колір добре висушеного дерева, такими ж повздовжніми лініями порізана його поверхня. Тільки вага цього “дерева” та блискучі кристалики кварцу говорять про те, що це все ж таки камінь.
До слова, один такий кількатонний шмат можна побачити на вході у Держпідприємство “Донецькгеологія” у Бахмуті.
“На земній кулі отаких місць з виходами древніх гірських порід є всього два — це у нас у Дружківці та в американському штаті Аризона. Важко уявити що було у той період, може ще й динозаврів не було! На зрізі цих стовбурів можна під мікроскопом роздивитися навіть клітинну структуру цих рослин!”, — каже фахівчиня парку “Клебан-Бик”.
Під час конференції з геології карбону у 1975-му у Москві науковці випиляли тонюсіньку пластинку зі скам’янілого дружківського дерева, роздивилися її оптикою та визначили вік та вид дерева. До речі, араукарії ростуть на землі й нині, в Австралії, на островах Нової Каледонії у Тихому океані й у Південній Америці.
Фахівчиня парку додає: іноді вони отримують уламки скам’янілих дерев від аграріїв. Ці рештки не викидають.
“Буває їх на полі плугом зачеплять трактористи, відтягли його у лісову смугу. Телефонують нам, що ось є такий фрагмент. Ми їх забираємо, і на нашому центральному відділенні вже є штучно створений музей просто неба “Скам’янілий ліс”. Там ті фрагменти, у яких порушена природна структура, щоб наші відвідувачі дивилися — не кожен може у Дружківку поїхати”, — каже Тетяна Керносенко.
А ще на скам’янілі дерева натрапляють українські військові, коли риють в цих місцях свої укріплення.
Науковці впевнені, що у цьому грунті таких скам’янілих дерев ще багато.
“Кажуть, якби можна було зробити розріз глибиною метрів на 10, ми б змогли вертикально побачити нагромадження цих стовбурів, як вони падали один на одний”, — розповідає фахівчиня.
Друга пам’ятка природи, балка Кравецька, утворилась приблизно у ту ж саму геологічну добу. Натомість балка Кравецька розкинулась на 15 гектарах на східній околиці Іванопілля Краматорського району.
“Це виходи на поверхню давніх гірських порід, вік яких складає приблизно 290 мільйонів років. Це красиві шари гірських порід, які утворилися складчастою структурою, і в них теж можна знайти фрагменти стовбурів скам’янілих дерев. Вони зустрічаються такою “смугою” від Горлівки до Святогірська”, — пояснює фахівчиня РЛП “Клебан-Бик”.
Як побачити: поради туристам
Тут надзвичайно мальовнича місцевість — можна прогулятися та побачити виходи прадавніх гірських порід назовні, відпочити та подихати свіжим повітрям. Для цього тут проклали екологічні стежки.
Тетяна Керносенко радить відвідати обидві ці пам’ятки геології разом з їхнім екскурсоводом. Такий супровід коштує 300 грн з групи до 15 людей, замовити його можна за телефоном 095 504 55 59.
Екскурсовод може під’їхати своїм транспортом на ці ділянки, але зазвичай люди не знають де вони знаходяться, тож під’їжджають на територію регіонального ландшафтного парку “Клебан-Бик”, а вже там зустрічаються з екскурсоводом.
“Це в районі Олександро-Калинового, де стоянка туристичного транспорту, з фігурами динозаврів. Туди можна під’їхати й приватним, і громадським транспортом, і навіть пішки приходять”, — пояснює представниця РЛП.
У такі прогулянки варто вдягнутися по-походному: у зручне взуття, штани, які можна було б заправити у шкарпетки чи взуття, та не забути головний убір.
Нагадаємо, у Лиманській громаді нещодавно створили туристичний путівник громадою. В нього увійшли як вже відомі туристичні магніти, так і маловідомі місця, які варто відвідати.
Читайте також: