Руслан Чупріна зі Жданівки поїхав жити до Росії, коли 2014-го почалася гібридна війна на сході України. У жовтні 2023-го чоловік отримав повістку та пішов служити до лав армії країни-агресорки. Наприкінці грудня Чупріну взяли у полон бійці Нацгвардії України, а за державну зраду російського військового з українським паспортом засудили. На засіданні він пояснив, що воювати проти України погодився добровільно, бо хотів заробити грошей та отримати певні пільги.
Вирок обвинуваченому в державній зраді Руслану Чупріні 17 травня 2024-го виніс Орджонікідзевський районний суд Запоріжжя.
Руслан родом зі Жданівки Донецької області. Як розповів сам чоловік під час одного з судових засідань, у регіоні він мешкав до вересня 2014-го. Коли на сході України розпочалися бойові дії, Чупріні пропонували вступити до лав незаконних збройних формувань, у складі яких воювали проросійські сепаратисти та росіяни. Він відмовився й переїхав до Краснодарського краю Росії. Там одружився й отримав російський паспорт. Працював директором у місцевому супермаркеті. Восени 2023-го Чупріну звільнили, а через 6 днів вручили повістку.
6 жовтня 2023-го Руслан Чупріна підписав контракт на проходження військової служби й на суді пояснив це тим, що хотів отримати низку пільг, а ще — заробити грошей.
Чупріну призначили командиром одного з відділень 108-го десантно-штурмового полку Збройних сил РФ. Спершу його відправили на військові навчання на один із полігонів окупованої Луганщини, а потім передислокували на Запорізький напрямок.
29 грудня 2023-го Руслан та ще 11 російських військових, що їхали на двох бойових машинах піхоти, висунулися на чергове завдання: їм наказали взяти під контроль спостережний пункт та бліндаж Збройних сил України біля Вербового. Росіяни потрапили під щільний вогонь українських оборонців і, за словами, Чупріни, залишитися живим вдалося лише йому. Чоловік блукав лісосмугою, намагаючись дійти до позицій, але через тепловізор його помітили бійці Нацгвардії України. Двоє з них були свідками на судовому засіданні. Один із нацгвардійців розповів, що, побачивши військового окупаційної армії, він кинув 4 гранати, прокричав йому, що є українським військовим і наказав зупинитися. Далі йому здалося, що Чупріна націлив на нього зброю, тож почав першим стріляти із кулемета. Комбат наказав оборонцю не вбивати окупанта, а брати у полон. Врешті Руслан Чупріна вийшов на дорогу без зброї та здався українським військовим. Вони супроводили його до бліндажа й надали медичну допомогу, адже окупант був поранений. Там, за словами нацгвардійця, що був свідком на суді, Чупріна “дуже дякував, що не пристрелили” й нарікав, що в Росії йому “промили мізки”, а на службу до російської армії пішов, бо “вдома дружина і син, виходу не було, роботи не було”.
Полонений Руслан Чупріна постав перед українським судом, адже його звинуватили у державній зраді (ст.111 Кримінального кодексу України).
Для довідки:Зауважимо, згідно з міжнародним гуманітарним правом можна судити комбатантів, якщо вони є громадянами країни, проти якої воюють. Проте у суді мають довести, що рішення про службу в армії іншої країни людина ухвалила добровільно, а не під тиском. Інакше таких людей мають вважати потерпілими у воєнному злочині за статтею 438 Кримінального кодексу України “Порушення законів та звичаїв війни”.
Колегія суддів Орджонікідзевського районного суду Запоріжжя вирішила, що слідчі зібрали достатньо доказів того, що Руслан Чупріна долучився до окупаційної армії добровільно. Під час судового засідання фігурант також підтвердив цей факт, зауваживши, що пішов на такий крок задля грошей та пільг.
Крім того, на суді фігурант сказав, що не хоче відбувати покарання в Україні й сподівається на обмін полоненими. І додав, що на війну проти України більше не повернеться.
Адвокат Чупріни у суді наполягав на тому, що його підзахисний добровільно здався у полон та активно сприяв розкриттю злочину. Ці фактори могли би пом’якшити вирок для фігуранта. Проте суд відкинув ці тези, бо, як витікає з пояснень обвинуваченого, свідків та матеріалів справи, Чупріна здався у полон вимушено, під тиском українських військових.
17 травня Руслану Чупріні присудили 15 років позбавлення волі з конфіскацією всього майна. Адвокат обвинуваченого впродовж 30 днів після оголошення вироку може подати апеляційну скаргу. Однак станом на 10 червня цього не зробив.
Цей матеріал є частиною серії про воєнні злочини в Україні, створеної у партнерстві з JusticeInfo.net — Fondation Hirondelle.
Нагадаємо, раніше 12 років в’язниці присудили уродженцю Донецька Віталію Кулішу, який долучився до лав “армії ДНР” ще у 2014-му. У жовтні 2023-го чоловік потрапив у полон ЗСУ.
Також 15 років в’язниці отримав житель Макіївки Юрій Стельмахов, якого призвали до лав незаконної “армії ДНР” за два дні до відкритої війни.