По питну воду до діжки, а покупатися — у баню. Так жителі Святогірська живуть за підсумками понад дворічної відсутності води. У місті регулярно ремонтують водопровідні мережі, але вода з’явилась лише у місцевому шпиталі. Журналісти Вільного радіо поговорили з місцевою жителькою про те, як містяни облаштують побут без води, та спитали у представників влади, яких зусиль вони докладають до відновлення водопостачання.
Про ситуацію з водопостачанням у Святогірську журналісти Вільного радіо поговорили з жителькою міста Людмилою (на прохання співрозмовниці ми не називаємо її прізвища). Понад двадцять років вона мешкає в одній із квартир двоповерхового будинку.
За її спогадами, вода у кранах місцевих зникла ще у квітні 2022 року. Схожі дати називають і у Святогірській міській військовій адміністрації.
“Внаслідок збройної агресії РФ проти України та інтенсивності бойових дій на території громади протягом березня-вересня 2022 року значних пошкоджень і руйнувань зазнала комунальна інфраструктура громади, зокрема, водопровідно-каналізаційне господарство обласного комунального підприємства “Донецьктеплокомуненерго”, — повідомили Вільному радіо у відповіді на інформаційний запит.
Відтоді місцеві беруть технічну воду переважно з колодязів і свердловин.
“Мене врятувало те, що у сусідів був колодязь. Вони дозволили набирати в них воду, і ми всі відрами тягали її. Але проблема у тому, що не в усіх колодязях міста вода питна. Вона наче виглядає чистою, але як постоїть у відрі 3-4 години — на всіх стінках з’являється глиняний наліт жовто-коричневого кольору. Також вода буває жовтою. Взагалі таких проблем в нас раніше не було. Це десь років 5-7 тому, вода у всіх колодязях стрімко погіршилась”, — згадує жінка.
На запитання щодо пошуків питної води у той період Людмила відповідає:
“А куди нам було діватися? Пили цю і досі живі”.
Згодом у місцевий шпиталь благодійники почали привозити воду та наповнювати нею діжки об’ємом у два кубометри (2 тисячі літрів).
“У місті є організація “Водомир”, яка займається очищенням води зі свердловин. Раніше цю чисту воду продавали у пляшках. Тепер благодійна організація оплачує машину, яка розвозить цю воду. У тому числі у шпиталь. І мій сусід, який там працює, попросив одну таку діжку у наш будинок. Він пожалівся, що в нас два багатоквартирні будинки, і літні люди вимушені бігати до колодязів. І нам дозволили [поставити діжку]”, — розповідає співрозмовниця.
Тепер на першому поверсі будинку, де живе Людмила, є діжка, яку регулярно та безоплатно наповнюють. У більшості містян такої “розкоші” немає, визнає жінка.
“Мені достатньо спуститися на перший поверх та набрати відро води. Інші беруть тачки та їдуть по воду до найближчих багатоповерхівок, де є діжки, або до адміністрації міста. Цю воду я використовую для приготування їжі та дрібних потреб — помитися легенько, попрати щось дрібне, змити унітаз”, — говорить жінка.
З осені 2023 року інші благодійники стали додатково забезпечувати жителів міста чистою водою.
“Вони привозять бутильовану воду у баклажках на 6 літрів. Кожна людина за раз отримує 3 такі баклажки. Дуже гарна вода — очищена кристально та смачна. Я її бережу тільки для пиття та приготування їжі. Від неї на чайнику навіть накипу немає. Видають її за записом 2-3 рази на місяць. Але треба їхати та забирати на адресу. Мені 18 літрів з моїми хворобами вже не донести, тому я вимушена замовляти таксі для перевезення питної води”, — ділиться жінка.
Для купання та прання у Святогірську організували безкоштовну баню.
“Стоїть в нас у місті така велика утеплена будка. В ній є чотири бочки з водою на 300 літрів. Нагрівають воду дровами. І там є три душові кабінки. Ходять туди так: у парні дні жінки, а у непарні — чоловіки. Я ходжу вранці, нам дають 40-45 хвилин на душ, і ще 10-15 хвилин залишається працівницям, щоб помити кабіни до приходу наступних людей. Під злив вирили поряд яму. Раніше вода йшла швидко, а останнім часом постійно стоїть — маленьке озерце утворилося”, — говорить Людмила.
Крім цього, у місті працюють приватні платні бані, але пенсіонерка їх не відвідує.
Для прання речей місцевих забезпечили безкоштовною пральною кімнатою — її облаштували там само, що й баню.
“На прання теж треба записуватися — за раз дають скористатися двома пральними машинками. Тобто загалом я можу принести білизни до 8 кілограмів. Це для великого чогось — постільна білизна чи зимове пальто. Дрібні речі можна попрати вдома у тазику. Раніше навіть пральний порошок давали, але тепер треба приносити свій”, — розповідає жінка.
“З січня 2024 року до вересня в нас по всьому місту були розкопки — міняли великі магістральні водопровідні труби, які були ще чавунними та не годилися до експлуатації. Потім якось повісили на будинки оголошення, що для перевірки будуть заповнювати систему водою. Але я цю воду навіть не бачила. Сусіди казали, що бачили щось трохи, а мені на другий поверх, напевно, тиску не вистачало”, — говорить жителька міста.
Та до постачання води у житлові будинки так і не дійшло. Єдина будівля, де у 2024 році змогли відновити централізоване водопостачання, — це місцевий шпиталь. За словами Людмили, там є не тільки холодна, а й гаряча вода.
“Раніше в нас опалення йшло теж зі шпиталю. Ми просили представників влади: “Зробіть, як було раніше”. Але нам сказали, що водопостачання відновити неможливо без відновлення теплопостачання. Ці труби йдуть у мережі разом, і у холодний період труби опалення гріють сусідні водопровідні труби та не дають їм замерзнути. Тому, коли ми прийшли у вересні, нам відмовили, бо подавати воду на один місяць, до холодів, не має сенсу. Потім же доведеться знову перекривати, інакше труби порве. Подивимось, що буде у березні-квітні, чи дадуть воду після холодів, але я щось сумніваюся”, — зізнається співрозмовниця.
У Святогірській МВА підтверджують, що минулого року у громаді працювали над відновленням водопостачання.
“У 2024 році за рахунок бюджетних коштів і підтримки міжнародних організацій відновлено електропостачання свердловин, виконано роботи з заміни частини центрального водогону довжиною 800 метрів та ділянок трубопроводів питної води протяжністю 2040 метрів. Роботи з ремонту та відновлення водопровідних мереж тривають”, — запевнили посадовці у відповіді на інформаційний запит Вільного радіо.
Та попри ремонти, станом на початок 2025 року відновити подачу води жителям міста не можуть.
“Станом на сьогоднішній день на території міста Святогірськ водопостачання відновлено частково. Наразі відновити подачу води у повному обсязі неможливо через пошкодження та знеструмлення очисних споруд міста Святогірськ і незадовільного стану внутрішньоквартальних розподільчих водопровідних мереж”, — зазначають у Святогірській МВА.
Які ж плани з відновлення постачання води заклали на 2025 рік? У Програмі соціального та економічного розвитку Святогірської громади на 2025 рік ідеться про такі задачі:
Скільки грошей заклали на ці заходи — не зазначається. Немає й інформації про конкретні плани з відновлення централізованого водопостачання. Причина — нестача грошей у бюджеті громаді.
“У 2025 році планується продовжити виконання заходів з виконання ремонтно-відновлювальних робіт систем водопостачання та водовідведення у місті Святогірськ за наявності підтримки міжнародних донорів через обмеженість ресурсів бюджету Святогірської міської територіальної громади та з урахуванням безпекової ситуації на території громади”, — уточнили посадовці у відповіді на запит Вільного радіо.
Водопостачанням та водовідведенням у громаді опікується обласне підприємство “Донецьктеплокомуненерго”. Аби з’ясувати, що комунальники зробили для відновлення водопостачання у місті минулого року та які роботи запланували на 2025-й, ми звернулися з інформаційним запитом до департаменту житлово-комунального господарства ДонОВА.
Посадовці дослівно повторили цитати Святогірської МВА про руйнування мереж та кількість відремонтованих у 2024 році труб. Та додали:
“Виконання зазначених заходів дозволило відновити водопостачання до обласного госпіталю для ветеранів та учасників бойових дій. Доцільно додати, що через відсутність опалення житлових будинків, на зимовий період 2024-2025 років у госпіталі проживають мешканці міста Святогірськ та облаштовано пункт незламності”.
Щодо планів на 2025 рік у департаменті зазначили: “Роботи по ремонту внутрішньоквартальних розподільчих водопровідних мереж тривають”. Також без конкретики щодо обсягів запланованих робіт.
На завершення посадовці повторили тезу Святогірської МВА про те, що роботи у 2025 році заплановані, але їх виконання залежить від обсягів допомоги міжнародних благодійників.
До повномасштабного вторгнення вода до домівок жителів Святогірська та прилеглого села Тетянівки йшла з підземних джерел на глибині 70 метрів. Водозабір працював з 1974 року та розташований у Краматорському районі на правобережжі Сіверського Дінця на балках Висла та Безім’яне. Вода зі свердловин прямувала у крани жителів Святогірська та сіл громади завдяки помповій станції.
Стічні води збиралися у каналізацію Святогірська та потім також помповою станцією перекачувалися до очисних споруд.
Внаслідок повномасштабного вторгнення у місті не працюють помпові станції, що порушило весь ланцюг водопостачання.
Однак у межах громади залишається 7 свердловин з водою:
Раніше ми розповідали, що у 2025 році Святогірська громада продовжує відновлювати свою соціальну інфраструктуру. Тут працюють магазини, кафе, банк, поштові оператори, готелі та кондитерська.