У Донецькій області 20 із 45 керівників позбавляють людей із громад, які вони тимчасово очолюють, права знати, як саме розпоряджаються бюджетом та які нові правила встановлюють. Посадовці інтерпретують вимоги закону щодо звітування перед мешканцями в умовах воєнного стану по-різному.
Щоб показати, наскільки різняться рівні відкритості та підзвітності влади від громади до громади, ми проаналізували сайти та соцмережі всіх 45 громад Донецької області, а також опитали кілька десятків журналістів різних видань про досвід роботи з громадами. Зі знайдених та наданих даних — склали цей рейтинг.
Тобто ми оцінюємо лише те, наскільки ефективно працює інституція. Цей матеріал підкріплений досвідом роботи журналістів Вільного радіо та видань 0629.com.ua, 6262.com.ua, Pro100media, Вчасно, Громада Схід, Голос Америки, Новини Донбасу, КраматорськПост, Радіо Свобода, Слов’янські Відомості, Слідство.Інфо, Суспільне Донбас, Східний Варіант, а також фрілансерів, які працюють на Донеччині. Загалом опитування пройшли 24 журналісти.
На основі зібраних даних найвідкритішими виявилися Бахмутська, Краматорська, Слов’янська, та Покровська міські громади. Найменш прозорими за всіма пунктами є Гродівська, Удачненська, Старомлинівська, Хлібодарівська та Кальчинська селищні громади. До останніх, як журналісти мали низький інтерес, так і самі вони не прагнуть інформувати своїх мешканців.
Зазначимо, через технічну помилку під час підготовки цього матеріалу журналісти Вільного Радіо опитували колег щодо відкритості 43 громад Донеччини з 45, які після 2014 року залишалися на підконтрольній українському уряду території. Оцінку від журналістів щодо цих двох громад ми вивели, спираючись на власний досвід та кількість матеріалів в мережі.
Майже всі громади Донецької області мають офіційний сайт. Втім є три винятки — Вугледарська та Мирненська громади. Водночас документи першої — є, їх публікують на сайті Волноваської районної державної адміністрації. Сайт же Кальчинської сільської ради раніше працював, але тепер за доменом видає помилку.
З тих, хто має сайт, більшість публікують актуальну інформацію. Однак слід зазначити, що громади, території яких тимчасово окуповані, та сільські громади на вільній території у більшості дублюють тексти, надані від очільника ДонОДА, Володимира Зеленського та інших посадовців. Своїх місцевих новин тут мінімум. Так, в стрічці можуть масово висвічуватись сповіщення від сторінок 10 і більше адміністрацій з текстом “Провів ставку” або “Зустрівся з конгресменом США та співголовою конгресового Українського кокусу Браяном Фіцпатріком”.
Водночас є громади, які взагалі не публікують на своєму сайті новини, це: Мангушська, Андріївська, Гродівська, Мирненська, Удачненська, Комарська та Микільська селищні громади.
Окремі сторінки місцевих адміністрацій у соцмережах також має більшість громад, за виключенням Часовоярської, Ольгинської, Гродівської, Старомлинівської, Удачненської та Хлібодарівської громад.
Однак наявність соцмереж ще не означає, що там публікують актуальні місцеві новини. Цим часто нехтують Лиманська та Олександрівська громади.
Щоб стежити за ситуацією активніше, то підписуватись доводиться на конкретних начальників адміністрацій. Зокрема, в Часовому Ярі це сторінка Сергія Чауса, у Лимані — Олександра Журавльова. А от у Комарської селищної громади в окремій групі є актуальні відео з місцевих сіл, але розпорядження чи іншу корисну інформацію можна знайти тільки на офіційному сайті.
Виділяється також приклад Кальчинської громади. 16 квітня 2025 року Президент Володимир Зеленський видав указ про створення тут військової адміністрації. Через 6 днів у фейсбуці створили сторінку ВА, а на сьомий день почали регулярно публікувати новини. Знайти дані про діяльність сільської ради у соцмережах до створення ВА — не вдалося.
Одним з найважливіших елементів прозорості влади є оприлюднення розпоряджень та інших документів міських рад та військових адміністрацій. Така підзвітність є невіддільною частиною роботи керівництва громад, яке розподіляє бюджет, сформований з податків місцевих мешканців та й працюючих людей всієї країни (вага не місцевих доходів на Донеччині тільки зростає).
Згідно зі статтею 10 Закону України “Про доступ до публічної інформації” місцеві адміністрації:
“Зобов’язані надавати публічну інформацію у формі відкритих даних на запит, оприлюднювати і регулярно оновлювати її на єдиному державному вебпорталі відкритих даних та на своїх вебсайтах”.
Зокрема, в статті 15 вищезазначеного Закону йдеться, що розпорядники інформації зобов’язані публікувати у вільному доступі дані про нормативно-правові акти, акти індивідуальної дії (крім внутрішньоорганізаційних) і проєкти рішень та інше.
Крім цього в статті 41 Закону України “Про місцеві державні адміністрації” йдеться, що всі акти адміністрацій мають обов’язково публікувати у відкритому доступі, крім внутрішньоорганізаційних актів.
Інший Закон України “Про правовий режим воєнного стану” в статті 14 уточнює, що накази та розпорядження начальників військових адміністрацій мають таку ж юридичну силу, як і розпорядження міських, сільських та обласних рад. Такі документи мають оприлюднювати, крім тих, що містять інформацію з обмеженим доступом.
Ані Закон України “Про правовий режим воєнного стану”, ані Укази Президента, затверджені відповідними Законами, про введення та продовження правового режиму воєнного стану, не припиняють дію Закону України “Про доступ до публічної інформації” або окремих його положень. Порядок поширення публічної інформації розпорядниками залишається незмінним, лише може збільшитись кількість інформації, що має обмежений доступ, однак для її визначення так само треба застосовувати “трискладовий тест” та інші загальні процедури.
Однак в Донецькій області взагалі не публікують розпорядження на офіційному сайті 21 з 45 громад. Це: Костянтинівська, Авдіївська, Новогродівська, Мирноградська, Волноваська, Званівська, Криворізька, Великоновосілківська, Шахівська, Сартанська, Миколаївська, Олександрівська, Ольгинська, Мангушська, Андріївська, Гродівська, Мирненська, Старомлинівська, Удачненська, Хлібодарівська, Кальчицька та Микільська громади.
А на сайті Волноваської МВА є сторінка з розпорядженнями її керівника, але для її перегляду система вимагає ввести пароль.
Деякі представники громад публікують тільки вибіркові документи (наприклад, бюджет на рік), втім майже не оновлюють розділ розпоряджень.
Унікальним прикладом є Вугледарська громада. Без свого сайту вони все ж публікують в мережі розпорядження — на сайті райдержадміністрації.
Коли посадовці не публікують розпорядження, а деякі навіть новини, місцевим мешканцям, представникам громадських організацій та журналістам доводиться звертатись до представників місцевих адміністрацій із запитами, щоб знайти дані, яких бракує на офіційних ресурсах. Втім кількість запитів не узгоджується з рівнем закритості.
Зазначимо, в підрахунку враховані письмові запити. Деякі представники керівництва адміністрацій громад ведуть також особисті прийоми громадян, деякі — онлайн прийоми або телефонні. Реалізувати це вдається громадам в різній мірі, до того ж це не в повній мірі залежить тільки від представників громади, тож ми не включали цей критерій.
Згідно із Законом України “Про доступ до публічної інформації”, посадовці громад зобов’язані впродовж п’яти робочих днів надавати відповіді на інформаційні запити журналістів. Відповідно до Закону України “Про звернення громадян”, на звернення від громадян реагувати мають впродовж 30 днів.
Рекордсменом за кількістю запитів є Краматорська громада — 457 запитів за 2024 рік (водночас звернень на гарячу лінію та через інші держоргани було понад 5 тисяч). Тут до статистики входять не тільки запити журналістів, а й звернення місцевих жителів.
Крім цього, Маріупольська рада за 2024 рік прийняли на 111 письмових запитів, Покровська військова адміністрація — 74, Бахмутська — 69, Торецька — 58, Олександрівська — 49, Лиманська — 32, Новогродівська — 29, Мар’їнська — 28, а Великоновосілківська — 19, Ольгинська — 7, Білозерська та Черкаська — 2.
А на сайті Словʼянської громади є навіть електронна приймальня, де можна не лише подати звернення, а й відстежити його статус.
Є громади, які на своїх сайтах у розділі “Публічна інформація” не публікують звіти щодо кількості запитів, на які вони відповіли. Зокрема, це Часовоярська, Соледарська, Авдіївська, Дружківська, Селидівська, Мирноградська, Добропільська, Святогірська, Слов’янська, Костянтинівська, Волноваська, Званівська, Криворізька, Курахівська, Очеретинська, Шахівська, Сартанська, Миколаївська, Новодонецька, Іллінівська, Мангушська, Андріївська, Гродівська, Мирненська, Старомлинівська, Удачненська, Хлібодарівська, Комарська, Сіверська, Кальчицька та Микільська громади. В останній громаді на сторінці “Звернення громадян” немає ані форми, куди можна подати заяву, ані контактів за якими можна звернутися.
Деякі громади настільки не звикли до запитів, що навіть один провокує дзвінки зі звинуваченнями про паралізацію роботи посадовців. Таку реакцію журналісти Вільного Радіо отримали на свій перший запит до Удачненської громади. Водночас відповідь посадовці все ж надали, а надалі редакція отримала контакти представника адміністрації для коментарів.
Ми віримо, що разом зможемо більше, тож кличемо вас долучитися до команди однодумців. Підтримка нашої спільноти — це не просто фінансова допомога для медіа. Це інвестиція в майбутнє Донеччини та інструмент досягнення спільної мети. Якщо ви поділяєте наші цінності та прагнете змін на краще — приєднуйтесь до нас!
Коли неможливо отримати інформацію з новин чи розпоряджень — залишається звертатися напряму до посадовців. Серед громад Донеччини не мало таких, які журналісти називають відкритими до коментарів і співпраці.
Коментарі до подій відрізняються за сутністю від публічної інформації, визначеної Законом України “Про доступ до публічної інформації”, і посадовці не зобов’язані їх надавати за законом. Хоча сама готовність надавати коментарі дійсно є ознакою відкритості конкретного органу влади.
Ми опитали журналістів щодо того, до кого вони зверталися за коментарями, а до кого ні. Так, беззаперечним лідером стала Краматорська громада — з нею не мали комунікації лише декілька з понад двох десятків опитаних журналістів. І лише декілька з них відзначили, що Краматорська адміністрація хоч і відповідає на запити, але спілкуватися з журналістами не бажає.
Учасники опитування також позитивно відгукувалися про Авдіївську, Дружківську, Соледарську, Очеретинську, Слов’янську та Мирноградську громади. Водночас щодо Слов’янської ВА неодноразово зазначали, що отримати уточнюючий та оперативний коментар телефоном складно.
Близько половини опитаних журналістів комунікували з владою Бахмутської, Сіверської, Авдіївської, Часовоярської, Мирноградської, Дружківської, Соледарської, Торецької та Курахівської громад.
Щодо Бахмутської громади є поодинокі зауваження — деякі журналісти зазначили, що “зв’язок із ними відсутній”, але це радше виняток із загальної тенденції досвіду інших медіа.
“Раніше активно комунікувала з Авдіївською МВА, Торецькою МВА та Часовоярською МВА. З цими громадами також було доволі легко підтримувати зв’язок і отримувати протягом п’яти днів розгорнуту інформацію”, — зазначає одна з учасниць опитування.
Є також громади, щодо яких відгуки неоднозначні. Зокрема, журналісти Вільного радіо мали проблеми з Костянтинівською громадою щодо отримання даних про зарплати посадовців, що є публічною інформацією. Спершу дані надавали, а вже за місяць — відмовляли у відповіді на аналогічний запит.
Зазначимо, серед опитаних журналістів про комунікацію Костянтинівської громади зауважували зокрема, що “відповіді костянтинівських посадовців дуже залежать від настрою”.
Також різні відгуки і про Часовоярську громаду. Її більшість називають відповідальною у відповідях на запити, але є й зауваження.
“Часів Яр доволі широко представлений у мережах, але голова ВА відмовив в інтерв’ю, не пояснюючи причину”, — поділилась журналістка.
Зазначимо, що журналісти Вільного радіо зіштовхнулися зі схожою проблемою наприкінці 2023-го та на початку 2024 року, коли просили про інтерв’ю очільника Бахмутської ВА Олексія Реву. Прямої відмови не було, але і розгорнутого інтервʼю провести не вдається за весь час повномасштабної війни.
Окремі представники громад регіону і попри тиск журналістів, активістів та громадськості не надають інформацію у відповіді на запити чи коментарі телефоном.
Ми опитали журналістів з 14 видань, і вони поділилися досвідом, хто в регіоні найгірше комунікує. Беззастережним лідером з найгіршої комунікації назвали Торецьку громаду, яка “найчастіше ухиляється від відповідей”.
“Є деякі громади, яким ми б не поставили навіть “1”. Наприклад, Торецька МВА взагалі не спілкується з журналістами Донеччини”, — написали представники одного зі ЗМІ.
Часом видання стикаються з тим, що не можуть отримати коментарі навіть від рядових спеціалістів.
“Мала досвід спілкування зі спеціалістами з різних громад щодо коментарів, які не можуть бути військовою таємницею чи загрожувати безпеці людей. В Лиманській та Торецькій громадах стикнулася з тим, що люди відмовляються говорити без погодження кожного слова з головою ВА. А ті не погоджують”, — ділиться учасниця опитування.
Схожу проблему озвучили журналісти іншого видання.
“На сьогодні деякі МВА відмовляються спілкуватися з журналістами без попереднього погодження з ДонОДА. Тобто в умовах війни, коли дуже потрібна оперативна комунікація зі ЗМІ, які представляють аудиторію регіону, комунікація місцевої влади з пресою — це довгий, важкий процес. Здебільшого місцева влада воліє інформувати через свої телеграм-канали, які не охоплюють всю аудиторію мешканців громад. Більш лояльна влада до національних ЗМІ”, — зізнаються в опитувані журналісти.
Деякі журналісти також назвали некомунікабельними Слов’янську та Маріупольську громади. Пресслужби тут працюють, але учасники опитування відмічають, що відповіді на запити часто не ґрунтовні. Окремим виданням тут на запити не відповідають взагалі.
“Проблема з комунікацією є і зі Святогірською МВА, бо електронна пошта громади, яка вказана на їхньому сайті, є недійсною. Мирноградська МВА надає дуже лаконічні відповіді на інформаційні запити, з яких важко оцінити ситуацію у громаді без додаткових уточнень”, — сказала одна з журналісток.
Опитування Вільного радіо також виявило, до яких громад журналісти звертаються найменше — як з інформаційними запитами, так і за коментарями.
Так, із 24 опитаних журналістів:
Зазначимо, ці дані не означають, що ці громади найгірше комунікують з журналістами. Це зведена інформація про військові адміністрації якими найменше цікавляться працівники медіа.
Структура оцінювання та бальна система |
|||
Пункт | Назва | Максимум
балів |
Ваговий
коефіцієнт |
1 | Наявність офіційного сайту | 10 | 1.0 |
2 | Активні соцмережі | 10 | 1.0 |
3 | Актуальні новини на сайті та в соцмережах | 10 | 1.0 |
4 | Корисна локальна інформація (контакти, графіки тощо) | 10 | 1.0 |
5 | Публікація розпоряджень / рішень | 20 | 1.5 |
6 | Відповіді на звернення громадян | 20 | 1.5 |
7 | Взаємодія з журналістами | 20 | 1.0 |
Середній бал від журналістів в опитуванні: (від 2 до 6) × 4 = результат у балах.
Також громадам в зоні бойових дій ми додали бонусом 5 балів, адже їм складніше приділяти час прозорості.
Нагадаємо, журналісти Вільного радіо розповідали, якими були зарплати очільників міст Донеччини у 2024 році. Це не тільки оплата праці, а й надбавки за високі досягнення, допомога на розв’язання побутових проблем та премії до ювілеїв.