Депозити під час військового стану мають 100-відсоткову гарантію відшкодування, якщо з вашим банком щось станеться. Фонд гарантування вкладів бере на себе обов’язок повернути навіть мільйони гривень на депозитах у випадку банкрутства вашого банку. Розповідаємо про можливі проблеми з вкладами під час війни, перспективи, альтернативи та спекуляції банків на депозитах під час відкритого вторгнення.
Про депозити під час повномасштабної війни журналісти Вільного радіо поговорили з фінансово-економічним оглядачем Богданом Слуцьким.
Згідно з законом України №2180-IX “Про внесення змін до деяких законів України щодо забезпечення стабільності системи гарантування вкладів фізичних осіб” під час воєнного стану гарантується повернення 100% вкладів. В документі йдеться, що такі гарантії запровадили на термін з квітня 2022 року та до закінчення війни й ще три місяці після цього.
“Підкреслюю: все, що стосується фізичних осіб та фізичних осіб — підприємців гарантується на всі 100% вкладів, навіть якщо там десятки та навіть сотні мільйонів гривень”, — наголошує Богдан Слуцький.
Зазначимо, до повномасштабного вторгнення сума, яку держава гарантувала повернути у разі банкрутства банку сягала максимум 200 тисяч гривень.
У НБУ кажуть, що “гарантія поширюватиметься на вкладників платоспроможних банків. Тобто вкладник банку, який вже проходить стадію ліквідації, може не отримати компенсацію”. Це стосується банків, які вивели з українського ринку у період з 24 лютого до квітня 2022 року.
“На наступний день після [відкритого] вторгнення Нацбанк вивів з ринку два банки, які були підконтрольні російським власникам. Це донька російського “Сбербанку” — “Сбербанк Україна” та “Промінвестбанк”. Саме клієнтів цих банків це стосується: їм гарантується тільки за старим законодавством до 200 тисяч, а не вся сума”, — пояснює фінансово-економічний оглядач.
Отже, клієнти цих банків не мають права на 100% відшкодування, оскільки ліквідація банків відбулась до того, як закон набув сили.
Клієнти банків, які вивели з ринку після квітня 2022 року та до кінця дії цього закону, будуть отримувати 100% компенсації, поки діятиме закон.
“Щодо банків, які виводили з ринку після початку дії закону (після квітня 2022 року, — ред.) — то це влітку 2022 року банк “Січ”, потім “Форвард” та нещодавно “Айбокс-банк”. Для них закон діє”, — наводить приклади Богдан Слуцький.
Однак на швидке повернення грошей чекати не варто.
“Якщо ми кажемо про нещодавно виведений з ринку “Конкорд Банк”, то його вивели 1 серпня, а перші виплати почались тільки через два тижні. Часом процедура повернення може тривати декілька місяців”, — попереджає фахівець.
Фонд гарантування вкладів бере гроші з банків під час сплати страховки з кожного депозиту як відсоток з суми. Таким чином Фонд має бюджет, з якого компенсує вклади в банках у 2023 році.
“Статистика Фонду гарантування вкладів каже, що за останні два квартали вони виплатили 1,8 мільярда гривень фізичним особам. Враховуючи липень, то там буде до 2 мільярдів вже. Це суттєві гроші, які виплачуються клієнтам таких банків як “Конкорд Банк”. У минулому році також стало більше виплат, і їх було декілька мільярдів”, — каже Богдан Слуцький.
“Коли стаються серйозні катаклізми та кризи, важливо мати “острівець стабільності” для громадян, щоб вони не виводили всі свої гроші з банків та не скуповували валюту та не клали її собі “під матрац”. Люди повинні бути впевненні у стабільності банківської системи наскільки це можливо в умовах війни”, — зазначає Богдан Слуцький.
За даними експерта, ще до відкритого вторгнення в Україні обговорювали можливість збільшити суму гарантії по депозитам в Україні до 400-600 тисяч гривень. Адже відшкодування у розмірі у 200 тисяч гривень затвердили ще у 2012 році.
“Тоді курс був 10 гривень за євро і 200 тисяч — це було 20 тисяч євро. Коли почалось повномасштабне вторгнення, то 200 тисяч при курсі 40 [гривень за один долар] — це вже 5 тисяч євро. Для людей це вже ні про що стало і залишати 200 тисяч було не варіант. Тому ухвалили таке рішення”, — пояснює оглядач.
Однак повернення всієї суми вкладу залишать не назавжди. Через три місяці після завершення війни в Україні будуть гарантувати повернення вкладів на суму до 600 тисяч гривень.
“Хочу тут звернути увагу, що це рішення було непростим для Фонду гарантування вкладів, але 600 тисяч при курсі 40 [гривень за один долар] в нас виходить 15 тисяч євро. Тобто, якщо курс [гривні] залишиться на поточному рівні, то ми цим нібито збільшенням не компенсуємо так, як було у 2012 році, коли виходило 20 тисяч євро за ту ж суму”, — нагадує співрозмовник.
Станом на липень 2023 року в українських банках зберігаються 39,5 мільйонів вкладів на суму від 10 до 600 тисяч гривень.
Бувають випадки, коли немає можливості швидко приїхати у відділення банку, якщо він збанкрутував. Таке може статися з українськими вкладниками, які мають банківські депозити у 2023 році, але вимушено живуть на тимчасово непідконтрольній території або за кордоном.
“Немає конкретного терміну за законодавством, коли слід з’явитись у банк для оформлення повернення вкладу”, — зазначає Богдан Слуцький.
Якщо ви не маєте змоги швидко з’явитися у банк, де зберігається ваш депозит, варто слідкувати за сайтом Фонду гарантування вкладів.
“Коли продадуть усе майно банку та складуть ліквідаційний баланс, то вони (Фонд гарантування вкладів, — ред.) мають на своєму сайті вивести оголошення, що вони припиняють виплати гарантованої суми щодо конкретного банку. Взагалі це не 2-3 місяці, це може тривати від одного до декількох років. Бо якщо багато майна, то це поки пройдуть всі аукціони, а вони часом не завершуються успіхом і їх можуть 10-30 разів оголошувати. Проте потрібно “тримати руку на пульсі ваших грошей”, — радить фінансово-економічний оглядач.
В НБУ йдеться, що “100% гарантія за банківськими вкладами запроваджується для фізичних осіб та ФОП”. У пресрелізах не уточнюється, чи мають право на відшкодування вкладів у воєнний час юридичні особи та інші бізнесмени.
Існує певна черговість серед тих, кому виплачують компенсацію під час ліквідації майна банку. У цій черзі гарантії виплати депозитів під час війни мають тільки вкладники на трьох перших позиціях. Ось який вигляд має це розподілення:
Отже, підприємці зможуть отримати компенсацію лише якщо їм вистачить грошей з активів банку, який ліквідують. Компенсації виплачують з коштів, які отримують з продажу банківського майна. Продавати можуть кредити як продукт, майно, будівлі, офіси, меблі та інше.
“Тобто коли вже всім фізичним особам та Національному банку виплатять всі гроші, то якщо при процесі ліквідації щось залишиться [з грошей банку], то тоді вже будуть розраховуватися з юридичними особами та бізнесом. Насправді ми не можемо сказати, що вони не можуть розраховувати на компенсацію. Шанс є, але не гарантований”, — уточнює фінансовий оглядач.
Для фізосіб та ФОПів гроші з депозитів можуть не повернути, якщо під час ліквідації банку людина так і не звернулася по компенсацію.
“Також немає гарантування для вкладів, що менше ніж 10 гривень. Здається що “до 10 гривень” це за статистикою невелика сума. Але у липні цього року в нас загальна сума таких депозитів у країні сягає майже 29 мільйонів гривень. Це якщо порахувати всі депозити по 10 копійок, 2 гривні тощо”, — розповідає Богдан Слуцький.
Також у компенсації можуть відмовити людині, яка пов’язана з банком.
“Наприклад, людина була аудитором або юридичним радником. Тобто, коли людина ухвалює рішення сама або від якої залежало, що банк вивели з ринку. Проте, якщо людина звільнилась, то через рік її ці обмеження не стосуватимуться. Сюди також належать родичі, куми власників банків та акціонери. Це не просто людина, яка поклала депозит та не знає, що відбувається “за лаштунками”, — уточнює оглядач.
Гроші не гарантуються також громадянам, які мають особливі умови обслуговування у банках.
“Наприклад, є людина, яка має багато мільйонів гривень, і вона як клієнт банку приходить та каже: “Я у вас тут декілька років обслуговуюсь та кладу вам великі суми… а чи не можна мені більший відсоток по депозитах, не 17%, а 25%?” Рішення про підвищений відсоток можуть ухвалити на рівні правління банку, але за таких умовах ця сума не буде гарантуватись”, — наводить приклад співрозмовник.
Станом на серпень 2023-го річна процентна ставка по депозитах сягає 13-19 відсотків. Торік вона була нижчою.
Економічний оглядач прогнозує, що процентна ставка по депозитах буде знову зменшуватись.
“Можна сказати майже зі 100% ймовірністю, що триває тенденція до зменшення відсоткових ставок, бо в нас стабілізується інфляція. Якщо минулого року вона [була] 26,6%, то зараз вона близько 11%. Тобто процента ставка у 12-13% вже буде перекривати інфляцію, яка в нас є станом на зараз”, — каже Богдан Слуцький.
“Для того, що вам платити 18% річних з депозитів, банк повинен їх десь заробити, плюс платити орендну плату за приміщення, зарплати працівникам і так далі. Зараз доволі великі суми банки тримають у депозитах Національного банку. Тобто банки беруть гроші у фізичних і юридичних осіб та дають їм 17% річних. У цей час НБУ давав на тримісячні депозитні сертифікати 25% річних. На цих 8% відсотках банки й заробляють зараз”, — пояснює спеціаліст.
Облікову процентну ставку НБУ понад рік тримав у розмірі 25%, а у липні цього року її знизили до 22%. Це означає, що різниця між ставкою по депозитах НБУ та депозитах, які видають українцям у банках, становить вже не 8, а 5%.
Для довідки:Облікова ставка — це умовна вартість грошей, яку встановлює Нацбанк. Ця ставка визначає, скільки грошей можуть заробляти банки, вкладаючи кошти у Нацбанк. Під час повномасштабної війни на депозитах НБУ і заробляють звичайні банки, оскільки окрім пільгових іпотечних кредитів, програми “єОселя” та іншого, кредитування йде складно.
Коли НБУ зменшує облікову процентну ставку, це не означає, що банки будуть менше заробляти, бо вони мають свої витрати. Зазвичай банки просто зменшують процентну ставку для українців, і вже вони своєю чергою стануть менше заробляти на своїх депозитах.
“Банки ведуть спекулятивну діяльність, тому що вони в умовах високих ризиків не хочуть ризикувати, кредитуючи умовно бізнес або його розвиток — бо кредити можуть не повернути. А якщо покласти гроші у Нацбанк, то він точно поверне, бо він друкує гроші”, — зазначає фінансово-економічний оглядач.
Періоди 2015−2017 років запам’ятались українцям як час “банкопаду”. Тоді українська економіка зіштовхнулася з викликом відшкодування великих сум клієнтам банків, які виводили з ринку.
“Тоді за три роки понад сто банків вивели з ринку, і по всіх вкладах треба було повернути гарантовані 200 тисяч. У випадку виведення сотні банків це були шалені суми, близько сотні мільярдів гривень”, — каже Богдан Слуцький.
За його словами, у 2023 році повторення подій “банкопаду” неможливі. Причина для цього досить банальна.
“У нас немає вже стільки банків. До 2014 року в Україні були близько 180 банків, зараз в нас їх 64. Тобто фізично ми вже не можемо вивести 100 банків та піти в мінус за їхньою кількостю, тому такого вже точно не буде. Ухвалено багато речей, які підготували нашу банківську систему до випробувань”, — зазначає фінансово-економічний оглядач.
Такі пропозиції у банків є передусім для того, аби просто зберегти гроші в іноземній валюті. Однак відкриття такого депозиту призводить до того, що клієнт блокує свої гроші на певний термін.
“В нас була цікава історія пів року тому, коли в нас була велика різниця в курсах між вартістю доларів та євро у банках та вартістю доларів та євро в обмінниках. Тобто людина відкривала депозит під 0,01%, на 3 місяці та купувала долари для цього. Коли цей термін закінчувався, то долари, які людина купувала по 37 гривень, вона отримувала готівкою та обмінювала їх в обмінниках по 40 гривень”, — розповідає Богдан Слуцький.
Та зараз такі маніпуляції вже невигідні, бо курс валюти в обмінниках зрівнявся з курсом комерційних банків.
“І в такій схемі була логіка, але зараз такі депозити під 0,01 стали нецікаві та втратили свою актуальність. Бо на відсотках ти не заробиш та на різниці курсу також не заробиш”, — додає співрозмовник.
Станом на липень 2023 року середня сума депозиту в Україні серед тих, хто вкладає понад 600 тисяч, становить 1,9 мільйона гривень. Таких вкладів у липні 2023 року — 254 тисячі по всій країні. Майже половина з них — у доларах.
“Отже, можна сказати, що доларові вклади все ж доволі популярні. Особливо серед тих людей, які кладуть великі суми. Люди, які мають умовно багато грошей зазвичай вкладають їх у валюту навіть від 0,01% річних. Для них важливіша безпека грошей, а не прибуток”, — відзначає Богдан Слуцький.
Фінансово-економічний оглядач не рекомендує тримати всі свої гроші в одному банку — навіть якщо гарантується 100% повернення грошей.
“Я б рекомендував диверсифікувати, тобто “розділити яйця на декілька кошиків”. Також не варто тримати все в одній валюті. Ще я б рекомендував звернути увагу на облігації внутрішньої державної позики, так звані військові облігації”, — радить Богдан Слуцький.
Військові облігації — це альтернатива депозитам, яка допоможе не тільки фінансово підтримати Збройні сили України, а ще й заробити самому. Наприклад “ПриватБанк” пропонує цей продукт зі ставкою від 18,5 до 19,5% річних.
“Таким чином ви більше допоможете країні, бо гроші, які Мінфін залучає з військових облігацій, він скеровує у державний бюджет, з якого фінансується армія. Коли ж ми кладемо гроші у банки, то це теж добре, але ми просто допомагаємо банкам заробити”, — каже оглядач.
Нагадаємо, з 29 серпня НБУ дозволив банкам продавати безготівкову іноземну валюту без додаткових обмежень. Жодних умов для купівлі доларів чи євро, крім місячного ліміту на суму, тепер не буде. Крім цього, вдвічі збільшується сума, на яку можна оформити депозит в іноземній валюті.