Війна перетворює бетон в пил, а села в поля

В цьому матеріалі ми покажемо лише частину районів, в яких з космосу видні наслідки війни. На деяких ділянках знімки із супутників не оновлювались вже кілька років, а деякі приховані.

Ми починаємо нашу мандрівку через трасу Н-20. Цю ділянку пам'ятають багато жителів області, адже через неї чимало людей раз на місяць їздили у Донецьк на футбольні матчі, які збирали по кілька десятків тисяч глядачів. Хтось їздив електричкою у Донецьк на навчання. А дехто їхав у аеропорт, щоб вилетіти на відпочинок або у справах.

Це в'їзд до Донецька. Вже на під'їзді, на шляхопроводі, завжди було видно частину аеропорту, злітної смуги, а подекуди навіть можна було побачити, як літаки здіймаються в небо.

У 2012 році цей аеропорт відчинився після реконструкції. Тут побудували сучасну злітну смугу, диспетчерську вежу, та новий термінал.

З зображень, які надають супутники, можна навіть побачити, як та диспетчерська вежа будувалась.

Але з початком війни тут все змінилось. Навесні 2014 року на Донбасі почалась війна з проросійськи-налаштованими найманцями. Через небезпеку в небі авіасполучення закрили, а бойовики захопили аеропорт. Українські військові намагались повернути під контроль важливий стратегічний об'єкт. На кілька місяців, аж до кінця січня 2015 року, на території аеропорту розгорнулись масштабні бої.

Бойовики із важкої техніки буквально трощили споруди, перетворювали тисячі тонн бетону на каміння з пилом. Із зображення з супутника видно, що головний термінал майже не вцілів. А літаки, які не встигли вилетіти до закриття неба, лежать вже зруйновані.

Із зображення з космосу також видно десятки тисяч вирв від снарядів. Така "перекопана" мінами земля простилається вдовжки усього аеропорту та ще на кілька кілометрів навколо.

А коли українські військові відійшли, бойовики окопалися навколо аеропорту. З неба видно кілометри траншей, які окупанти вирили по периметру летовища.

Читайте також: 242 дні під вогнем: наприкінці січня в Україні вшановують пам'ять загиблих кіборгів, які захищали ДАП.

Масштабні руйнування були й на Луганщині. Під обстрілами бойовиків опинився Луганський міжнародний аеропорт. Це летовище трохи південніше від Луганська.

Тут також бої тривали з початку війни. Окупанти не щадили споруди. До осені 2014 року бойовики вибили українських військових з летовища жорсткими боями. А сам термінал аеропорту перетворився на купу пилу та бетону. Будівлю буквально зрівняли із землею.

Тепер же ця територія також окупована. Злітну смугу бойовики використовують як "паркомісця" для колон важкої техніки, яку регулярно помічають безпілотники місії ОБСЄ.

Ще одним з яскравих прикладів наслідків війни є курортне село Широкине. Тут раніше жили понад півтори тисячі людей. В селі були різні турбази та облаштовані для відпочинку будинки. На вулицях чутно хвилі на Азовському морі. Та у 2014 році крім шуму моря люди почули звуки пострілів та важкої зброї.

Бої розгорнулися прямо в селі. З важкої зброї бойовики гатили прямо по домівках. Майже всі люди виїхали звідти, адже інтенсивність боїв ставала все більше. Морські піхотинці ЗСУ тримали оборону села, але окупанти закидали сотні снарядів прямо на житлові квартали.

За кілька місяців боїв в селі вже стало важко знайти хоча б один вцілілий будинок. Від споруд залишилися лише каркаси та фундаменти.

Читайте також: Бойовики обстрілюють житлові квартали в зоні ООС.

Висота "Валєра" або 307,5 — це стратегічно-важлива ділянка біля Дебальцевого. З цієї висоти українські військові могли контролювати підхід бойовиків т.з. "ЛДНР". Та вершина пагорбу перетворилась на пекло. Звідти російсько-окупаційні війська вибивали українських військових артилерією, мінометами та навіть танками. Це були ключові події боїв за Дебальцеве.

На публічних супутникових знімках можна побачити саму висоту, та траншеї на вершині. Від неї йдуть кілометри доріг накатаних гусеницями бронетехніки й танків. Поруч можна було б побачити наслідки Дебальцевського котла. Але більш детально знайти актуальні знімки дуже важко. Територія, де проходили бої, помічена сірим кольором. Ймовірно, знімки з тих подій видалили. Так само помічена територія біля Іловайську.

Читайте також: "Висота 307,5": на екрани вийшов фільм про оборону Дебальцевого.

Друга висота на Донбасі, за яку були бої на Донбасі — це Савур — Могила. Курган настільки високий, що з його вершини видно кілька ділянок кордону України з Росією. Саме через це українські військові й захотіли зайняти Савур-Могилу, щоб мати більший контроль, і стежити, хто перетинає неконтрольовану ділянку українсько-російського кордону.

Військовим ЗСУ вдалось встановити контроль над вершиною, але не надовго. Бойовики відрізали всі шляхи для постачання провізії та снарядів на пагорб, і українські військові вимушені були відступити. Бойовики стріляли з важкої зброї, і меморіал на Другої світової війни впав. Після цього російсько-окупаційні загарбники захопили вершину.