Підтримайте Вільне Радіо
Щодня о 9-й ранку ми вшановуємо хвилиною мовчання всіх, чиє життя забрала російсько-українська війна. Згадаймо Іллю Кропиву — захисника з Волині, який служив у Нацгвардії та виконував бойові завдання на Донеччині.
Про Іллю Кропиву Вільному Радіо розповіла його наречена Сніжана.
Вільне Радіо публікує історії загиблих під час російсько-української війни, аби вшанувати їхню пам’ять. Якщо хтось із ваших близьких загинув через війну, і ви хотіли б поділитися історією його (її) життя, заповніть анкету для рідних та знайомих загиблих або напишіть нам у Telegram, Instagram чи Facebook. Наші журналісти зв’яжуться з вами, щоб розповісти про дорогу вам людину. Це безкоштовно.
Ілля народився 1 серпня 2003 року в селі Велицьк на Волині. Дитинство провів у рідному селі, навчався у місцевій школі, згодом вступив до Волинського військового ліцею. Після його закінчення хлопець став студентом Національного авіаційного університету. Та вже під час навчання зрозумів: авіація не для нього. Тож Ілля вирішив залишити університет та піти служити без звання.
Його дівчина Сніжана згадує, що Ілля завжди був світлою людиною:
“Він був завжди позитивним та усміхненим. Щоб не траплялося у житті, завжди шукав щось добре і знаходив вихід з будь-якої ситуації. Ідей у нього було безліч”.
Доброта була його головною рисою.
“Він допомагав кожному, хто цього потребував, навіть якщо це створювало незручності для нього самого. Ніколи не чекав вигоди чи подяки, прагнув тільки щирих стосунків”, — додає Сніжана.
А ще Ілля любив активність і рух: поїздки на машині, мотоциклі, а особливо риболовлю.
17 листопада 2021 року Іллю призвали на строкову службу у Ковельському РТЦК та СП. У майбутньому хлопець мріяв працювати в ДСНС, але спершу хотів віддати борг Батьківщині.
Першим місцем служби стала 11 бригада імені Михайла Грушевського Національної гвардії України. Саме у її складі він зустрів початок повномасштабного вторгнення. Разом із побратимами тримав оборону берегової лінії в Затоці на Одещині.
У травні 2023 року Ілля підписав контракт і приєднався до військової частини 1141.
“Ілля постійно віддавав всього себе військовій справі. Удосконалював навички і допомагав навчатися побратимам”, — каже його дівчина.
Про службу військовий говорив небагато — не хотів, аби рідні хвилювалися. Час від часу ділився хіба кумедними історіями про побратимів.
Найбільше Ілля хотів мати сім’ю.
“Дуже чекав моменту, коли у нас з’явиться дитинка, і щоб більше ніколи не бути на відстані від рідних”, — згадує його наречена.
Вони були разом п’ять років, планували весілля після повернення Іллі з фронту. Але здійснитися цим планам не судилося.
У травні 2025 року Ілля з позивним “Будяк” служив стрільцем у військовій частині 1141 Нацгвардії. Разом із побратимами виконував бойові завдання в районі селища Удачне на Донеччині.
15 червня 2025 року під час виконання бойового завдання Ілля отримав тяжке поранення від удару російського дрона. Побратими й медики до останнього боролися за його життя, але врятувати чоловіка не вдалося. Наступного дня, 16 червня, захисника не стало. Іллі було лише 21 — він не дожив до свого 22-річчя.
Побратими Іллі згадують його як світлу, щиру та веселу людину:
Вдома на нього чекали батьки, молодші брат і сестра, дві бабусі та наречена.
Рідні військового просять посмертно надати йому звання Героя України. Щоб їх підтримати, підпишіть петицію за посиланням.
Вічна пам’ять.