Підтримайте Вільне Радіо
Він приїхав жити до Києва з Лондона і залишився після початку повномасштабного вторгнення. Заснував благодійний фонд, що вже зібрав понад півмільйона доларів допомоги. А тепер випустив фотокнигу “Щоденник волонтера”, яку дарує іноземним дипломатам, щоб нагадати їм — війна в Україні триває. Журналісти Вільного Радіо відвідали презентацію книги та поспілкувалися з автором.
У вечірньому світлі просторої зали Музею Ханенків 14 серпня зібралися кілька десятків людей — журналісти, представники громадських та благодійних організацій, друзі й колеги британського фотохудожника Марка Невілла. Саме тут уперше в Україні презентували його нову фотокнигу “Щоденник волонтера”.
Марк Невілл – британський фотограф, чиї проекти експонувалися у Tate Britain, V&A Museum та The Photographers’ Gallery. Він був номінований на Пулітцерівську премію, премію Фонду фотографії Німецької біржі, Aperture Photo Book Award та Time Magazine Photo Book Award.
Все почалося після шостої вечора. Сонце ще кидало останні промені у вікна, що трохи заважало розгледіти перші слайди презентації. Тим часом організатори розповідали, хто такий Марк Невілл і чому він останні 5 років живе в Україні.
Сам автор поділився, що цікавився досвідом людей, які переживають війну, і працював над проектом про посттравматичний розлад. Ще у 2010-2011 роках Марк Невілл провів дві одномісячні резиденції з британською армією в афганській провінції Гільменд, працював офіційним фотографом. Згодом він випустив серію робіт “Гільмендські роботи”. Частину цього циклу згодом представили у Галереї сучасного мистецтва Імперського військового музею Лондона влітку 2014 року. Сам Невілл відверто говорить, що після повернення з Афганістану пережив посттравматичний стресовий розлад і проходив лікування. Цей досвід був у основі його наступного книжкового проекту “Битва проти стигми”, присвяченого темі ПТСР.
“У цій книзі був і мій особистий досвід. Я намагався розсилати цю книгу в медичні заклади та реабілітаційні центр, де перебували ветерани. Мені було важливо донести, що цей стан — не те, чого варто соромитися”, — зазначає Марк Невілл.
У 2020 році він переїхав із Лондона до Києва. Тут фотограф зустрів свою нинішню партнерку Лукерію, з якою і оселився в українській столиці. Після 24 лютого 2022-го залишився в Україні і почав активно їздити у прифронтові міста.
Впродовж презентації книги Невілл детально пояснює, чому для нього так важливо фіксувати все, що відбувається в Україні. Він підкреслює, що книга мала вийти саме у фізичному форматі — обмеженим накладом, щоб кожен примірник був цінним і мав вагомість.
“Це видання задумане як подарунок впливовим людям — політикам, діячам культури та представникам аналітичних центрів у Європі й США, аби посилити підтримку України”, — наголошує британський фотограф.
Автор не лише показує знімки, а й розповідає історії, що стоять за ними.
Наприклад, у розмові з Вільним Радіо він згадує про день, проведений на Донеччині разом із підрозділом українських військових, сформованим з колишніх ув’язнених.
“Ми провели разом кілька годин, але я досі пам’ятаю їхні погляди. Це люди з непростою долею, які зробили непростий вибір. І вони теж заслуговують, щоб про їхній вклад знали”, — розповідає Марк Невілл.
Автор трохи гортає свою книгу і зупиняється на іншій світлині. Він розповідає про Ольгу, командирку мінометного підрозділу ЗСУ, яку знімав у Святогірську.
“Я фотографував Ольгу пообіді в різних локаціях, а вона розповідала мені страшні і смішні історії. Про те, що росіяни називають її відьмою, про те, як сильно українські військові потребують своєчасного озброєння”, — згадує Невілл.
Чоловік не один раз повторює, що його надихає сміливість людей, яких він зустрічав і фотографув у прифронтових містах. Тому він намагається віддячити у свій спосіб.
Ще у 2022 році Марк Невілл заснував благодійну організацію Postcode Ukraine, яка надає гранти невеликим українським групам і громадам, що допомагають людям у прифронтових регіонах — у Донецькій, Харківській та Херсонській областях. Поєднавши гуманітарну діяльність із документальною фотографією, Невілл створив “Щоденник волонтера”, у якому зібрав історії та досвід людей, з якими зустрівся в процесі роботи Postcode Ukraine.
Postcode Ukraine — благодійна організація, заснована у 2022 році. Вона поєднує мистецтво та гуманітарну допомогу. Особлива увага приділяється тим, хто втратив доступ до базових послуг і безпечного житла. Станом на серпень 2025 року організація доставила допомоги на понад 500 000 доларів.
“У часи війни самих лише фотографій недостатньо. Мені потрібно було поєднати мою діяльність з передачею гуманітарної допомоги тим, хто найбільше постраждав від війни. Це спроба дослідити, якою може бути фотографія, коли артсередовище об’єднується задля дії”, — пояснює автор.
Після презентації автор підписує кілька примірників, які привіз із собою, і дарує їх журналістам, представникам громадських організацій та своїм знайомим — тим, хто став частиною цієї історії.
Цікаво, що перша спроба зібрати всі матеріали в книгу була невдалою: видання вийшло настільки об’ємним, що його не вдалося прошити. Тепер же книжка постала у новому форматі — тиражем у тисячу екземплярів, один із яких можна побачити в Музеї Ханенків до 31 серпня.
Нагадаємо, що до кінця вересня охочі можуть відвідати у Києві мультимедійну виставку “Надазовські греки: шляхи ідентичності”. Вона складається з композиції, які символізують шляхи до розуміння ідентичності автохтонного народу — старовинні фото побуту, пісні та виписки з різних історичних джерел.
Також, 23 серпня у Києві відкриють виставку “Палітра пам’яті”. Це серія картин, які створили сім’ї загиблих захисників Маріуполя під час арттерапії.