Підтримайте Вільне Радіо
Щодня о 9-й ранку ми вшановуємо хвилиною мовчання всіх, чиє життя забрала російсько-українська війна. Сьогодні згадаємо захисника Андрія Лисаковського. За станом здоров’я чоловік міг не йти в армію, але з перших днів великої війни вирішив долучитись до війська добровільно. Для цього він повернувся з-за кордону.
Про життя військового Андрія Лисаковського та його загибель журналістам Вільного Радіо розповіла сестра Богдана Лисаковська.
Вільне Радіо публікує історії загиблих під час російсько-української війни, аби вшанувати їхню пам’ять. Якщо хтось із ваших близьких загинув через війну, і ви хотіли б поділитися історією його (її) життя, ви можете заповнити анкету для рідних та знайомих загиблих або написати нам у Telegram, Instagram чи Facebook. Наші журналісти зв’яжуться з вами, щоб розповісти про ваших близьких або знайомих. Це безкоштовно.
Андрій Лисаковський народився 15 грудня 1996 року в селі Слобідка-Красилівська на Хмельниччині. У дитинстві він любив грати у футбол, рибалити, збирати гриби у лісі.
“Був допитливою та старанною дитиною, завжди мав багато друзів та хотів всім допомогти”, — згадує мама Андрія.
У 11 років Андрій залишився без тата. Він допомагав мамі та дбав про молодшу сестру Богдану.
Після дев’ятого класу навчався у Красилівському професійному ліцеї. У 18 років поїхав працювати до Польщі, але невдовзі повернувся, і в 2018 році пішов на строкову службу в Чернігів. Пізніше знову виїхав на роботу за кордон, де колеги запам’ятали його як людину порядну і чесну.
24 лютого 2022 року, коли Росія почала повномасштабне вторгнення, Андрій був за кордоном. Та одразу ж вирішив повернутися й стати на захист країни.
“Я повертаюся до рідного дому, і йду добровільно”, — сказав перед поверненням в Україну Андрій.
Сестра Богдана додає, що за станом здоров’я її брат міг залишатися далеко від війни, але за покликом серця і совісті взяв зброю.
“Ми всі хотіли відговорити Андрія, але всі знали, що це марно, тому що він був завжди за справедливість та чесність”, — згадує Богдана Лисаковська.
1 березня 2022 року перед виїздом на службу Андрій розписався з коханою, яка на той час вже була при надії: чекала їхню донечку.
Андрій “Дефолт” Лисаковський служив у складі 8-ї окремої гірсько-штурмової бригади. Брав участь у боях на Київщині, Луганщині, Донеччині (поблизу Бахмута, Слов’янська та Краматорська). Побратими згадують його як людину чесну, справедливу, того, хто дотримується обіцянок, переказує сестра.
Андрій загинув 16 лютого 2023 року поблизу Білогорівки Бахмутського району Донецької області під час мінометного обстрілу, виконуючи бойове завдання.
“Андрійку назавжди залишиться 26, але все моє життя він буде жити у моєму серці. Я вдячна йому за найщиріше дитинство, вірність, виховання, постійну його підтримку завжди, і навіть зараз з небес” — каже його сестра Богдана.
В Андрія залишилися мама, сестра, дружина і донечка, яка так і не встигла пізнати тата.
“Іноді я ловлю себе на думці і хочу йому подзвонити, розповісти про все, просто почути голос… та потім я згадую — його вже немає. Але для мене він живий: у думках, у спогадах, у снах, у серці. Він живе у мені. Він поруч. Просто трошки інакше”, — ділиться сестра Богдана Лисаковська.
Світла пам’ять захисникові.