У 2019 році день Української вишиванки відзначають 16 травня. Журналісти Вільного радіо розпитали 5 бахмутян, які носять вишиванки, про ставлення до цього одягу та його символічність. Їхні розповіді читайте та дивіться в матеріалі.
Як розповідає Ангеліна, для неї вишиванка – це щось рідне. В її гардеробі вони з’явились ще до подій на сході України.
“Вишиванка для мене – це душа України, це наш генетичний код. Коли так кажуть, то це не просто високопарні якісь слова, а воно так і є. Це наша ідентичність. Тому у мене в гардеробі були вишиванки і до війни, і зараз є”, — розповіла Вільному радіо волонтерка Ангеліна Шостак.
В шафі Ангеліни нараховується вже 4 сукні і 6 сорочок, які вишиті українським орнаментом. Вона також самотужки вишила сорочки своєму чоловікові та хресникам.
Як каже Ангеліна, кожна українка має сама зшити вишиванку своїй дитині. Так робили ще й в давнині.
Читайте також: інтерв’ю з Ангеліною Шостак. “Моя надмета — це просто любити Україну”.
В цій родині бахмутян кожен має свою вишиту сорочку. І всі різного кольору. У батька – блакитного, у матері – червоного, у старшої доньки – рожевого та у молодшої – лимонного кольору. Для них вишита сорочка — це оберіг.
“Це оберіг та символ українського народу. Вишиванку одягають патріоти. А ті, хто не люблять одягати її, це для них як кадило для чорта”,- каже Оксана.
“Вишиванка, як дзеркало душі. Коли українець одягає її він одразу відчуває гордість за свою країну”, — додає її донька Еліна.
Для Інни вишиванка — це атрибут справжнього патріота України. Жінка впевнена: українські національні сорочки унікальні та відображають характер всього народу. Це символи сили, краси, добробуту та єдності.
В самої Інни традиційну сорочку замінила футболка із вишивкою ручної роботи. А от в родині жінки зберігається давня народна сорочка, яку передають із покоління в покоління.
“В моїй родині зберігається вишиванка моєї бабусі. Цій сорочці щонайменше 80 років. Бабуся сама ткала полотно лляне, шила та вишивала. Це слобожанська вишиванка. На слобожанщині на грудях не робили вишивки. Їх вишивали тільки на рукавах”, — зазначила Інна.
За її словами, цю сорочку носила її донька, та вона сподівається що буде носити і онучка.
Для Вікторії вишиванка – це символ української сили. Людина у вишитій сорочці вказує, що перед вами українець(-нка). Ця людина любить свою країну, та готова на усе, щоб захистити її.
“Вишиванка була саме ознакою національної гідності для мене. Вона була ознакою сміливості. Бо одягти вишиванку у 2014 році — це означало відкрити сказати “Я відстоюю свою землю. Це моя земля!”. Я на цій землі народилася, і вона є моїм корінням українським”, — розповіла Вільному радіо вчителька біології Вікторія Бак.
За словами Вікторії, на початку російсько-української війни одягати сорочку на Донбасі було небезпечно. Однак, їй було все одно, та на всі свята, Вікторія була єдиною з колективу, хто приходив в вишиванці.
Цього року на День вишиванки, вона її не вдягла. Пояснює це тим, що українцем потрібно бути не один день в році, а щодня і щохвилини. Що в цей день багатьох змушують одягати сорочки, а це потрібно робити за власним бажанням.
Вікторія викладає в бахмутській школі біологію. Та на уроки дуже часто приходить у вишиванці.
Читайте також: Представники міськради та громадськості зібрались на обговорення питання збереження культурної спадщини міста.
Коли Володимир відкрив свою книгарню в Бахмуті, йому бракувало відвідувачів. Тоді він вирішив спробувати продавати вишиванки. І, як каже Володимир, “жінки шаленіли”. Вишиванками почали цікавитись багато дівчат та жінок. Їм було цікаво, і таким чином люди почали цікавитись книгарнею.
Раніше Володимир роздавав вишиванки майже за просто так. Відвідувачі мали прийти до нього в магазин, та розповісти вірш українською мовою. За найкраще виконання, він дарував сорочку. Таких вишиванок він подарував близько 25.
За його словами, вишиванка — це бронежилет. Коли ворог бачить українця у вишиванці, в нього не підніметься рука.
“Ворог згадує, — “а хто я такий? от у них є традиції — вишиванка. А що є в мене?”. Тобто навіть ворог стає на рівні з людиною. Ближче. Не на рівні загарбника, не як ненавистник українців, а просто на один рівень з звичайною людиною”, — зазначив Володимир Дериведмідь.
Читайте також: “Еней” — бахмутська книгарня як пам’ять про війну.
Національне свято День вишиванки в Україні започаткували в 2006 році. Святкувати цей день запропонувала одна із студенток Чернівецького національного університету. Цим вона хотіла популіризувати народне українське вбрання. З того моменту свято відзначають в третій четвер травня. Однак на державному рівні його ще не визнали.
У Бахмуті з буднього дня святкування Дня Вишиванки перенесли на вихідні, проведуть його одночасно із днем Європи — 18 травня. Програму заходу читайте тут.
Зазначимо, в різних регіонах України вишиванки відрізняються за стилістикою.
Наприклад на Донеччині у вишивці традиційно поєднували червоно-чорні кольори та характерним символом були мак та калина. А ось таке вбрання можна було зустріти в Костянтинівському районі
На Слобожанщині (зараз це Луганська область, частина Сумської, Харківської та Донецької області, — ред.) мак також був головним символом вишивки. Однак на цій території чорно-червоний кольори також поєднували з блакитним.
Читайте також: