З березня в тимчасово окупованому Маріуполі ввели графік подачі води. На такий крок пішли через обміління Старокримського водосховища. Це єдине джерело, яке живило місто після окупації росіянами. Аби покращити ситуацію, загарбники планують прокласти труби з Павлопільського водосховища. Розповідаємо, чи вистачає води зараз, якої вона якості та чи загрожує приморському місту посуха.
Графік подачі води у Маріуполі ввели з 3 березня 2025 року. В окупаційному управлінні “Води Донбасу” повідомили, що вода в кранах маріупольців буде з 6:00 до 9:00 вранці та з 18:00 до 21:00 ввечері.
“Решту часу тиск у мережах знизять до середньо-мінімальних відміток. Введення обмеженого часу подачі води — міра вимушена. Вона викликана обмілінням Старокримського водосховища”, — зазначили у КП.
До окупації Маріуполь брав воду з двох джерел: каналу Сіверський Донець — Донбас та резервного Старокримського водосховища. Під час російського вторгнення канал пошкодили, й Маріуполь перейшов на водопостачання з резервів.
За даними окупантів, у лютому 2025 року об’єм води у Старокримському водосховищі впав на понад 60%. За словами директора Маріупольводоканалу (підприємство продовжує підпорядковуватись українській владі після окупації міста) Володимира Антоненка, ресурсів Старокримського водосховища недостатньо для забезпечення Маріуполя водою.
“Це було прогнозовано. Приблизний дебіт водосховища — це 40 тисяч кубічних метрів на добу. А місту потрібно подавати 150 тисяч кубічних метрів. Тому вода з водосховища й закінчується”, — розповів Володимир Антоненко.
Приблизно за тиждень після введення погодинної подачі води окупанти заявили, що в Маріуполі побільшало випадків гострих кишкових інфекцій. Серед причин називають недотримання правил особистої гігієни та використання неякісної води та продуктів.
Те, що вода у місті неякісна, підтверджують і маріупольці. Так, у місцевих пабліках опублікували відео, де з крана в будинку по вулиці Кальміуській вода йде слабким напором та має бурий колір.
Скаржаться на якість води маріупольці й у телесюжеті пропагандистського медіа:
“Митися можна, а пити — слабовато якось, жорстка вода. З покупної чай п’ю — смачний, з крана — чай стає темний, густий якийсь”, — говорить містянин Святослав.
“Якість води дуже погана. Іржава тече, ми її не п’ємо зовсім”, — додає маріупольчанка Яна.
“Я не п’ю воду з крана, купую у баклажках. А якість — як вона була не дуже, так вона і [залишається] не дуже. Раніше пам’ятаю, змішувач замінював у себе в квартирі. Відкриваю його ключем, і він відкривається разом з ключем. А там накип — більше ніж товщина металу”, — ділиться Євген.
Тим часом доставка питної води у Маріуполі коштує від 200 російських рублів (близько 2 доларів, що за поточним курсом дорівнює 98 гривень) за 19 літрів. Окремо треба платити за доставку, а якщо замовник живе вище за третій поверх, сума збільшується — у більшості багатоповерхівок окупанти досі не запустили ліфти замість зруйнованих.
Те, що жорсткість води у місті не відповідає нормам, визнають і самі загарбники.
“Наші джерела водозабезпечення мають і поверхневий характер, і навіть у випадку, якщо підземні джерела по всій береговій лінії Азовського моря, спостерігається ситуація, що показники за загальною жорсткістю, за сульфатами, хлоридами — в принципі за загальною мінералізацією, звісно, перевищує нормативні показники”, — каже призначений окупантами керівник “територіального відділу управління федеральної служби Росспоживнагляду” Олександр Хоруженко.
Вода у Маріуполі й раніше мала підвищену жорсткість. Наприклад, у 2019 році в місті фіксували показники понад 20 ммоль/дм³, тоді як норма не має перевищувати 7 ммоль/дм³.
За словами маріупольчанки, яка вимірювала жорсткість води власноруч, у 2025 році рівень жорсткості перевищує норму у понад 30 разів.
“Я купила прилад і спробувала перевірити воду з крана. Норма — до 50 ppm (тобто на літр припадає 50 мг домішок, — ред.). Думала, буде десь 500, прилад показав 1700”, — розповіла жінка Вільному радіо.
Разом із псевдоустановою “Вода Донбасу” водопостачанням у місті опікується компанія з російського Санкт-Петербурга “Невское РЭУ” (окупанти призначили Санкт-Петербург містом-побратимом Маріуполя). У російських ЗМІ повідомляють, що компанія фінансує роботи в Маріуполі з резервного фонду, і суми можуть доходити до 13 мільярдів російських рублів (приблизно 153,6 млн доларів, що за поточним курсом дорівнює 6 млрд гривень).
У російському Фонді розвитку територій обіцяють забезпечити Маріуполь водою з Павлопільського водосховища. Зараз розробляють проєкт, за яким постачати воду з Павлополя планують почати у березні 2027 року.
“Знову наповнити його (Старокримське водосховище, — ред.) до проектного обсягу 47 млн куб. м дозволить перекидання води із Павлопільського водосховища обсягом 90 тис. куб. м на добу. Одним із варіантів розв’язання проблеми на довгострокову перспективу стане будівництво водоводу довжиною майже 17 кілометрів, а також заміна застарілого насосного обладнання”, — заявив гендиректор російського Фонду розвитку територій Ільшат Шагіахметов.
Напередодні відкритої війни за підтримки уряду Франції у Маріуполі планували побудувати фільтрувальну станцію, яка мала покращити якість води. Запустити в експлуатацію її планували у 2023-2024 роках.
Тим часом в окупованому у 2014 році Донецьку загарбники досі не налагодили водопостачання і подають воду місцевим жителям погодинно. Аби налагодити ситуацію, загарбники побудували водовід “Дон — Донбас”, але це не допомогло.
Нагадаємо, раніше ватажок т.з. “ДНР” Денис Пушилін заявив, що подекуди у Донецьку вода “навіть візуально неякісна”. Втім, за таке водопостачання відновили оплату.