Щодня о 9 ранку ми вшановуємо хвилиною мовчання тих, хто загинув у російсько-українській війні. 22 травня згадаймо мешканку Часів Яра Катерину Єфименко. Вона працювала лікаркою-рентгенологинею у лікарні Бахмута, поки туди можна було дістатись на роботу. Кілька днів тому вона загинула у себе вдома разом з мамою внаслідок обстрілу російської армії. Жінок поховали у дворі.
Про загибель лікарки Вільному радіо розповідає генеральна директорка Бахмутської багатопрофільної лікарні інтенсивного лікування Світлана Мельникова.
“Катерина Єфименко сама з Часів Яра, працювала у нас лікаркою-рентгенологинею на комп’ютерному томографі та рентген-апараті. Від початку вторгнення вона знаходилась вдома у відпустці без збереження [зарплати]. Поки було транспортне сполучення, їздила на роботу”, — розповідає очільниця лікарні.
19 травня Катерина загинула внаслідок обстрілу Часів Яра російською армією.
Подруга Катерини Анастасія Яворська намагалась підтримувати зв’язок з Катериною, проте це ставало все складніше.
“В неї майже не було мобільного зв’язку. Тому її я чула вже дуже давно. Інколи з’являвся інтернет, і ми могли переслати хоча б декілька повідомлень. Про її смерть я дізналася від наших спільних знайомих. Знаю, що загинула разом з мамою. Їх поховали у дворі. Там, де це відбулося”, — каже жінка.
Анастасія додає: родина залишалась допомагати місцевим.
“Вона не могла просто поїхати від людей, які продовжують там жити. Це проти її совісті. Вони з чоловіком допомогали своїм сусідам. Доглядали за будинком. Підтримували тих, хто залишився”, — розповідає подруга загиблої.
Про Катерину Єфименко відомо, що вона народилася у Часів Ярі в 1995 році. У 2018 закінчила Донецький національний медичний університет за спеціальністю “Лікувальна справа”.
Катерина добре вчилася та постійно читала, ㅡ розповідає Вільному радіо інша подруга жінки Ірина Федорищева.
“Після початку війни у 2014-му ми переїхали до Краматорська, жили з нею в одній кімнаті кілька років, дружили, проводили час разом. Вона читала завжди й скрізь, прочитала масу книг, це було її улюблене заняття. Була дуже розумною, добре вчилася, з нею було неймовірно весело та цікаво”, — згадує жінка.
На вихідних вона іноді їздила до Катерини Єфименко в гості до Часів Яра, де мама та бабуся подруги частували студенток.
Катерина вирішила глибше вивчати радіологію, тому пройшла інтернатуру саме за цією спеціальністю у рентген-відділенні багатопрофільної лікарні Бахмута. Та залишилася працювати у цій лікарні лікаркою-рентгенологом.
“А ще вона співала. Завжди. І коли була радість. І коли сумно. Її голос зачаровував, приманював, лікував. Вона знала неймовірну кількість пісень. І не лише популярних. Я дуже сумую за нашими вечорами під гітару, коли ми до пізньої ночі слухали її голос.
Катюша дуже сильна людина, з незламним характером. Але і неймовірно ніжна, тендітна та вразлива. Вона нікому це не покаже. Але переживає за всіх і за все, думає про всіх, допомогає, піклується. А вже потім завертає увагу на себе.
Скільки могла, скільки було сил, можливості, вона допомогала іншим людям. Вона не могла поїхати і залишити інших без допомоги. Вона не могла рятувати себе, коли інші потребували її.
Це неймовірна людина. Яка повинна була жити, любити, мати дітей. Вона дарувала любов. Цей світ став темнішим без неї”, – каже подруга Анастасія Яворська.
“За такий ще зовсім короткий свій життєвий шлях Катерина Дмитрівна встигла усім сподобатися та запам’ятатися гарною, сонячною, приємною дівчиною, цікавою співрозмовницею, перспективною спеціалісткою, відданою своїй справі й колективу, подругою, люблячою донькою, коханою дівчиною”, — написали її колеги.
Медики Бахмутської лікарні інтенсивного лікування у глибокій жалобі. Це вже третій співробітник цієї лікарні, який загинув саме внаслідок обстрілів російсько-окупаційних військ.
“І знову втрата, горе, розпач та біль. Війна продовжує забирати молодих, красивих, перспективних, відданих своїй країні громадян. Світла пам’ять про неї назавжди залишиться в наших серцях. Висловлюємо щирі співчуття рідним, сумуємо разом з вами”, — кажуть медпрацівники.
У Катерини Єфимової залишилися чоловік та бабуся.
Світла пам’ять.