Щодня о 9 ранку ми вшановуємо хвилиною мовчання тих, хто загинув у російсько-українській війні. 23 квітня згадаймо 41-річного спортсмена-веслувальника Олександра Дикого, який віддав своє життя, захищаючи Донеччину.
Про загибель спортсмена Вільному радіо повідомляє заслужена тренерка України Віра Француз.
“Сьогодні Олександра поховали у селі Любарці у Бориспільському районі Київщини. Він загинув 16 квітня 2023. Саша був моїм вихованцем, тренувався у мене 6 років, з 1995 по 2001 рік. Він виконав [нормативи на звання] майстра спорту України. На чемпіонаті світу він був четвертим”, — розповідає тренерка.
Це був чемпіонат світу серед юніорів до 19 років у болгарському Пловдиві. Тоді українська четвірка веслувальників, до якої входив і Олександр Дикий, посіла 4 місце.
Де саме та за яких обставин загинув спортсмен, його тренерці невідомо. За даними посадовців Бориспільської міськради, це сталося на Донеччині під час виконання бойових завдань. Чоловік загинув від травм, несумісних з життям.
Олександр Дикий захищав Батьківщину з перших днів вторгнення Росії. Він служив механіком-водієм відділення спеціального призначення.
“Добровільно пішов до військкомату, вступив до територіальної оборони, а вже у травні 2022 року приєднався до лав Збройних Сил України. Стояв на захисті південних та північних кордонів, а далі – пекельний Схід”, — повідомляють з виконкому Борисполя.
Олександр народився 2 травня 1981 року у Києві, там й навчався. Пізніше вступив до вищої спортивної школи у Броварах, де здобув кваліфікацію тренера по спорту.
“Село Любарці — то батьківщина його батьків. Бо коли він прийшов тренуватись, він жив у Києві. Вже потім він переїхав до батьків і звідти він пішов до тероборони”, — каже його тренерка Віра Француз.
За даними Міністерства молоді та спорту, Олександр Дикий був багаторазовим чемпіоном України. Тренувався у Києві на веслувальній базі “Водник”.
За словами тренерки, тільки серед веслувальників України вже більше ніж 200 українських спортсменів загинули у війні проти Росії. Нині Федерація академічного веслування збирає дані про кожного, аби укласти книгу пам’яті “Небесні янголи”.
У Олександра залишились батьки, двоє сестер, дружина та доросла донька. Вона з болем переживає загибель тата.
“Папа, я би так хотіла, щоб ти був поряд зі мною, щоб побачив своїх внуків, був на моєму весіллі, але життя вирішило зовсім інакше. Я так сильно не хочу вірити, що тебе немає. Я так тебе люблю. Але зараз так сильно боляче, що мені просто не вистачає повітря і я постійно плачу. Я тебе дуже сильно люблю”, — написала дівчина у соцмережах.
Світла пам’ять.