Щодня о 9 ранку ми вшановуємо хвилиною мовчання тих, хто загинув у російсько-українській війні. 10 березня згадаймо 26-річного художника родом з села Вербовець Тернопільської області Олега Дробоцького. Він відклав мистецький пензель та пішов добровільно захищати країну. Цими днями чоловік загинув у Бахмутському районі.
У Лановецькій громаді Тернопільської області — дводенна жалоба: приспущені прапори, не лунає весела музика. Сюди привезли тіло полеглого бійця — 26-річного Олега Дробоцького, який тут народився.
“Старший солдат Олег Дробоцький з села Вербовець загинув 6 березня внаслідок ворожого артилерійського обстрілу поблизу населеного пункту Оріхово-Василівка, що на Донеччині. Добровольцем військовослужбовець став на захист України ще до початку повномасштабного вторгнення, взявши до рук автомата, а не пензля”, — повідомляють у пресслужбі Лановецької міськради.
На війні проти загарбників-росіян Олег Дробоцький був стрільцем-санітаром. А до цього — талановитим художником. Цікавився мистецтвом з дитинства, закінчив Кременецький коледж імені Тараса Шевченка та Львівську академію мистецтв.
Ті, хто його знав, дізнавшись про загибель захисника-митця, називають його “сіллю землі української”.
“З Олегом Дробоцьким я познайомився у 2017 році, коли він зателефонував мені і запитав, чи може він використати мої військові фотографії для курсового проекту у художньому училищі. Олегові було тоді 20 років. Потім було багато виставок. <…>Він був чудовий, талановитий, чесний, щирий хлопець. Написав мені, що йде солдатом на війну. “Хочу сам все побачити, та й Батьківщину захищати комусь треба”.
Побачив. Захистив. Світла пам’ять світлого хлопчика. Пробач, Олеже, що втягнув тебе у війну, але я знаю, що і без моїх фотографій ти пішов би воювати. Ти – сіль землі, хлопче. Української землі. Ти – Україна”, — написав про Олега відомий український фотодокументаліст Сергій Лойко.
Директорка Вільного радіо Анастасія Шибіко познайомилась з Олегом у 2016-му: її зачепили картини Олега про Донецький аеропорт, намальовані з фотографій Лойка. Тоді вона записала інтерв’ю з художником.
“Я їздила на схід як журналістка і часом як волонтерка. Він розпитував про війну, питав багато і часто. Постійно говорив про те, що хотів би поїхати сам, відчути, побачити. Тоді він мені виглядав хлопцем “взагалі не для війни” (хоча, чи існують такі, які для неї?)”, — розповідає Анастасія Шибіко.
Згодом Олег Дробоцький почав їздити волонтером в зону АТО.
“Малював, фотографував, розповідав, описував. Вважав це дуже важливим і правильним. Його картини були особливими, глибокими. Він малював серцем, не тільки руками. Дуже проймався темою війни. Майже все його мистецтво – про війну, він жив нею”, — розповідає медійниця.
Олег підписав контракт із ЗСУ в 2019 році, одразу після випуску з вишу. З того часу боронив Батьківщину. В армії застав і повномасштабне вторгнення.
Останній бій чоловік прийняв на Соледарському напрямку.
Тіло загиблого митця зустріли вдома 9 березня, люди ставали перед ним навколішки. Під час поминального молебня біля труни стояли й картини Олега Дробоцького.
“Він малював війну не з ілюзій чи уяви, він зображував її справжню. Він творив історію. А ми будемо берегти пам’ять про нього, тому що Герої вмирають, безсмертна лиш згадка про них”, – сказав місцевий панотець Ігор Шаринський.
Ховатимуть захисника 10 березня у селі Вербовець, де митець народився.
Світла пам’ять Герою.
