Щодня о 9 ранку ми вшановуємо пам’ять усіх, чиє життя забрала загарбницька війна Росії проти України. Іван Созанський з Тернопільщини — один з них. Він служив, був поранений, але повернувся на фронт, а за кілька місяців загинув від кулеметного вогню біля Кліщіївки.
Іван Созанський народився 16 листопада 1980 року у селі Саранчуки Бережанського району Тернопільської області.
“В юнацьких роках захоплювався історією, вишивкою. Після завершення 9 класів у сільській школі навчався у Бережанському агротехнічному інституті. Здобув електрофікаційну та економічну спеціальності. Під час навчання закінчив військову кафедру де отримав звання молодшого лейтенанта”, — розповідають про Івана на сайті скаутської організації “Пласт” вихованцем якої він був.
Після закінчення вишу, Іван працював у ньому головним інженером та енергетиком. Їздив на стажування в Австрію, Данію і Швейцарію.
Разом із дружиною Наталею, сином Владиславом та донькою Яною, чоловік жив у селі Куряни. Працював у різних агрохолдингових підприємствах та займався родинним фермерством.
Івана Созанського мобілізували до війська 15 квітня 2022-го. Він був командиром 2-ї роти 35 окремого стрілецького батальйону. Спершу звільняв від російських окупантів Сумщину, а потім чоловіка відправили захищати Донеччину.
У травні цього року Іван отримав контузію поблизу Часів Яра — неподалік від чоловіка “прилетіла” протитанкова керована ракета. Його госпіталізували до Харкова, де встановили штучні барабанні перетинки. А вже через 10 днів Іван знову став у стрій та повернувся до побратимів.
Оборонець загинув 14 липня цього року під час російського кулеметного обстрілу неподалік від Кліщіївки, що біля Бахмута.
“Пекучий біль розриває душу, бо неможливо словами висловити почуття порожнечі та страху. Боюся повірити, що тебе з нами немає… Ти коханий чоловік, люблячий батько двох чудових дітей, ти хороший син, брат, вірний товариш. У нерівному бою на Бахмутському напрямку, 14.07 2023р. героїчно загинув Созанський Іван Михайлович, командир 2 роти 35 ОСБ. Він до останнього подиху, дивлячись смерті в очі, спішив на допомогу своїм побратимам. Він мені одного разу сказав: “Прости люба, та я по-іншому не можу…” Він запам’ятався усім своєю завзятістю, щирістю, добротою. Дуже цінував у людях чесність та відвертість”, — пише дружина загиблого Наталія Созанська.
У коментарях під її дописом слова співчуття висловлюють знайомі родини.
“Ця втрата непоправна для усіх нас. Втрату такої надійної та близької людини завжди важко прийняти. Так ніби вчора з тобою говорили у Франківську за декілька тижнів до повномасштабної. Спочивай з Богом Іване”, — каже Роман Вертух.
“Наталю, бракує мені слів. Прийми мої співчуття. Нехай тобі Господь БОГ дає сили і терпіння пережити це горе”, — додає Зінаїда Мартинюк.
Івану Созанському було 42 роки. Світла пам’ять.