Підтримайте Вільне Радіо
Щодня о 9-й ранку ми вшановуємо хвилиною мовчання тих, чиє життя забрала російсько-українська війна. Згадаємо 48-річного водія з Чернігівщини Анатолія Козареза. Росіяни розстріляли його на трасі неподалік тоді окупованого Ягідного. Тіло чоловіка знайшли після деокупації у власній автівці.
Історію Анатолія розповіли на Платформі пам’яті “Меморіал”.
Анатолій народився у Величківці на Чернігівщині. Після школи одразу пішов в армію, а після демобілізації влаштувався водієм у колгоспі. Пізніше одружився, й у них з дружиною народилися діти. Подружжя власноруч збудувало дім.
Коли колгоспи занепадали, Анатолій влаштувався водієм на Менський сирзавод. А кілька років перед повномасштабним вторгненням він розвозив товари для однієї з мереж супермаркетів у Києві.
За словами дружини Анатолія Наталі, чоловік багато працював, тому часу на захоплення в нього не було.
“Мій чоловік був дуже гарною людиною. Усім допомагав, нікому не відмовляв. Кого не спитайте в селі… <…> Таких, як він, дуже мало”, – сказала дружина.
Коли почалась велика війна, чоловік був у Києві, але хотів повернутись додому до дружини та сина. Але побачитися з рідними вже не судилося: дорогою Анатолія розстріляли російські військові. Трагедія сталася 5 березня 2022 року в окупованому Ягідному.
“Я близько 7 ранку розмовляла з ним телефоном. Потім о 10:00 дзвонила, але він не брав слухавки. Пізніше подзвонили колеги, сказали, що він поїхав до Чернігова. Об 11:47 із ним востаннє розмовляв напарник, та зв’язок раптово перервався. Колега передзвонював, чув якийсь звук, але Толя вже не розмовляв. Імовірно, тоді його й застрелили”, — сказала Наталя.
Дружина намагалася розшукати Анатолія через волонтерів і друзів. Розшукати його вдалося тільки 3 квітня 2022 року, коли область звільнили від російських військових, і у Ягідне поїхали знайомі. Розстріляного Анатолія знайшли на трасі в автівці.
Тіло привезли додому через два дні. Тоді ж чоловіка похоронили на кладовищі у рідному селі Величківка.
У Анатолія Козареза залишилися дружина та двоє синів. Молодший син ще підліток, він має ДЦП й потребує постійного догляду.
Світла пам’ять!